Home » Безпечність машин СТАЦІОНАРНІ ЗАСОБИ ДОСТУПУ ДО МАШИН Частина 3. Сходи, стрем’янки та поручні (Опубліковано 02.07.2018 року)

Безпечність машин СТАЦІОНАРНІ ЗАСОБИ ДОСТУПУ ДО МАШИН Частина 3. Сходи, стрем’янки та поручні (Опубліковано 02.07.2018 року)

Вступ-14122-3 Завантажити ДСТУ EN ISO 14122-3                               ДСТУ EN ISO 14122-3 Завантажити ДСТУ EN ISO 14122-3

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

Безпечність машин

СТАЦІОНАРНІ ЗАСОБИ ДОСТУПУ ДО МАШИН

Частина 3. Сходи, стрем’янки та поручні

Safety of machinery

PERMANENT MEANS OF ACCESS TO MACHINERY

Part 3: Stairs, stepladders and guard-rails

 

 

Чинний від___________

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ця частина стандарту ISO 14122 надає вимоги до робочих платформ та проходів без електроживлення, які є частиною стаціонарної машини та до регульованих частин без електроживлення (наприклад, складних, розсувних) та рухомих частин цих фіксованих засобів доступу.

Примітка 1. «Фіксовані» засоби доступу – це ті, що монтуються таким чином (наприклад, гвинтами, гайками, зварюванням), що їх можна видалити лише за допомогою інструментів.

Ця частина стандарту ISO 14122 визначає мінімальні вимоги, які також застосовуються, коли для спорудження чи цивільного будівництва (наприклад, робочих платформ, проходів), де встановлюється машина, потрібні однакові засоби доступу, за умови, що основна функція цієї частини конструкції – забезпечити засіб доступу до машини.

Примітка 2. Якщо не існує місцевих правил чи стандартів, ця частина стандарту ISO 14122 може використовуватися для засобів доступу, що не входять до сфери застосування стандарту.

Передбачається, що ця частина ISO 14122 буде використана з           ISO 14122-1, щоб надати вимоги для східців, стрем’янок та поручнів.

Видання офіційне

 

Серія ISO 14122 в цілому застосовується як для стаціонарних, так і для мобільних машин, де наявні необхідні фіксовані засоби доступу. Ця серія не застосовується до засобів доступу з джерелом живлення, таких як підйомники, ескалатори та інші пристрої, спеціально призначені для підйому осіб між двома поверхами.

Ця частина стандарту ISO 14122 не застосовується до машин, вироблених до дати його публікації.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

ISO 12100 Safety of machinery – General principles for design – Risk assessment and risk reduction

ISO 14122-1:2016 Safety of machinery – Permanent means of access to machinery – Part 1: Choice of fixed means and general requirements of access

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 12100 Безпечність машин – Загальні принципи проектування – Оцінка та зменшення ризику

ISO 14122-1:2016 Безпечність машин – Постійні засоби доступу до машин – Частина 1. Вибір фіксованих засобів та загальні вимоги доступу

 

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито такі терміни, наведені в ISO 12100,                    ISO 14122-1 та визначення позначених ними понять.

3.1 сходи/стрем’янки (stairs/step ladders)

послідовність горизонтальних рівних поверхонь – східці (3.1.11) та майданчики (3.1.5), що дозволяє проходити пішки з одного поверху на інший

Примітка 1 до запису: сходи/стрем’янки складаються з елементів, наведених на рисунку 1 і визначених у пунктах 3.1.1-3.1.16.

Примітка 2 до запису: детальніше про кут нахилу (3.1.9) для сходів/стрем’янок див. в ISO 14122-1: 2016, пункти 3.2 та 3.3.

Умовні познаки.

H висота підйому

α кут нахилу

g шаг

w ширина

e висота голови

p осьова лінія нахилу сходів

h підйом

t глибина східця

r перекривання

c люфт

Рисунок 1 – Частини сходів

3.1.1 висота підйому (climbing height)

вертикальна відстань між еталонним рівнем і майданчиком сходів (3.1.5)

Примітка 1 до запису: див. на рисунку 1.

3.1.2 проліт (flight)

безперервна послідовність східців (3.1.11) між двома майданчиками сходів (3.1.5)

3.1.3 шаг (going)

горизонтальна відстань між звисом (3.1.12) двох послідовних східців

Примітка 1 до запису: див g на рисунку 1.

3.1.4 висота голови (head-height)

мінімальна вертикальна відстань, вільна від усіх перешкод (таких як балки, короби тощо) над осьовою лінією нахилу сходів (3.1.8)

Примітка 1 до запису: див. е на рисунку 1.

3.1.5 майданчик сходів (landing)

горизонтальна платформа для відпочинку, розташована наприкінці прольоту (3.1.2)

3.1.6 осьова лінія сходового маршу (walking line)

теоретична лінія, що вказує середній шлях користувачів

3.1.7 перекривання (overlap)

різниця між глибиною східця і шагом (3.1.3)

Примітка 1 до запису: див. р на рис. 1.

3.1.8 осьова лінія нахилу сходів (pitch line)

умовна лінія, яка з’єднує передню кромку звису (3.1.12) послідовних східців (3.1.11), поєднаних в осьову лінію сходового маршу (3.1.6) і яка тягнеться до майданчика в нижній частині прольоту (3.1.2) від звису майданчика у верхнього прольоту

Примітка 1 до запису: див. р на рисунку 1.

3.1.9 кут нахилу (angle of pitch)

< сходи або стрем’янка > кут між осьовою лінією нахилу сходів (3.1.8) та його проекцією на горизонтальному рівні

Примітка 1 до запису: див. α на рис. 1.

3.1.10 підйом (rise)

висота між двома послідовними східцями (3.1.11), виміряними від поверхні для ступання від одного східця до поверхні наступного

Примітка 1 до запису: див. h на рисунку 1.

3.1.11 східці (step)

горизонтальна поверхня, на якій розташовується нога, щоб підніматися або сходити по сходах або стрем’янці (3.1)

3.1.12 звис (nosing)

верхній край в передній частині східців (3.1.11) або майданчика сходів (3.1.5)

3.1.13 тятива (string)

боковий каркасний, що підтримує східці (3.1.11)

3.1.14 ширина (width)

корисна відстань над зовнішніми сторонами східців (3.1.11)

Примітка 1 до запису: див. w на рисунку 1.

3.1.15 глибина східця (depth of step)

корисна відстань від передньої кромки або звису (3.1.12) до задньої кромки східця (3.1.11)

Примітка 1 до вступу: див. t на рисунку 1.

3.1.16 люфт (clearance)

абсолютна мінімальна корисна відстань між будь-якою перешкодою та осьовою лінією нахилу сходів (3.1.8), виміряною під кутом 90° від осьової лінії нахилу сходів

Примітка 1 до запису: див. с на рисунку 1.

3.2 захисні поручні (guard-rail)

пристрій для захисту від випадкового падіння в бік, яким можуть бути обладнані сходи/стрем’янки (3.1) або майданчики сходів (3.1.5), робочі майданчики та проходи

Примітка 1 до запису: типові частини захисного поручня показані на рисунку 2 і визначені в пунктах 3.2.1-3.2.5.

  1. a) захисний поручень з рейкою b) захисний поручень

на рівні колін                                                з вертикальними стійками

Умовні познаки.

1 поруччя

2 рейка на рівні колін

3 огороджувальна планка на підлозі

4 підпірка

5 поверхня для ходьби

6 вертикальні стійки

Рисунок 2 – Приклади типових частин захисного поручня

 

3.2.1 поруччя (handrail)

жорсткий верхній елемент, призначений для хапання рукою для опори тіла, який може використовуватися індивідуально або як верхня частина захисного поручня (3.2)

Примітка 1 до запису: див. 1 на рисунку 2.

3.2.2 рейка на рівні колін (knee rail)

жорсткий елемент захисного поручня (3.2), розташований паралельно поруччю (3.2.1), що забезпечує додатковий захист від проходження тіла

Примітка 1 до запису: див. 2 на рисунку 2.

3.2.3 підпірка (stanchion)

вертикальний структурний елемент захисного поручня (3.2) для його прикріплення до майданчику або сходів (3.1)

Примітка 1 до запису: див. 4 на рисунку 2.

3.2.4 огороджувальна планка на підлозі (toeplate)

жорстка нижня частина захисного поручня (3.2), щоб запобігти падінню об’єктів з рівня підлоги

Примітка 1 до запису: див. 3 на рисунку 2.

Примітка 2 до запису: огороджувальна планка на підлозі також зменшує вільний простір між підлогою та рейкою на рівні колін (3.2.2), щоб запобігти проходженню тіла.

3.2.5 самозакривні ворота (self-closing gate)

поворотна частина захисного поручня (3.2), що забезпечує через нього доступ

Примітка 1 до запису: див. рисунок 10.

Примітка 2 до запису: вихідне положення – закрите.

3.2.6 мезонінні ворота (mezzanine gate)

ворота, призначені для завантаження та розвантаження вантажів на і з мезонінного поверху, забезпечуючи постійний загальний захист від падіння

Примітка 1 до запису: див. рисунок 3.

  1. a) поворотні ворота б) вертикальні ворота

Рисунок 3 – Приклади основних функцій мезонінних воріт

 

3.2.7 трансферна зона (transfer zone)

ділянка, визначена зоною завантаження та простір, необхідний для руху мезонінних воріт (3.2.6)

 

 

4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

4.1 Будівництво та матеріали

 

Сходи, стрем’янки та захисні поручні, включаючи фурнітуру, петлі, точки кріплення, опори та гарнітуру, повинні бути спроектовані та збудовані, а матеріали вибиратися таким чином, щоб вони витримували передбачувані умови використання (див. ISO 14122-1:2016, п. 5). Зокрема, необхідно враховувати принаймні такі дані:

а) виміри сходів, стрем’янок та захисних поручнів мають відповідати наявним антропоморфним даним (див. також ISO 15534-1 та ISO 15534-3);

б) захисні поручні повинні бути спроектовані і побудовані таким чином, щоб запобігти падінню предметів;

в) щодо небезпеки, спричиненої падінням об’єктів через отвори на східцях, див. ISO 14122-2: 2016, 4.2.4.5.1.

Відкривання або закривання рухомих частин (воріт), регульованих частин (наприклад, складних, розсувних) та рухомих частин не повинно призводити до додаткових небезпек (наприклад, до зсування або падіння) користувачам та іншим особам поблизу.

4.2. Проектування та будівництво споруди та сходів

 

4.2.1 Споруда та східці повинні бути спроектовані таким чином, щоб задовільно протистояти передбачуваним навантаженням.

Нормативні навантаження, що застосовуються для конструкції сходів або стрем’янки в промисловості, можуть відрізнятися. Для кожного застосування визначаються очікувані нормативні навантаження. Під час розрахунків такі припущення щодо нормативних навантажень застосовуються як мінімальні значення, але можливо використовувати і більш високі значення. Більш високі значення застосовуються, якщо прогнозується збільшення навантаження:

— для руху без навантаження з низькою щільністю пішоходів 1,5 кН/м2;

— для руху з навантаженням з низькою щільністю пішоходів або для руху з високою щільністю пішоходів 5 кН/м2;

4.2.2 Східці повинні протистояти таким мінімальним нормативним навантаженням:

— якщо габаритна ширина w < 1200 мм, то 1,5 кН потрібно розподілити на площі 100 мм х 100 мм, де одна межа є передньою кромкою звису та накладається на середину ширини східця;

— якщо габаритна ширина w ≥ 1200 мм, то відповідно два навантаження, кожне по 1,5 kН, повинні розподілятися одночасно по кожній площі              100 мм х 100 мм, застосовуючись в найбільш несприятливих точках, розташованих в інтервалах 600 мм, де одна межа є переднім краєм звису.

Прогин між спорудою, що підтримує східці та східцями під нормативним навантаженням не повинен перевищувати 1/300 від прольоту східця або       6 мм, залежно від того, що нижче.

 

5 СПЕЦИФІЧНІ ВИМОГИ ДЛЯ СХОДІВ

 

5.1 Шаг, g, і підйом, h, повинні відповідати значенням з формули (1):

600 ≤ g + 2 h ≤ 660 (виміри в міліметрах)                                          (1)

5.2 Шаг (відстань мінус r, див. рисунок 4) повинен бути між 210 мм та  310 мм.

5.3 Перекривання східця, r, повинно бути ≥ 10 мм та однаково застосовується для майданчиків сходів та підлоги.

5.4 На одному й тому ж прольоті, h повинна бути постійною. Якщо це можливо, підйом першого східця прольоту, h1, може бути зменшений щонайбільш на 15 %.

5.5 Найвищий східець повинен бути на рівні майданчика (див. рисунок 4).

 

Рисунок 4 – Розміщення найвищого східця

5.6 Висота голови, e, повинна бути 2300 мм як мінімум (див. рисунок 1).

5.7 Люфт, c, повинен бути 1900 мм як мінімум (див. рисунок 1).

5.8 Габаритна ширина східця, w, повинна бути 800 мм. Коли сходи зазвичай проходять або перетинають кілька осіб одночасно, габаритна ширина збільшується до 1000 мм. Габаритна ширина східця, коли він позначається як шлях евакуації, повинна відповідати вимогам відповідного регулювання.

Для одиночних прольотів з висотою менше 1 500 мм габаритна ширина, w, може бути зменшена від 600 мм до 500 мм.

Через конструкцію машини, навколишнє середовище або використання зрідка, наприклад, менше ніж 30 днів на рік і менше двох годин на день, габаритна ширина, w, може бути зменшена від 800 мм до 600 мм. Якщо доступний простір на рівні підлоги обмежений у зв’язку з трубопроводами, кабельними каналами або іншими структурними особливостями машин, ширина сходинки на рівні підлоги може бути зменшена до мінімуму 500 мм, а максимальна висота може становити 200 мм (див. ISO 14122-2:2016, рис. 1).

Будь-яка перешкода, така як труби або кабельні канали, встановлені уздовж сходів на рівні голови або готової підлоги, повинні зменшувати габаритну ширину до не менше 500 мм (див. ISO 14122-2:2016, рис. 1).

5.9. У разі одного прямолінійного прольоту (див. 3.1.2) висота підйому не повинна перевищувати 4000 мм.

У разі численних прольотів висота підняття, H (див. рис. 1), окремих сходів не повинна перевищувати 3000 мм, а перед тим, як продовжити на інший політ, потрібна посадка. Довжина посадки повинна бути рівною або більшою, ніж ширина східця, але принаймні 800 мм.

5.10 Вимоги для захисних поручнів для сходів див. пункт 7.2.

 

6 СПЕЦИФІЧНІ ВИМОГИ ДЛЯ СТРЕМ’ЯНОК

 

6.1 Мінімальний шаг, g, повинен бути 80 мм (див. рисунок 5).

6.2 Підйоми h1 та h2 повинні відповідати значенням таблиці 1 (див. рисунок 5).

6.3 Перекривання східця або майданчика сходів, r, повинно бути ≥ 0 мм (див. рисунок 5).

6.4 Габаритна ширина між тятивами, так само як і захисними поручнями, повинна бути від 500 мм до 800 мм, але бажано 600 мм.

6.5 На єдиному прольоті підйом повинен бути постійним, якщо це можливо. У випадку, коли неможливо підтримувати висоту підйому між рівнем нижнього поверху та першим східцем, вона може бути зменшена максимум на 15 %.

6.6 Висота голови, e, повинна бути мінімум 2300 мм.

6.7 Люфт, c, повинен бути мінімум 850 мм.

6.8 Висота підйому одного прольоту, H, не повинна перевищувати 3000 мм.

Для декількох прольотів потрібно продумати додаткові заходи безпеки

Примітка. Для висоти голови (e), люфту (c) та висоти підйому (H), див. рисунок 1.

Умовні познаки.

g шаг

h підйом

r перекривання

α кут нахилу

Рисунок 5 – Підйоми на стрем’янці

Виміри в міліметрах

Таблиця 1 – Вимоги для підйомів

45º < α ≤ 60º     60º ≤ α ≤ 75º
h1 h2 h1 h2
Мін. 0,5 х h2 150 0,5 х h2 230
Макс. h2 + 15 200 h2 + 40 300

 

7 СПЕЦИФІЧНІ ВИМОГИ ДЛЯ ПОРУЧНІВ

 

7.1 Поручні для платформ, проходів та сходових майданчиків

7.1.1 Коли висота можливого падіння перевищує 500 мм, слід встановити захисний поручень.

7.1.2 Захисний поручень потрібно встановлювати коли розрив між платформою та конструкцією машини або стіною більший, ніж 180 мм, або якщо захист конструкції не еквівалентний захисту поручня (див.                     ISO 14122-2:2016, 4.2.4.5). Проте, потрібно встановити плінтус чи огороджувальну планку на підлозі якщо розрив між майданчиком та сусідньою спорудою перевищує 20 мм (див. ISO 14122-2:2016, 4.2.4.5).

7.1.3 Мінімальна висота захисного поручня повинна бути 1100 мм. Висота поруччя повинна бути ≤ 1100 мм. Поруччя повинно бути розташовано паралельно осьовій лінії сходового маршу.

7.1.4 Захисний поручень повинен мати принаймні одну проміжну рейку на рівні коліна (див. рисунок 2а) або будь-який інший еквівалентний захист. Вільний простір між поруччям і рейкою на рівні коліна, а також між рейкою та огороджувальною планкою на підлозі не повинен перевищувати 500 мм.

7.1.5. Якщо замість рейки на рівні коліна використовуються вертикальні стійки (див. рисунок 2б), то горизонтальна відстань між цими стійками повинна бути максимально 180 мм.

7.1.6. Огороджувальна планка на підлозі з мінімальною висотою 100 мм повинна бути встановлена максимально на 12 мм від осьової лінії сходового маршу та краю платформи (див. рисунок 6), а також сходового майданчику (див. рисунок 7). Якщо між огороджувальними планками суміжних сегментів поручнів є щілини, цей проміжок не повинен перевищувати 20 мм.

7.1.7 Відстань між осями опор краще обмежувати до 1500 мм. Якщо ця відстань перевищена, слід приділяти особливу увагу міцності анкерування та фіксаторів підпірок.

 

 

 

 

 

 

 

Виміри в міліметрах

a) поручні без закруглення б) поручні з закругленням

в) поручні з Д-подібними опорами

Умовні познаки.

Ra радіус

Рисунок 6 – Вільний простір між двома захисними поручнями

7.1.8. У випадку перерваного поруччя (сегменти захисного поручня), слід уникати роздавлення та розрізання, що виникають через рухомість двох сегментів. Якщо це не можна уникнути за проектом, потрібно спроектувати такі відстані, щоб запобігти затискання руки та падіння через проміжок в поручні:

а) без округлення, вільний простір між двома опорами не повинен бути менше 50 мм і більше 120 мм (див. рисунок 6а);

б) з округленням, вільний простір між двома опорами повинен бути не менше 50 мм і не більше 80 мм (див. рисунок 6б). Радіус Ra повинен бути максимум 200 мм.

7.1.9 Якщо потрібен доступ через захисний поручень, використовуються ворота (див. 7.4).

7.1.10 Кінці поруччя повинні бути розроблені таким чином, щоб усунути або звести до мінімуму істотні ризики, пов’язані з гострими краями виробу або зачепленням одягу користувача.

7.1.11 Захисні поручні, які потрібно фіксувати або складати, повинні бути обладнані елементами, що запобігають ненавмисному відкриванню.

 

7.2 Захисні поручні для сходів та поруччя для стрем’янок

 

7.2.1 Захисні поручні та поруччя для сходів

Виміри в міліметрах

Рисунок 7 – Приклад захисних поручнів для сходів та їх продовження

до горизонтальних поручів

7.2.1.1 Захисний поручень повинен бути встановлений кожного разу, коли висота підйому перевищує 500 мм, або при наявності вільного простору з боку від тятиви, що перевищує 120 мм, для того, щоб забезпечити захист з тієї сторони сходів, де існує розрив.

7.2.1.2. Простір між поруччям і тятивою повинен бути закритий принаймні однією рейкою на рівні коліна або будь-яким еквівалентним засобом. Вільний простір між поруччям і рейкою, а також між рейкою та тятивою не повинен перевищувати 500 мм (див. рис. 7).

7.2.1.3 Сходи повинні мати два поруччя. Поруччя на сходах (див. рис. 7) повинні бути безперервними. Якщо з технічних причин це неможливо, а саме, якщо використовуються складні, регульовані системи, потрібно застосовувати такі вимоги:

а) розрив між поруччям не повинен бути меншим за 50 мм і більшим за 120 мм;

б) кінці поруччя повинні бути спроектовані таким чином, щоб істотні ризики, пов’язані з гострими краями виробу або зачепленням одягу користувача, були усунені або зведені до мінімуму;

в) сусідні поруччя повинні бути на одному рівні та паралельні.

Якщо сходи прилягають до стіни або якоїсь іншої твердої споруди та мають ширину менше 1200 мм, тоді дозволяється встановити одне поруччя на стороні, незахищеній інакшим чином, за умови, що будь-який проміжок між сходами та стіною або спорудою відповідає 7.2.1.1. Поруччя повинні бути паралельними до осьової лінії сходового маршу та осьової лінії нахилу сходів. Поруччя повинні починатися щонайменше вертикально над початком сходів. Конструкція поруччя повинна уникати защемлення одягу. Сходи повинні бути розроблені таким чином, щоб звести до мінімуму ризик ковзання ноги поперек східця.

Примітка. Це може бути зроблено, наприклад, за допомогою тятиви. У цьому випадку додаткові засоби, такі як огороджувальна планка, не потрібні.

7.2.1.4 Вертикальний висота поруччя на сходах повинна бути від 900 мм до 1000 мм вище звису на ступені прольоту і бути мінімум на 1100 мм вище осьової лінії сходового маршу.

Форма поруччя повинна мати діаметр від 25 мм до 50 мм або еквівалентну форму, щоб бути зручною рукояткою для хапання.

7.2.1.5 Довжина поруччя повинна бути вільною від перешкод відстанню 75 мм, за винятком опор (див. рисунок 8). Для відстаней менше 500 мм, відстань може бути зменшена до 50 мм.

Виміри в міліметрах

Рисунок 8 – Мінімальний проміжок між поруччям та будь-якою перешкодою

7.2.2 Поруччя для стрем’янок

7.2.2.1 Стрем’янки повинні мати два поруччя. Габаритна ширина     (вимір x) між осьовою лінією нахилу стрем’янки та поруччям повинна бути такою, як показано на рисунку 9 та в таблиці 2.

Поруччя повинні починатися з максимальної відстані 1000 мм, виміряних вертикально з низу стрем’янки (див. рисунок 9).

 

 

 

 

 

 

 

 

Виміри в міліметрах

Рисунок 9 – Розміщення поруччя на стрем’янці

 

Таблиця 2 – Приклад габаритної ширини (вимір x) між осьовою лінією нахилу стрем’янки та поруччям

θ

градуси

X

мм

45 625
50 500
55 375
60 250
65 200
70 150
75 100

 

 

7.3 Додатковий захист від падіння, коли східці, сходи або стрем’янки розташовані поруч із поручнями робочих платформ

 

Коли встановлюються додаткові східці, сходи або стрем’янки біля поручнів робочих платформ, висота 1100 мм не завжди буде достатньою для захисту від падіння. У цьому випадку необхідно вжити додаткові захисні заходи (наприклад, збільшення висоти захисного поручня) (див.                    ISO 14122-4:2016, рисунки 16 і 17).

 

7.4 Gates

7.4.1 Самозакривні ворота

Самозакривні ворота повинні використовуватися людьми для проходу і повинні відповідати вимогам дотичних до них поручнів.

Не підпорядковуючись п. 7.1.6, огороджувальна планка не потрібна. Слід уникати різання та точок затискання. Розміри повинні відповідати рисунку 6.

Ворота повинні:

а) бути самозакривними

Примітка. Самозакривання може бути досягнуте, наприклад, використовуючи пружину або силу тяжіння.

б) триматися в закритому положенні, але не бути заблокованими

в), бути спроектованими так, щоб вони легко відкривалися на платформу або підлогу, і

г) закривалися через різку зупинку, щоб запобігти падінню користувачів через отвір.

Рисунок 10 – Приклад самозакривних воріт (що відкриваються на платформу)

7.4.2 Мезонінні ворота

Мезонінні ворота повинні відповідати вимогам пункту 7.1, за винятком пунктів 7.1.7 та 7.4.2.

Крім загальних вимог (див. пункт 4), мезонінні ворота повинні бути спроектовані таким чином, щоб:

— дозволяти оператору розміщувати та знімати навантаження (наприклад, піддон), не піддаючись ризику падіння;

— дозволяти оператору знаходитися поза будь-якою небезпечною зоною під час ручного управління воротами;

— не обмежувати рух осіб у перехідній зоні, коли ворота відкриті, а ворота на рампі/краю майданчику закриті;

— мати у перехідній зоні простір між майданчиком та нижнім краєм воріт, що матиме висоту менше 500 мм у відповідному закритому положенні;

— ручна робоча сила не перевищувала рекомендованих обмежувань сили для роботи машин (див. EN 1005-3:2002 + A1:2008 та EN 1005-2:2003 + A1:2008);

— оператор повинен чітко бачити перехідну зону під час ручного закриття воріт, щоб мінімізувати ризик защемлення (див. ISO 12100:2010, 6.2.2);

— вони самозакривалися у стабільному положенні, після того, як ними перестали користуватися, наприклад, використовуючи ефекти сили тяжіння

— під час руху слід уникати давлення та зсування, зокрема під час ручного керування в контрольному положенні, і це може бути досягнуто, коли отвори є завбільшки ніж 100 мм або більше (див. ISO 13854);

— вертикальні отвори повинні бути шириною менше ніж 180 мм між вертикальними рухомими частинами воріт,

— точки обслуговування були доступні без ризику падіння,

— огороджувальна планка повинна бути встановлена тільки на тій стороні мезонінних воріт, де існує ризик падіння.

Залежно від конструкції рухомі ворота навпроти повинні мати проміжок у 120 мм між їх нижнім краєм та рівнем підлоги, щоб уникнути давлення ніг.

 

  1. ПЕРЕВІРКА ВИМОГ БЕЗПЕКИ

8.1 Загальні положення

Вимоги щодо безпеки можуть бути перевірені шляхом випробування чи обчислення.

а) При виборі методу випробування застосовуються процедури випробувань, описані в цьому пункті.

б) Якщо обрано метод розрахунку, необхідно враховувати вимоги та припущення цього пункту, щоб ефективність підтвердження обох методів була відповідною.

 

8.2 Випробування поручнів

8.2.1 Загальні положення

Випробування проводиться на частині захисного поручня з трьома опорами, поруччям та рейками на рівні коліна, які встановлюються на проході.

Всі навантаження (F) – концентровані навантаження на основі мінімального корисного навантаження 300 Н/м відповідно до 8.2.1.1 або 8.2.1.2. Навантаження застосовується горизонтально, не залучаючи динамічне навантаження, спочатку на центральній частині поруччя на середньому стовпчику (позиція 1, рисунок 11). Під час другого випробування навантаження застосовується на центральній частині поруччя в найменш вигідній точці між двома опорами (позиція 2, рисунок 12).

Прогини, f1 і f2, вимірюються на центральній лінії поруччя за допомогою датчика прогину. У першому випробуванні прогин f1 вимірюється горизонтально в положенні «L» (див. рисунок 11); у другому випробуванні прогин f2 вимірюється в положенні «l» (див. рисунок 12).

8.2.2 Навантаження

8.2.1.1 Навантаження для перевірки працездатності

Навантаження для перевірки працездатності представлено формулою (2):

FU = 300 Н/м х L                                                                                       (2)

8.2.1.2 Навантаження для перевірки сили

Навантаження для перевірки сили представлено формулою (3):

FS = γ х FU                                                                                               (3)

де коефіцієнт матеріалу γ = 1,75 для сталі та алюмінію виводиться за формулою (4):

FS = 525 Н/м х L                                                                                     (4)

Примітка. При використанні інших матеріалів, наприклад, склотекстоліту (армована склом пластмаса), можуть бути потрібні більш високі значення та випробування на удар.

8.2.1.3 Попереднє навантаження

Попереднє навантаження представлено формулою (5):

FP = 75 Н/м х L                                                                                      (5)

8.2.2 Процедура випробування

8.2.2.1 Випробування в положенні 1

Щоб уникнути ефектів від установки, попереднє навантаження, FP, застосовується до поруччя в положенні 1, як показано на рисунку 11, протягом 1 хв. Після видалення навантаження шкалу потрібно скинути до нуля.

Навантаження, FU, застосовується в положенні 1 таким же чином. Прогин під час застосування навантаження не повинен перевищувати 30 мм.

Після вимірювання прогину навантаження збільшується до FS. FS слід застосовувати на одну хвилину. Після зняття навантаження постійний прогин не повинен перевищувати 0,3% від висоти, Н.

Виміри в міліметрах

   вид зверху                секція A-A

Умовні познаки.

f1 прогин

L максимальна відстань між двома опорами

F сила

H висота поруччя

Рисунок 11 – Вимірювання опори

8.2.2.2 Тестування в Положенні 2

Щоб уникнути ефектів від установки, попереднє навантаження FP повинно бути застосоване до захисного поручня в положенні 2, як показано на рисунку 12, протягом однієї хвилини. Після зняття навантаження шкала повинна бути скинута до нуля.

Навантаження, FU, застосовується в положенні 1 таким же чином. Відхилення під час навантаження не повинно перевищувати 30 мм.

Після вимірювання прогину навантаження збільшується до FS. Тримайте FS протягом однієї хвилини. Після зняття навантаження постійний прогин не повинен перевищувати 0,3% від відстані, L.

 

 

 

 

Виміри в міліметрах

вид зверху                                   секція A-A

Умовні познаки.

f2 прогин

l відстань від опори до найменш сприятливої точки

F сила

H висота поруччя

a загалом на L/2. Для L, див. рисунок 11.

Рисунок 12 – Вимірювання поруччя

 

8.3 Випробування східців на сходах

8.3.1 Загальні положення

Для перевірки вимог, наведених у 4.2, проводиться випробування для вимірювання прогину на окремих східцях сходів.

Випробування (див. рисунок 13) потрібно виконувати на частині сходів, що включає принаймні два східця.

Зафіксуйте частину, що випробовується, до землі та опорної стінки (наприклад, за допомогою блоку, див. рисунок 13), для того, щоб під час випробування структурні елементи цієї частини не рухалися.

Залежно від ширини (габаритна ширина, w, між тятивами та несучою структурою) випробування виконується за допомогою одного тестового навантаження (див. рисунок 14) або двох тестових навантажень (див. рисунок 15).

Навантаження застосовується на жорсткий елемент (опорний) з максимальними розмірами 100 мм х 100 мм і без гострих країв.

Тестове навантаження представлено формулою (6):

FS = γ х Fd                                                                                                 (6)

де мінімальне конструктивне навантаження, Fd, становить 1,5 кН і коефіцієнт матеріалу γ = 1,75 для сталі або алюмінію.

Щоб уникнути помилок під час вимірювання, спричинених ефектами від установки, випробувана частина сходів повинна навантажуватися спочатку попереднім навантаженням, FP = 0,25 × FS.

Умовні познаки.

1 тятива

2 східці

3 жорсткий елемент (опорний) для розподілення навантаження

4 елемент для фіксації

F попереднє навантаження, тестове навантаження

α кут нахилу сходів

Рисунок 13 – Випробувальний зразок – норма

 

 

 

Умовні познаки.

1 тятива

2 східці

3 жорсткий елемент (опорний) для розподілення навантаження

4 елемент для фіксації

F попереднє навантаження, тестове навантаження

w габаритна ширина

Рисунок 14 – Випробувальний зразок для w < 1200 мм

 

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

1 тятива

2 східці

3 жорсткий елемент (опорний) для розподілення навантаження

4 елемент для фіксації

F попереднє навантаження, тестове навантаження

w габаритна ширина

Рисунок 15 – Випробувальний зразок для w ≥ 1200 мм

 

8.3.2 Процедура випробування

Покладіть жорсткий елемент(и) розміром 100 мм х 100 мм дистанцією на 600 мм один від одного в найбільш несприятливій точці/точках на східці відповідно до рисунку 13, рисунку 14 та рисунку 15.

Повільно застосовуйте попереднє завантаження, FP, на жорсткому елементі(ах) і тримайте навантаження принаймні одну хвилину. Після зняття навантаження шкалу вимірювального пристрою потрібно скинути до нуля.

Потім тестове навантаження, FS, потрібно застосовувати повільно і тримати в положенні протягом щонайменше однієї хвилини. Після зняття навантаження постійний прогин не повинен перевищувати 0,3% від прольоту або 6 мм.

 

8.4 Випробування стрем’янок

Для випробування слід використовувати EN 131-2 як основне джерело інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

(довідковий)

 

ЗНАЧНІ ТЕХНІЧНІ ЗМІНИ МІЖ ЦІЄЮ ЧАСТИНОЮ ISO 14122

ТА ПОПЕРЕДНІМ ВИДАННЯМ

Див. таблицю А.1.

Таблиця А.1 – Технічні зміни

ISO 141223 ISO 141222:2001

ISO 141222:2001/Amd1:2010

Змінено:

Ця частина обмежена лише до «стаціонарного обладнання», застосовується на «неавтоматизовані регульовані частини».

1 Сфера застосування
Оновлено 2 Нормативні посилання
Рисунок 1 змінено 3.1
Визначення модифіковано та рисунок 2 б) «захисний поручень з вертикальними опорами» додано 3.2
3.1.4, змінено на «висота голови»

Додані умови

3.2.6 «мезонінні ворота»

3.2.7 «трансферна зона»

3 Терміни та визначення понять
Оновлено 4.1 4.1
Перенесено до розділу 6 стандарту ISO 14122-1 4.2
Перенесено до розділу 6 стандарту ISO 14122-1 4.3
Перенесено до розділу 6 стандарту ISO 14122-1 4.4
4.1 4.5
Перенесено до розділу 6 стандарту ISO 14122-1 4.6
4.2 4.7
4.2.1 змінено 4.7.1
4.2.2 4.7.2
Нове:

5.2

5.3 5.2
5.4, змінено; «мобільні машини» вилучені в третьому реченні 5.3
5.5 5.4
5.6 5.5
5.7 5.6
5.8 змінено вимоги 5.7
5.9 5.8
5.10 5.9
Розділ 6, Рисунок 5, «підйом на стрем’янку» та

Таблиця 1, «Вимоги до підйому» додано

6.1 «глибина східця» змінено на «шаг» 6.1
6.2, змінено посилання на нове число та таблицю 6.2

 

6.3, змінено значення для перекривання з «≥10» на «≥ 0» 6.3
6.4, габаритна ширина змінена з «450 мм» на «500 мм» 6.4
6.5, вилучено «мобільні машини» у третьому реченні 6.5
7.1 «Захисні поручні для платформ, проходів та сходових майданчиків» 7.1
7.1.1. 7.1.2
7.1.2, змінено розрив від «200 мм» до «180 мм» та «30 мм» до «20 мм» 7.1.3
7.1.3, змінені «вимоги до поруччя» 7.1.4
7.1.4. 7.1.5
7.1.5. 7.1.6
7.1.6, змінено «відстань від 10 мм до 12 мм продовжено» та

«розрив між огороджувальною планкою суміжних захисних поручнів макс. 20 мм»

7.1.7
7.1.7, додано рисунок 6б, захисний поручень з округленням 7.1 Рисунок 4, 7.1.8
7.1.8, модифіковано «вимоги до захисних поручнів з округленням» 7.1.9
7.1.9, вимоги до «самозакривні ворота» переміщено до 7.4 «ворота» 7.1.10
7.1.10. 7.1.11
Новий підрозділ 7.1.11.
7.2 «Захисні поручні для сходів та поруччя для стрем’янок»

7.2.1 «Захисні поручні та поруччя для сходів»

7.2.2 «Поруччя для стрем’янок»

7.2
7.2.1 число змінено 7.2.1
7.2.1.1 «зменшено максимальний розрив від     200 мм до 120 мм» та додаткові детальні вимоги з технічних причин 7.2.2
7.2.1.2 7.2.5
7.2.1.3 змінено 7.2.1
7.2.1.4 змінено 7.2.3
7.2.1.5, змінено «відстань зменшена від 100 мм до 75 мм» та

«на короткі відстані до 50 мм»

7.2.6
7.2.2, Таблицю 2 розширено 7.2.4
Новий підрозділ

«7.3 Захист від падіння за допомогою додаткових східців, сходів або стрем’янок на робочих майданчиках»

Новий підрозділ «7.4 Ворота»

Включає «7.4.1, Самозакривні ворота» і «7.4.2, Мезонінні ворота»

7.1.10
Розділ 8, повністю змінено 8, 7.3
Видалено 9, 10
Примітка. Цей список містить значні технічні зміни, але не є вичерпним переліком усіх модифікацій з попередньої версії

ДОДАТОК ZА

(довідковий)

Зв’язок між цим стандартом та основними

  вимогами директиви ЄС 2006/42/ЕС та внесенням змін до

Директиви 95/16/ЄС (в новій редакції) [2006 L157]

 

Цей стандарт був підготовлений в рамках доручення M/396, наданим CEN Європейською комісією і Європейською асоціацією вільної торгівлі, щоб забезпечити засоби відповідності основним вимогам Директиви Нового Підходу 2006/42/EC щодо машин та внесення змін до Директиви 95/16/ЄС (в редакції) [2006 L157].

Після того, як цей стандарт було опубліковано в Офіційному журналі Європейського Союзу в рамках цієї директиви, дотримання нормативних розділів  цього стандарту, наданих у порівняннях таблиці ZА.1, в межах його сфери застосування дає презумпцію відповідності основним релевантним вимогам Директиви і пов’язаним з нею правилам EFTA.

Таблиця ZА.1 – Відповідність між цим стандартом і директивою 2006/42/ЕС [2006 L157]

Основні вимоги (ERs) директиви 2006/42/ЕС Розділ(и)/підпункт(и) цього стандарту Окремі

зауваження/примітки

1.5.15 «Ризики ковзання, спотикання або падіння» Усі розділи
1.6.2 «Доступ до робочого місця та точок обслуговування» Усі розділи

 

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ 1. Припущення про відповідність є дійсним лише тоді, коли посилання на цей стандарт зберігається в списку, опублікованому в Офіційному журналі Європейського Союзу. Користувачам цього стандарту слід часто звертатися до останнього списку, опублікованого в Офіційному журналі Європейського Союзу.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ 2. Інше законодавство Союзу може бути застосоване до продукції, що належить до сфери застосування цього стандарту.

ВАЖЛИВО: Дотримання вимог EN ISO 14122-1 та відповідної спеціальної частини стандарту EN ISO 14122 необхідне для досягнення презумпції відповідності.

БІБЛІОГРАФІЯ

[1] EN 131-2 Ladders – Part 2: Requirements, testing, marking

[2] EN 353-1 Personal protective equipment against falls from a height – Part 1: Guided type fall arresters including a rigid anchor line

[3] EN 364 Personal protective equipment against falls from a height; test methods

[4] EN 795 Personal fall protection equipment – Anchor devices

[5] EN 1005-2:2003+A1:2008 Safety of machinery – Human physical performance – Part 2: Manual handling of machinery and component parts of machinery

[6] EN 1005-3:2002+A1:2008 Safety of machinery – Human physical performance – Part 2: Manual handling of machinery and component parts of machinery

[7] ISO 2867 Earth-moving machinery – Access systems

[8] ISO 4254-1 Agricultural machinery – Safety – Part 1: General requirements

[9] ISO 13854 Safety of machinery – Minimum gaps to avoid crushing of parts of the human body

[10] ISO 13857 Safety of machinery – Safety distances to prevent hazard zones being reached by upper and lower limbs

[11] ISO 14122-2 Safety of machinery – Permanent means of access to machinery – Part 2: Working platforms and walkways

[12] ISO 14122-4 Safety of machinery – Permanent means of access to machinery – Part 4: Fixed ladders

[13] ISO 15534-1 Ergonomic design for the safety of machinery – Part 1: Principles for determining the dimensions required for openings for whole-body access into machinery

[14] ISO 15534-2 Ergonomic design for the safety of machinery – Part 2: Principles for determining the dimensions required for access openings

[15] ISO 15534-3 Ergonomic design for the safety of machinery – Part 3: Anthropometric data

 

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 1005-2 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин

ЕN 1005-3 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 3. Рекомендовані обмеження зусиль під час роботи з машинами

ISO 14122-2 Безпечність машин. Стаціонарні засоби доступу до машин. Частина 2. Платформи робочі й проходи

ISO 14122-4 Безпечність машин. Стаціонарні засоби доступу до машин. Частина 4. Драбини зафіксовані

ISO 15534-1 Ергономічне проектування безпечності машин. Частина 1. Принципи визначення розмірів отворів, потрібних для доступу тіла людини у машину

ISO 15534-2 Ергономічне проектування безпечності машин. Частина 2. Принципи визначення розмірів отворів, потрібних для доступу

ISO 15534-3 Ергономічне проектування безпечності машин. Частина 3. Антропометричні дані

 

 

 

Код УКНД  згідно з ДК 004: 13.110

Ключові слова: безпечність машин, ворота, поручні, стрем’янки, сходи, робочі платформи

 

 

 

 

 

 

Голова ТК 121,

директор УкрНДІ ДЕ,

керівник розробки                                             В.О. Свірко

 

 

 

 

Виконавець,

фахівець І кат.                                                   Т.Ф. Булаш

 

 

 

Страницы