Home » БЕЗПЕЧНІСТЬ МАШИН СТАЦІОНАРНІ ЗАСОБИ ДОСТУПУ ДО МАШИН Частина 4. Драбини зафіксовані (Опубліковано 02.07.2018 року)

БЕЗПЕЧНІСТЬ МАШИН СТАЦІОНАРНІ ЗАСОБИ ДОСТУПУ ДО МАШИН Частина 4. Драбини зафіксовані (Опубліковано 02.07.2018 року)

Вступ-14122-4 Завантажити ДСТУ EN ISO 14122-4                              ДСТУ EN ISO 14122-4 Завантажити ДСТУ EN ISO 14122-4

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

БЕЗПЕЧНІСТЬ МАШИН

СТАЦІОНАРНІ ЗАСОБИ ДОСТУПУ ДО МАШИН

Частина 4. Драбини зафіксовані

SAFETY OF MACHINERY

Permanent means of access to machinery

Part 4: Fixed ladders

    Чинний від___________

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ця частина стандарту ISO 14122 містить вимоги до зафіксованих драбин, які є частиною стаціонарної машини, а також до регульованих деталей, не обладнаних електроприводом (наприклад, складних, розсувних) та рухомими частинами стаціонарних драбинних систем.

Примітка 1. «Стаціонарні» засоби доступу – це ті, що монтуються таким способом (наприклад, гвинтами, гайками, зварюванням), що їх можна видалити лише за допомогою інструментів.

Ця частина стандарту ISO 14122 визначає мінімальні вимоги, які також застосовуються, коли для спорудження чи цивільного будівництва (наприклад, зафіксованих драбин), де встановлюється машина, потрібні однакові засоби доступу, за умови, що головна функція цієї частини будівництва – це забезпечення доступу до машини.

Примітка 2. Якщо не існує місцевих правил чи стандартів, ця частина стандарту  ISO 14122 може використовуватися також для засобів доступу, які не входять до сфери застосування стандарту.

Передбачається, що ця частина ISO 14122 буде використана з             ISO 14122-1, щоб забезпечити вимоги до фіксованих сходових систем.

 

Видання офіційне

Серія ISO 14122 в цілому застосовується як для стаціонарних, так і для мобільних машин, де необхідні фіксовані засоби доступу. Це не застосовується до джерел живлення, таких як підйомники, ескалатори та інші пристрої, спеціально призначені для підйому осіб між двома рівнями.

Ця частина стандарту ISO 14122 не застосовується до машин, вироблених до дати його публікації.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

ISO 12100 Safety of machinery – General principles for design – Risk assessment and risk reduction

ISO 14122-1:2016 Safety of machinery – Permanent means of access to machinery – Part 1: Choice of fixed means and general requirements of access

ISO 14122-2:2016 Safety of machinery – Permanent means of access to machinery – Part 2: Working platforms and walkways

ISO 14122-3:2016 Safety of machinery – Permanent means of access to machinery – Part 3: Stairs, stepladders and guard-rails

EN 353-1:2014 Personal protective equipment against falls from a height – Part 1: Guided type fall arresters including a rigid anchor line

EN 795 Personal fall protection equipment – Anchor devices

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 12100 Безпечність машин – Загальні принципи проектування – Оцінка та зменшення ризику

ISO 14122-1:2016 Безпечність машин – Стаціонарні засоби доступу до машин – Частина 1. Вибір фіксованих засобів та загальні вимоги доступу

ISO 14122-2:2016 Безпечність машин – Стаціонарні засоби доступу до машин – Частина 2: Платформи робочі й проходи

ISO 14122-3:2016 Безпечність машин – Стаціонарні засоби доступу до машин – Частина 3. Сходи, стрем’янки та поручні

EN 353-1:2014 Індивідуальні засоби захисту від падінь з висоти – Частина 1: Засоби захисту повзункового типу на гнучкій анкерній лінії

EN 795 Індивідуальні засоби захисту від падінь з висоти – Анкерний пристрій

 

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

 

У цьому стандарті вжито такі терміни, наведені в ISO 12100,                   ISO 14122-1 та визначення позначених ними понять.

3.1 зафіксована драбинна система (fixed ladder system)

драбинна система (ladder system)

зафіксована драбина (fixed ladder)

встановлення принаймні одного драбинного прольоту (3.4), засобів захисту від падіння (3.7), де це доречно, а також драбинні майданчик(и) та/або платформа(и).

Примітка 1 до запису: У подальшому в тексті використовуються скорочення «драбина» та «драбинний проліт» відповідно для зафіксованих драбин і прольотів зафіксованих драбин.

3.2 драбина з двома вертикальними елементами (ladder with two stiles)

драбина, відповідно до стандарту ISO 14122-1:2016, 3.1, яка є стаціонарною, і де щаблі розташовані між, а також прикріплені до вертикальних елементів

Примітка 1 до запису: вертикальні елементи несуть навантаження (див. рис. 1).

Рисунок 1 – Драбина з двома вертикальними елементами

 

3.3 драбина з одним вертикальним елементом (ladder with one stile)

драбина, відповідно до стандарту ISO 14122-1:2016, 3.1, яка є стаціонарною, і де щаблі прикріплені з обох боків вертикального елементу

Примітка 1 до запису: вертикальний елемент сам несе навантаження (див. рис. 2).

Рисунок 2 – Драбина з одним вертикальним елементом

3.4 драбинний проліт (ladder flight)

безперервна частина зафіксованої драбини (3.1)

— між місцем відправлення (3.8) та місцем прибуття (3.9), у випадку драбин без платформ, або

— між місцем відправлення (3.8) або місцем прибуття (3.9) та найближчою платформою, або

— послідовно між драбинними майданчиками або платформами для відпочинку (3.12)

Примітка 1 до запису: див. рисунки 3а та 3б.

3.5 висота підйому драбинної системи (climbing height of ladder system)

загальна висота (total height)

H

вертикальна відстань між місцем відправлення на землі та місцем прибуття (3.9) на вершині драбинної системи (3.1)

Примітка 1 до запису: див. рис. 3a.

Примітка 2 до запису: у випадку прольотів зміщеної драбини (3.4), вертикальна відстань між місцем відправлення (3.8) першого прольоту та місцем прибуття у верхній частині останнього прольоту.

3.6 висота драбинного прольоту (height of ladder flight)

h

вертикальна відстань кожного прольоту зміщеної драбини (3.4)

Примітка 1 до запису: див. рис. 3 б.

  1. a) проліт однієї драбини б) прольоти зміщеної драбини

Умовні познаки.

1 зона відправлення

2 зона прибуття

H висота підйому драбинної системи (загальна висота)

3 проміжна платформа або проміжний драбинний майданчик

4 драбинний проліт

h висота драбинного прольоту

Рисунок 3 – Висота прольотів та розташування проміжних                              платформ/драбинних майданчиків

3.7 засоби захисту від падіння (fall ptotection)

технічні засоби для запобігання або мінімізації ризику падіння людей з драбин

3.7.1 захисна клітка (safety cage)

захисний пристрій у формі клітки, постійно закріплений на драбині, щоб звести до мінімуму ризик падіння людей з драбини

Примітка 1 до запису: див. рисунок 14, рисунок 15, рисунок 20 a та рисунок Б.1.

3.7.2 засоби захисту повзункового типу на гнучкій анкерній лінії

         (guided type fall arrester on rigid anchorage line)

страхувальний стопор (fall arrester)

захисне спорядження постійно закріплене на драбині і використовується в поєднанні з індивідуальним захисним обладнанням

Примітка 1 до запису: див. також визначення в EN 353-1 та EN 363.

3.8 зона відправлення (departure area)

вхід (entrance)

нижній рівень оточення або проміжної платформи (3.11), з якого людина починає лізти вгору по драбині або драбинній системі (3.1)

Примітка 1 до запису: див. рисунок 3а та рисунок 3б.

3.9 зона прибуття (arrival area)

вихід (exit)

верхній рівень оточення або проміжної платформи (3.11), на який людина ступає після сходження вгору або з якого починається сходження вниз.

Примітка 1 до запису: див. рисунок 3а та рисунок 3б.

Примітка 2 до запису: у драбинній системі зі зміщеними прольотами зона прибуття (3.9) також може бути зоною відправлення (3.8) для подальшого підйому.

3.10 проміжний драбинний майданчик (intermediate landing)

горизонтальна споруда між двома послідовними драбинними польотами (3.4), що використовуються для драбин, що мають зміщені польоти, призначена для зміни драбинних прольотів або для відпочинку

Примітка 1 до запису: див. рисунок 20.

3.11 проміжна платформа (intermediate platform)

горизонтальна споруда між двома послідовними драбинними польотами (3.4), яка призначена для того, щоб дозволити одночасно більш ніж одній людині на драбинній системі розминутися чи відпочити

Примітка 1 до запису: див. рисунок 19.

3.12 платформа для відпочинку (rest platform)

горизонтальна споруда на єдиному драбинному прольоті (3.4), яка призначена для того, щоб дозволити більше ніж одній людині на драбинній системі одночасно відпочити

Примітка 1 до запису: див. рисунок 18.

3.13 рухомий драбинний майданчик для відпочинку (moveable rest landing)

зона, обладнана необхідними захисними засобами, призначеними для того, щоб користувач драбинної системи (3.1), міг відпочити але не міг розминутися з іншим користувачем

Примітка 1 до запису: див. рисунок 21а та рисунок 21б.

3.14 платформа для доступу (access platform)

горизонтальна споруда в зоні відправлення (3.8) або зоні прибуття (3.9), що використовується особою для доступу до драбинної системи (3.1)

3.15 люк (trap door)

дверцята, призначені бути тимчасово відкритими для забезпечення доступу через платформу або іншу горизонтальну споруду

Примітка 1 до вступу: див. рисунок 13.

3.16 непідготовлений користувач (nontrained user)

особа, що не має досвіду користування страхувальним стопором

3.17 добре підготовлений користувач (welltrained user)

особа, що ознайомлена з інструкціями та має досвід користування страхувальним стопором

Приклад: встановлювач вітрогенераторних турбінних систем.

 

 

 

 

4 ВИБІР ТА ПРОЕКТУВАННЯ ДРАБИННИХ СИСТЕМ

 

4.1 Загальні положення

 

4.1.1 Проектування та спорудження

Драбинні системи проектуються з декількома зміщеними або одним прольотом (див. 4.3.2 та 4.3.3).

Драбина або драбини повинні бути спроектовані з двома вертикальними елементами. У виняткових випадках (наприклад, недостатній простір для встановлення драбини з двома вертикальними елементами або де вимагається наявність страху вального стопору через зміну нахилу драбинної системи) можна передбачити драбину з одним вертикальним елементом.

4.1.2 Вибір відповідно до наявного вільного простору

Мінімальний простір можна досягти спроектувавши лише один проліт (див. 4.3.3 для обмежень висоти для одного прольоту).

Середній простір потрібен при використанні послідовних зміщених прольотів з майданчиками (див. рисунок 20).

Максимальний простір необхідний при застосуванні зміщених прольотів та проміжних платформ (див. рисунок 19).

4.1.3 Відстань між драбиною та будь-якою постійною перешкодою

Простір між драбинами та будь-якою постійною перешкодою або перешкодами повинен (див. рисунок 4):

а) вимірюватися від передньої частини щабля:

1) перед драбиною:

— принаймні 650 мм або, якщо перетинаються такі перешкоди як труби або кабельні канали, то 600 мм;

2) за драбиною:

— принаймні 200 мм або, якщо перетинаються такі перешкоди як труби або кабельні канали, то 150 мм.

б) вимірюватися позаду щаблів:

1) за драбиною:

— не менше 75 мм, за винятком верхнього щабля, який повинен бути від 60 мм до 75 мм.

Якщо вертикальні елементи призначені для використання як поруччя, простір навколо них повинен бути не менше 75 мм, за винятком тих, що встановлено на рівні зони прибуття.

 

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

1 зона прибуття

2 перешкоди такі як труби або кабельні канали

Рисунок 4 – Просторові виміри з постійними перешкодами

4.2. Вибір типу засобів для захисту від падіння

 

4.2.1 Необхідність засобів для захисту від падіння

У випадку загальної висоти падіння ≥ 3000 мм, драбина повинна бути обладнана засобом захисту від падіння.

4.2.2 Типи засобів для захисту від падіння

Основними альтернативами захисту користувачів стаціонарних драбин від падіння з висоти є такі:

а) Захисна клітка

Клітка – це засіб, який завжди присутній, а фактичний рівень безпеки не залежить від дій оператора, тому це найкращий вибір.

б) Засіб захисту повзункового типу на гнучкій анкерній лінії (страхувальний стопор)

Страхувальний стопор ефективний лише тоді, коли користувач вирішує його використати. Якщо використовується підвіска із несумісною повзунковою системою на гнучкій анкерній лінії, то виникає ризик падіння.

В той же час не можна застосовувати комбінацію захисної клітки та страху вального стопору.

4.2.3 Посібник для оцінки ризику

Для вибору придатного типу засобу захисту від падіння повинна бути зроблена оцінка ризику відповідно до стандарту ISO 12100 для кожної конкретної заявки, і особливо при складанні стандартів типу C. Відповідними аспектами, які необхідно враховувати, є, наприклад, такі:

а) умови доступу, такі як:

1) гранична дальність, і

2) граничні значення проекту;

б) загальний підйом висоти для зафіксованої драбини;

в) шанс ризику падіння з висоти та очікувана тяжкість травм;

г) людські аспекти, такі як:

1) втома

2) стрес, і

3) досвід, вміння та підготовка;

е) аспекти рятування;

  1. f) аспекти навколишнього середовища, такі як:

1) вітер, і

2) екстремальні температури;

г) частота використання:

1) іноді, або

2) часто;

з) робота з:

1) інструментами, і

2) запасними частинами.

 

4.3 Висота переходів по драбинах та засоби захисту від падіння

 

4.3.1 Обмеження простору

Сусідні споруди, наприклад, стіни, частини машин, можуть забезпечити захист, еквівалентний захисній клітці, коли вони забезпечують закритий простір з розмірами, аналогічними тим, що наведені для захисної клітки згідно з 5.5.1.2.

4.3.2 Системи драбин > 3000 мм і ≤ 10000 мм загальною висотою, Н

Вони повинні бути розроблені таким чином:

— зміщені прольоти з максимальною висотою прольоту, h, 6000 мм, мають бути оснащені захисною кліткою;

— єдиний проліт має бути обладнаний захисною кліткою;

— єдиний проліт має бути обладнаний засобом захисту повзункового типу на гнучкій анкерній лінії (страхувальний стопор).

Якщо неможливо використовувати захисну клітку, то слід застосовувати індивідуальне захисне спорядження, наприклад страхувальний стопор.

Примітка. Страхувальний стопор призначений для використання лише добре підготовленими особами (див. розділ 7).

4.3.3 Системи драбин > 10000 мм загальною висотою, Н.

Вони повинні бути розроблені таким чином:

— зміщені прольоти з максимальною висотою прольоту, h, не більше 6000 мм, мають бути оснащені захисною кліткою;

— зміщені прольоти мають бути обладнані страхувальним стопором;

— єдиний проліт має бути обладнаний страхувальним стопором.

Для непідготовлених користувачів доступні лише зміщені прольоти, обладнані захисною кліткою.

У випадку, коли неможливо використовувати захисну клітку, індивідуальне захисне спорядження повинно бути надано.

Примітка. Страхувальний стопор призначений для використання лише добре підготовленими особами (див. розділ 7).

 

4.4 Платформи та драбинні майданчики

 

4.4.1 Встановлення платформ в зонах прибуття і відправлення

Якщо поточні ділянки в зонах відправлення та прибуття не збудовані горизонтально, міцно та рівномірно, для досягнення цієї вимоги застосовуються платформи або інші засоби.

4.4.2 Розташування платформ та драбинних майданчиків для драбин з загальною висотою, Н > 10000 мм

4.4.2.1 Загальні положення

Там, де передбачається, що одночасно більше однієї людини використовуватимуть драбинну систему, залежно від типу засобу захисту від падіння, повинні бути передбачені проміжні платформи або майданчики для відпочинку (див. 4.4.2.2-4.4.2.4).

4.4.2.2 Драбини обладнані захисною кліткою

Проміжні платформи або драбинні майданчики з відстанню ≤ 6000 мм застосовуються при зміні драбинних систем з послідовними прольотами (див. рисунок 3 б).

4.4.2.3 Сходи, обладнані страхувальним стопором і з загальною висотою, H, ≥ 24000 мм

Сходи з одним прольотом повинні бути обладнані платформами для відпочинку з відстанями ≤ 24000 мм (див. рисунок 5). Між ними встановлюється додаткова платформа для відпочинку з відстанями ≤ 12000 мм (див. рисунок 5). Якщо місця недостатньо, можливо встановити рухомі майданчики для відпочинку у відповідності до 5.6.4.

Сходи зі зміщеними прольотами повинні бути обладнані проміжними платформами з інтервалами ≤ 24000 мм (див. рисунок 19). Між ними повинні бути додаткові платформи для відпочинку з інтервалами ≤ 12000 мм (див. рисунок 5). Якщо місця недостатньо, можливо встановити рухомі майданчики для відпочинку у відповідності до 5.6.4.

4.4.2.4 Сходи, обладнані страхувальним стопором і з загальною висотою, Н, < 24000 мм

Платформи для відпочинку (див. рисунок 18) з інтервалами ≤ 12000 мм. Якщо місця недостатньо, можливо встановити рухомі платформи для відпочинку у відповідності до 5.6.4.

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

1 зона відправлення

2 платформа для відпочинку

3 проміжна платформа

4 зона прибуття

5 стаціонарна драбинна система (схематичний рисунок)

 

Рисунок 5 – Розміщення різних типів майданчиків на драбинах

обладнаних страхувальним стопором

5 СПЕЦИФІЧНІ ВИМОГИ ДЛЯ ДРАБИННИХ СИСТЕМ

 

5.1 Загальні вимоги

 

Драбинна система повинна бути спроектована таким чином, щоб сама драбина та її кріплення витримували реально передбачувані постійні та динамічні умови. Критеріями для розгляду є, наприклад, таке:

— вага драбинної системи;

— максимальна кількість людей, що перебувають на драбинній системі;

— додаткові дії, що виникають при активації страху вального стопора.

Якщо жодна інша дія/навантаження не є актуальними, застосовуються дії згідно з пунктами 5.1.1- 5.1.3.

5.1.1 Постійні дії (статичне навантаження)

Маса кожного компонента драбини повинна бути врахована.

5.1.2 Змінні дії (номінальне навантаження)

Навантаження F1 = 1,5 кН та F2 = 1,5 кН (див. рисунок 6) потрібно використовувати під час проектування драбини для представлення особи користувача.

Симульоване навантаження на щаблі F1 (див. рисунок 6а та 6б) для людини повинно бути застосоване перпендикулярно до щабля в найбільш несприятливому положенні і однаково розподілене на максимальну довжину 100 мм.

Симульовані навантаження для вертикального елементу(ів) F2 повинні бути застосовані на відстані 2000 мм одне від одного та паралельно до поздовжньої осі драбини. Відстань між навантаженнями F2 та вертикальними елементами повинна бути 300 мм (див. рисунок 6 в).

Для сходів з двома вертикальними елементами навантаження F2 повинно бути розподілено рівномірно на обидва елементи (див. рисунок 6в).

Для платформ та драбинних майданчиків, як зазначено у пункті 5.6, повинно братись до уваги концентроване навантаження на 1,5 кН на особу, що застосовується в найбільш несприятливому положенні.

Для платформ, проміжних майданчиків та рухомих прольотів для відпочинку (одна частина) (див. рисунок 21а), концентрованим навантаженням вважається таке навантаження, що розподілене по площі 200 мм х 200 мм.

Для рухомих прольотів для відпочинку (дві частини) (див. рисунок 21б), концентрованим навантаженням вважається таке навантаження, що розподілене по двох ділянках, кожна з яких становить 100 мм х 100 мм.

Платформи повинні бути спроектовані відповідно до ISO 14122-2 та   ISO 14122-3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виміри в міліметрах

a) симульоване навантаження на щаблі

драбини з двома вертикальними елементами

б) симульоване навантаження на щаблі драбини з одним вертикальним елементом

в) симульоване навантаження на вертикальні елементи драбини (схематичний рисунок)

Умовні познаки.

F1 симульоване навантаження на щаблі

F2 симульоване навантаження на вертикальні елементи драбини

 

Рисунок 6 – Симульоване навантаження на драбину

5.1.3 Додаткове навантаження

5.1.3.1 Загальні положення

Додаткове навантаження, наприклад спричинене вітром або снігом, засоби захисту від падіння (див. 5.1.3.2 та 5.1.3.3) повинні враховуватися при розрахунках стабільності.

Навантаження на драбини, наприклад, спричинене зіткненням з вантажівками, як правило, не розглядається.

5.1.3.2 Страхувальний стопор

Розрахунки повинні враховувати навантаження на анкерну лінію та драбину, коли засіб захисту від падіння активується людиною, що падає. За відсутності фактичних даних передбачається мінімальна вертикальна сила 6 кН.

5.1.3.3 Захисна клітка

Для конструкції захисної клітки, як мінімум, застосовується процедура випробовування згідно з пунктом 6.2.2.

5.1.3.4 Системи анкерування драбини

Розрахунки повинні враховувати мінімальне навантаження ≥ 3 кН, що діє на кожний вертикальний елемент драбини з двома вертикальними елементами, і навантаження ≥ 6 кН, що діють на один вертикальний елемент драбини з одним вертикальним елементом.

Для розрахунку можна вважати, що навантаження буде передаватися стаціонарним частинам оточення  (наприклад, стіні або корпусу машини) через чотири точки кріплення.

a) драбина з двома

вертикальними елементами

 

б) драбина з одним

вертикальним елементом

 

Умовні познаки.

1 щабель

2 вертикальний елемент

3 кріплення

4 точка анкерування

5 стаціонарна частина (наприклад, стіна)

Рисунок 7 – Розміщення точок анкерування та з’єднань

5.1.4 Проектування

Драбини повинні бути спроектовані таким чином, щоб вони відповідали однаковим вимогам до встановлення як і машина, з урахуванням, при необхідності, таких умов, як суворе середовище або вібрації.

Усі частини, які можуть контактувати з користувачами, повинні бути спроектовані таким чином, щоб люди не застрягали, не поранились (наприклад, через гострі кути, краї, зварні шви з буграми) або не мали перешкод.

Відкриття або закриття рухомих частин (воріт) не повинно призвести до небезпеки, наприклад, до випадкового падіння або зсуву.

Фітинги, петлі, анкерні точки, опори та монтажні точки повинні забезпечувати надійну і стабільну конструкцію для забезпечення безпеки користувачів у звичайних умовах експлуатації.

 

5.2 Драбина з двома вертикальними елементами

 

5.2.1 Міцність

Елементи драбини повинні відповідати вимогам для перевірки стабільності шляхом підрахунку в розділі 6.1 або випробуванням у пункті 6.2.

5.2.2 Щаблі

5.2.2.1 Міцність

Щаблі повинні відповідати вимогам щодо перевірки стабільності шляхом розрахунку згідно з 6.1 або випробуванням згідно з 6.2.

5.2.2.2 Дистанціювання

За винятком вимог до відстані між щаблями в зоні відправлення (див. 5.4.2 та 8), відстань між послідовними щаблями A повинна бути постійною і становити від 225 мм до 300 мм.

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

A відстань

Рисунок 8 – Дистанціювання та довжина щаблів

5.2.2.3 Довжина щаблів

Габаритна ширина між двома вертикальними елементами повинна бути від 400 мм до 600 мм (див. рисунок 8). Однак допустима також ширина між 300 мм і 400 мм у тих випадках, коли безпосереднє середовище не дозволяє використовувати 400 мм. Перед тим, як розглядати нижча габаритна ширина, потрібно провести перевірку для того, щоб побачити, чи можна знайти більш вигідне положення для драбини, що давало б габаритну ширину 400 мм і більше.

При використанні страху вального стопора габаритна ширина між вертикальними елементами та жорсткою анкерною лінією для повзункового страхувального стопора повинна бути не менше 150 мм, а товщина анкерної лінії повинна бути не більше 80 мм (див. рисунок 9).

Виміри в міліметрах

Рисунок 9 – Довжина щаблів на драбині з двома вертикальними елементами та жорсткою анкерною лінією для повзункового страхувального стопора

5.2.2.4 Форма щаблів

Поверхня для ходіння повинна бути рівною і ≥ 20 мм (див. рисунки 10а, 10б, 10в). Тому не допускаються кругові щаблі. Як виняток допускається нахилена поверхня для ходіння згідно з рисунком 10г.

Загальний периметр закритих щаблів, наприклад, квадратний, прямокутний, багатокутний або нахилений, повинен бути ≤ 140 мм.

Відкриті щаблі, такі як U-подібні щаблі, за які не можливо повністю схопитися, повинні бути розроблені таким чином, щоб уникнути пошкодження руки від гострих країв.

Для стаціонарних драбин без засобів захисту від падіння, низької висоти підйому та додаткової підвищеної ступені забруднення навколишнього середовища, можливо використовувати стійкі до ковзання великі щаблі, наприклад, з дворядним чи багаторядним тисненням.

Спеціальні заходи для запобігання ковзання можуть знадобитися, якщо ризик ковзання збільшується через умови навколишнього середовища (мастило, лід та ін.). Там, де є накопичення, наприклад, снігу, льоду або пилу, можуть бути використані щаблі з нахиленим профілем згідно з рисунком 10г.

Поверхня щабля повинна мати стійку до ковзання поверхню для ходіння, яка не завдає пошкоджень рукам. Доки не існує міжнародного стандарту щодо підвищеної стійкості до ковзання, див. ISO 14122-2:2016, Додаток А.

5.2.2.5 Розташування щаблів

Щаблі повинні бути розташовані таким чином, щоб їхня поверхня для ходіння була перпендикулярна осі вертикального елемента (див. рисунок 10).

 

 

 

 

Виміри в міліметрах

а) конструкція прямокутних щаблів – рекомендований монтаж

 

б) конструкція багатокутних щаблів – монтаж тільки для спеціального використання
в) конструкція U-подібних щаблів – рекомендований монтаж г) конструкція щаблів з нахиленим профілем

Умовні познаки.

1 поверхня для ходіння

2 жодних гострих країв

3 щабель

Рисунок 10 – Приклади розміщення та форми щаблів

 

5.2.3 З’єднання драбини та захисних поручнів

Якщо відстань між сходами та захисним поручнем становить > 120 мм, то слід з’єднати захисний поручень з драбиною в районі поруччя та рейок на рівні коліна. Для отримання додаткової інформації див. ISO 14122-3: 2016, 7.1.

 

5.3 Драбина з одним вертикальним елементом

 

5.3.1 Міцність

Драбина повинна витримати випробування в 6.3 (випробування на скручування).

5.3.2 Щаблі

5.3.2.1 Міцність

Щаблі повинні відповідати вимогам перевірки стійкості за допомогою розрахунку в пункті 5.1 або шляхом випробування згідно з 6.3.

5.3.2.2 Дистанціювання

Дистанціювання повинно відповідати 5.2.2.2. Щабель з однієї сторони вертикального елемента повинен бути на тому ж рівні, що і відповідний щабель на протилежній стороні вертикального елементу (див. рисунок 11).

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

1 зона відправлення

2 зона прибуття

Рисунок 11 – Виміри та конструкція драбини з одним вертикальним елементом та жорсткою анкерною лінією

5.3.2.3 Поперечний перетин, протектор і положення ступенів

Необхідно застосувати вимоги пунктів 5.2.2.4 та 5.2.2.5.

5.3.2.4 Довжина щаблів

Габаритна ширина між щаблем та захисним засобом від ковзання повинна бути ≥ 150 мм та ≤ 250 мм, а ширина щабля повинна бути ≤ 80 мм (див. рисунок 11).

На кінцях щаблів повинні бути встановлені захисні засобі від ковзання по бокам. Ці захисні засоби від ковзання повинні мати висоту ≥ 20 мм (див. деталь X на рисунку 11).

 

5.4 Зони прибуття та відправлення

 

5.4.1 Загальні вимоги

Якщо потрібно вживати заходів для запобігання надання доступу неавторизованим особам та/або особам, які не екіпіровані повністю страхувальними стопорами і непідготовленим особам до машин, застосовується «протипідйомний» пристрій, як зазначено у Додатку А,  якщо такі обладнання встановлено на драбині. У цьому випадку письмове попередження або звуковий сигнал не є достатнім єдиним адекватним засобом контролю доступу.

Потрібно також забезпечити заходи запобігання падінню людей з висоти, такі як, захисні поручні довжиною щонайменше 1500 мм в таких місцях:

— на лівому та правому боках вертикальної осі драбини;

— по всій довжині краю, якщо довжина з обох боків менше 1500 мм (повна довжина краю менше 3000 мм);

— з обох боків суміжних проходів.

Ці заходи для запобігання падінню людей з висоти не пов’язані з будь-якими засобами захисту від падіння на драбині.

Коли застосовується страхувальний стопор, підключення або відключення від цього пристрою має бути можливим тільки з безпечної зони/положення.

Зони відправлення та прибуття, а також проміжні платформи повинні відповідати вимогам ISO 14122-2 та ISO 14122-3.

5.4.2 Зона відправлення (вхід).

Якщо поверхня для ходіння зони відправлення була підвищена більш ніж на 500 мм над оточенням, або зона відправлення знаходиться поблизу зон, які не можуть витримати навантаження, наприклад зони, виготовлені зі скла або синтетичного матеріалу, в зоні відправлення повинні бути захисні засоби або їх еквіваленти, здатні захищати людей від падіння з висоти.

Відстань між зоною відправлення та найнижчим щаблем повинна бути   ≥ 100 мм і ≤ 400 мм (див. рисунок 8).

5.4.3 Зона прибуття (вихід).

У зоні прибуття повинна бути встановлена платформа відповідно до    ISO 14122-2 та ISO 14122-3.

Якщо конструкція машини або частини будівлі вважається зоною прибуття, вона повинна відповідати вимогам ISO 14122-2 та ISO 14122-3.

Верх найвищого щабля/східця повинен розташовуватися на тому ж рівні, що і поверхня для ходіння зони прибуття (див. рисунок 12 і рисунок 14).

5.4.4 Отвори для обслуговування обладнання

5.4.4.1 Передній або бічній вихід

Сходи можуть мати передній вихід (див. рисунок 12а та 12б) або бічний вихід (див. рисунок 12в) до зони прибуття.

Ширина вхідного отвору повинна бути ≥ 500 мм і ≤ 700 мм (див. рисунки 12а та 12б).

 

 

 

 

 

Виміри в міліметрах

a) приклад рівних вертикальних елементів б) приклад зігнутих вертикальних елементів

в) приклад бокового виходу

Умовні познаки.

1 самозакривні ворота

Примітка. Необхідні засоби захисту, такі як захисна клітка та самозакривні ворота, не відображаються для кращого розуміння.

Рисунок 12 – Схематичні приклади переднього та бічного виходу

5.4.4.2 Самозакривні ворота

Щоб запобігти падінню через отвір у зоні прибуття з платформи для доступу, отвір потрібно облаштувати самозакривними воротами.

Самозакривні ворота повинні відповідати вимогам ISO 14122-3:2016, 7.4.1.

5.4.5 Люки

Коли це необхідно, платформа може мати отвір, щоб дозволити доступ до (і вийти з) драбини під платформу, який повинен бути закритий люком (див. рисунок 13).

Дверцята люка повинні бути спроектовані таким чином:

а) отвір має бути, принаймні, рівним необхідному розміру драбинної клітки;

б) вони не повинні відкриватися вниз, а повинні рухатися вгору або по горизонталі;

в) вони відкриваються не потребуючи живлення та навмисно, а робоча сила не повинна перевищувати лімітів сили для роботи машин (див.               EN 1005-2:2003 + Amd1:2008 та EN 1005-3:2002 + Amd1:2008);

г) дверцята люка у відкритому положенні повинні забезпечувати безпечний прохід оператора;

д) після безпечного проходження вони повинні бути самозакривні (наприклад, за допомогою пружини).

 

 

 

 

 

Умовні познаки.

1 люк (складний) розсувний

2 механізм випускання

3 рукоятка

Рисунок 13 – Приклад люка

 

5.5 Засоби захисту від падіння

 

5.5.1 Захисна клітка

5.5.1.1 Міцність

Перевірка міцності захисної клітки повинна проводитися шляхом випробувань.

5.5.1.2 Виміри та вимоги

Якщо захисна клітка обладнана горизонтальними обручами, пов’язаними з стійками, відстань між двома обручами повинна бути ≤ 1500 мм (див. рисунок. 14), а відстань між двома стійками в клітці повинна бути ≤ 300 мм (див. рисунок 15). Обручі розміщуються під прямим кутом до стійок клітки. Вертикальні стійки повинні бути закріплені на внутрішній стороні обруча та бути розміщеними на рівномірній відстані.

Розміщення компонентів захисних кліток повинно бути спроектоване таким чином, щоб порожні простори в будь-якому випадку становили ≤ 0,40 м2.

Габаритні відстані в межах обруча захисної клітки повинні бути ≥ 650 мм та ≤ 800 мм (див. рисунок 15).

Це стосується як кругових, так і не кругових захисних кліток. Відстань від щабля до захисної клітки повинна бути ≥ 650 мм та ≤ 800 мм (див. рисунок 15).

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

1 захисний поручень зони прибуття

2 перешкода

3 для максимального відкритого простору

a підйомна висота драбинної системи (загальна висота) H, або висота драбинного прольоту h.

Рисунок 14 – Виміри захисної клітки та її розміщення

Люфт у межах вертикальних елементів у зоні прибуття, виміряний вздовж поперечної осі щаблів драбини між внутрішньою поверхнею вертикальних елементів повинен бути ≥ 500 мм і ≤ 700 мм (див. рисунки 12а та 12б).

Під кліткою на обраній стороні доступу не повинно бути елементів, які можуть перешкоджати доступу до зони, розташованої перед драбиною. У зоні прибуття захисна клітка повинна бути подовжена до висоти захисного поручня зони прибуття (див. рисунок 19).

Найнижча частина захисної клітки, наприклад найнижчий обруч, повинна бути на висоті ≥ 2200 мм і ≤ 3000 мм вище від зони відправлення (див. рисунок 14).

Виміри в міліметрах

Рисунок 15 – Габаритна відстань всередині захисної клітки

Якщо горизонтальна відстань від стаціонарної драбини, обладнаної захисною кліткою, до захисного поручня підвищеної зони відправлення становить ≤ 1500 мм, розриви в поручнях повинні бути закриті в області ліворуч і праворуч від осі захисної клітки розміром 1500 мм, наприклад за допомогою безперервних панелей або сітчастих конструкцій (див. рисунки 16 і 17). Якщо відстань між поруччям і захисною кліткою становить ≥ 700 мм, то такі заходи як подовження захисного поручня див. рисунки 16а, 16б та рисунки 17а, 17б), а також закриття розриву за допомогою сітчастої конструкції (див. рисунки 16в, 16г та рисунки 17в, 17г). Якщо застосовуються сітчасті конструкції, розмір сітки повинен становити  ≤ 100 мм х 100 мм. Якщо драбина розташована перпендикулярно до захисних поручнів на відстані менше 1500, захисний поручень повинен бути модифікований відповідно до вимог вище на довжину 1500 мм (див. рисунки 16б та 16г).

Виміри в міліметрах

  1. a) вид спереду з подовженням     б) вид збоку з подовженням

в) вид спереду з сітчастою конструкцією   г) вид збоку з сітчастою конструкцією

Умовні познаки.

1 сітчаста конструкція 4 драбина з захисною кліткою
2 подовження захисного поручня 5 споруда
3 захисний поручень 6 платформа

 

Рисунок 16 – Заходи, що виконують захисну функцію захисного поручня в зоні відправлення (бокове падіння з висоти) – схематичний ескіз

  1. a) вид ззаду з подовженням б) вид спереду з подовженням

 

в) вид збоку з сітчастою конструкцією    г) вид спереду з сітчастою конструкцією

Умовні познаки.

1 сітчаста конструкція 4 драбина з захисною кліткою
2 подовження захисного поручня 5 споруда
3 захисний поручень 6 платформа

 

Рисунок 17 – Заходи, що виконують захисну функцію захисного поручня в зоні відправлення (падіння назад з висоти) – схематичний ескіз

 

5.5.2 Страхувальний стопор

5.5.2.1 Вимоги

Страхувальний стопор повинен відповідати вимогам EN 353-1.

При виборі типу системи, перевагу слід надавати жорсткій анкерній лінії, виготовленої з рейки.

5.5.2.2 Схема влізання та злізання з драбини, обладнаної страхувальним стопором повзункового типу

Страхувальний стопор та його оточення повинні бути спроектовані таким чином, щоб користувач міг з’єднати або від’єднати його в безпечному положенні, наприклад забезпечуючи безперервну лінію відповідно до       EN 795 (див. рисунок 18) або люк відповідно до підрозділу 5.4.5, оснащений самозакривними воротами відповідно до ISO 14122-3: 2016, 7.4.

Умовні познаки.

1 платформа для відпочинку

2 самозакривні ворота

Рисунок 18 Приклад подовження твердої анкерної лінії

 

5.6 Платформи та драбинні майданчики

 

5.6.1 Платформи для доступу

Платформи для доступу та їх захисні споруди повинні відповідати вимогам ISO 14122-2.

Захисні поручні як захисні засоби від ризику падіння з висоти у зонах відправлення та прибуття, а також на проміжних платформах, повинні відповідати відповідним вимогам до поручнів відповідно до ISO 14122-3.

5.6.2 Проміжні платформи та платформи для відпочинку

5.6.2.1 Проміжні платформи

Проміжні платформи повинні відповідати вимогам ISO 14122-2.

Якщо вони потрібні, захисні поручні як захисні засоби від ризику падіння з висоти у зонах відправлення та прибуття, а також на проміжних платформах повинні відповідати відповідним вимогам до поручнів відповідно до ISO 14122-3.

Коли проміжна платформа встановлена між двома драбинними прольотами, довжина (габаритна відстань між двома послідовними прольотами) проміжної платформи повинна бути ≥ 700 мм. (див. рисунок 19).

5.6.2.2 Платформи для відпочинку

Платформи для відпочинку (див. рисунок 18) повинні відповідати вимогам ISO 14122-2 за винятком того, що

— довжина повинна бути ≥ 700 мм,

— ширина повинна бути ≥ 500 мм.

Якщо вони потрібні, захисні поручні як захисні засоби від ризику падіння з висоти у зонах відправлення та прибуття, а також на проміжних платформах повинні відповідати відповідним вимогам до поручнів відповідно до ISO 14122-3.

 

 

 

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

  1. ворота

2 проміжна платформа

 

Рисунок 19 – Проміжна платформа

 

5.6.3 Проміжні драбинні майданчики

Проміжний драбинний майданчик повинен бути спроектований таким чином, щоб максимізувати виступ закритої ділянки захисної клітки на горизонтальний майданчик. Слід уникати накопичення, наприклад, води, снігу, льоду чи пилу. Розрив між проміжним майданчиком та сусідніми спорудами повинен бути меншим за 50 мм. Огороджувальні планки на підлозі або плінтуси не потрібні. Габаритну відстань слідкуючої за майданчиком захисної клітки не можна зменшувати (див. рисунок 20б).

Вертикальне перекривання (див. рисунок 20а) двох послідовних прольотів повинно бути не менше 1500 мм. Захисна клітка верхнього прольоту повинна починатися принаймні на 2200 мм, але не більше, ніж на 3000 мм вище рівня проміжного драбинного майданчика.

Для забезпечення надійного хапання рукою, між двома послідовними вертикальними елементами прольоту драбини слід передбачити розрив між ≥ 75 мм і ≤ 100 мм між елементами або встановити поруччя (див.                   ISO 14122-3).

Відстань від рівня проміжної платформи, Da, до першого обруча 1 не повинна перевищувати 2500 мм (див. рисунок 20a).

Перекривання захисних кліток, Do, повинно бути ≥ 2000.

Виміри в міліметрах

  1. a) захисні клітки двох послідовних прольотів

б) захисні клітки двох послідовних прольотів (вид зверху)

Умовні познаки.

Da  відстань від рівня проміжної платформи до першого обруча

Dо  перекривання

1    перший обруч

2    рівень проміжної платформи

Рисунок 20 – Проект захисних кліток двох послідовних прольотів

 

5.6.4 Рухомі майданчики для відпочинку

Коли вони призначені як

а) один елемент, вони повинна бути шириною ≥ 400 мм та довжиною       ≥ 300 мм (див. рисунок 21а);

б) два елементи, вони мають бути шириною ≥ 130 мм та довжиною           ≥ 300 мм (див. рисунок 21б).

Виміри в міліметрах

а) приклад рухомого майданчика для         б) приклад рухомого майданчика для

відпочинку (один елемент)                          відпочинку (два елементи)

Рисунок 21 – Приклади рухомих майданчиків для відпочинку

 

5.7 Вимоги до рухомих частин зафіксованих драбин

 

На додаток до основних вимог застосовуються такі вимоги до складних, розсувних, регульованих по висоті або навісних частин:

— вони повинні бути закріплені до стаціонарних засобів доступу в їхньому робочому положенні;

— вони повинні бути зафіксована у передбачених положеннях під час використання та в положенні для зберігання, наприклад силою тяжіння, пружиною або механізмом із замком;

— вони повинні бути спроектовані таким чином, щоб не було ризику роздавлення;

— ручна робоча сила, необхідна для регулювання висоти, не повинна перевищувати рекомендованих обмежень сили для роботи з машинами (див. EN 1005-2:2003 + Amd1:2008 та EN 1005-3:2002 + Amd1:2008).

Примітка. Секція стаціонарної системи доступу може мати налаштування для зручного зберігання на машині.

 

6 ПЕРЕВІРКА ВИМОГ БЕЗПЕКИ

 

6.1 Загальні положення

 

6.1.1 Загальні вимоги

Вимоги та/або заходи щодо безпеки оцінюються шляхом:

— вимірювання;

— візуального огляду;

— розрахунку та/або випробуванням на навантаження.

Методи та результати повинні бути задокументовані (наприклад, протоколом). Для перевірки вимог безпеки передбачається, що:

— захисна клітка застосовується разом з драбинами з двома вертикальними елементами, та

— страхувальний стопор застосовується разом з драбинами з одним або двома вертикальними елементами.

6.1.2 Перевірка стабільності методом обчислення

Для обчислення навантаження застосовується у найбільш несприятливій точці. Для часткових коефіцієнтів для дій застосовуються певні матеріальні стандарти.

6.1.3 Перевірка стабільності методом випробування

У випробувальних навантаженнях вже розглянуто матеріальний коефіцієнт 1,75 для алюмінію та сталі. Тривалість навантаження повинна становити ≥ 1 хв.

Вимірювання залишкового прогину проводиться не менше однієї хвилини після зняття випробувального навантаження.

 

6.2 Випробування зафіксованої драбини з двома вертикальними елементами

 

6.2.1 Міцність та гнучкість частин драбини

6.2.1.1 Випробування вертикальних елементів

Для перевірки необхідної стабільності випробування на прогинання вертикальних елементів може здійснюватися за допомогою системи для симуляції, рисунок 22.

Випробування проводиться без попереднього навантаження відповідно до рисунку 22, принаймні, на вісьмох щаблях. Випробувальне навантаження (FTL) повинно становити 700 Н.

Залишковий прогин вертикальних елементів, пов’язаний з довжиною навантаженої частини щабля (розмір 4 х проміжки між щаблями) не повинен перевищувати 0,3%.

Умовні познаки.

FTL  випробувальне навантаження

A    проміжки між щаблями

 

Рисунок 22 – Драбина з двома вертикальними елементами –

випробування на прогин

6.2.1.2 Випробування щаблів

Централізоване попереднє навантаження (FPL) 200 Н застосовується для перевірки адекватної міцності.

Положення щабля після зняття попереднього навантаження враховується як контрольна позиція для тестового навантаження FTL 2600 Н (див. рисунок 23), застосованого аналогічним чином.

Навантаження є перпендикулярними і можуть, згідно з рисунком 23, вважатися однаково розподіленими на довжині 100 мм. Опорна поверхня повинна бути жорсткою і не мати гострих країв.

Залишковий прогин щаблів, пов’язаний з довжиною щабля, не повинен перевищувати 0,3 %.

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

1 опорна поверхня

FPL попереднє навантаження

FTL випробувальне навантаження

 

Рисунок 23 – Драбина з двома вертикальними елементами –

випробування щаблів

6.2.2 Випробування захисної клітки

Випробування проводиться на секції захисної клітки з трьома обручами та п’ятьма стійками, які встановлюються на елемент драбини.

Випробування проводять згідно з рисунком 24.

Попереднє навантаження (FPL) 200 Н застосовується перпендикулярно в найбільш несприятливій точці нижнього обруча. Положення обруча після зняття попереднього завантаження вважається еталонним положенням для випробування, яке проводиться з випробувальним навантаженням (FTL) 1000 Н.

Допустимий постійний прогин, виміряний у точці застосування навантаження, повинен бути не більше 50 мм.

  1. a) випробування обручів                        б) випробування стійок

 

Умовні познаки.

FPL попереднє навантаження

FTL вертикальне випробувальне навантаження

FH горизонтальне випробувальне навантаження

 

Рисунок 24 – Випробування захисної клітки

Для стійок застосовується навантаження (FH) 500 Н горизонтально у найбільш несприятливій точці між двома послідовними обручами. FH може бути розподілене на три стійки.

Допустимий постійний прогин, виміряний в точці застосування навантаження, максимально дорівнює 10 мм.

Випробування проводиться за тих самих умов, що ймовірно існуватимуть в місці, де вона може бути використана.

6.3 Випробування драбини з одним вертикальним елементом

6.3.1 Випробування частин драбини

6.3.1.1 Випробування на скручування частин драбини

Стабільність вертикального елементу може бути перевірена шляхом випробування на скручування, використовуючи прийнятну ділянку драбини відповідно до рисунка 25.

Мінімальна довжина частини для випробування становить відстань між двома послідовними анкерними точками.

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

1 лінія застосування

2 точка вимірювання

3 відстань між чотирма групами щаблів

4 відстань між двома послідовними анкерними точками

 

Рисунок 25 – Драбина з одним вертикальним елементом –

випробування на скручування

Драбину слід встановлювати в анкерних точках на землі та навантажувати у двох точках навантаженням 400 Н на одну точку, які розділені дистанцією рівною відстані між 5 щаблями, як показано на рисунку 25.

Відстань між випробувальними навантаженнями відповідає відстані між чотирма групами щаблів на драбині.

Напрямок випробувальних навантажень перпендикулярний до переду драбини і застосовуватися на краї щаблів, розташованих поблизу засобів захисту від ковзання та до групи щаблів, які вважаються найбільш незручними.

Прогин драбини не повинен перевищувати 20 мм при застосуванні випробувального навантаження.

Прогини вимірюються на відстані 50 мм від бічного захисного засобу, передбаченого в кінці щабля, щоб запобігти ковзанню; напрямок вимірювання повинен співпадати з застосуванням випробувального навантаження.

6.3.1.2 Випробування щаблів

Стійкість перевіряється випробуванням згідно з рисунком 26.

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

1 опорна поверхня

FPL попереднє навантаження

FТL тестове навантаження

L    довжина поверхні для ступання

 

Рисунок 26 – Драбина з одним вертикальним елементом –

випробування щаблів

 

Попереднє навантаження (FPL) 200 Н повинне бути застосоване перпендикулярно до верху щабля. Положення щабля після зняття попереднього завантаження є еталонною позицією для тестового навантаження FTL.

Напрямок попереднього та випробувального навантаження FTL 2,6 кН перпендикулярний верху щабля, коли драбина встановлена в положення для використання.

Попереднє навантажене та випробувальне навантаження можна вважати однаково розподіленими на довжині 100 мм, коли опорна поверхня розташована в притул до бокових засобів, передбачених на кінці щаблів для запобігання ковзанню. Опорна поверхня повинна бути жорсткою і не мати гострих країв.

Після зняття випробувального навантаження залишковий прогин щаблів відносно положення після зняття попередньої навантаження повинно становити не більше 0,3 % від довжини, L, щабля.

Положення вимірювання прогину знаходиться на відстані 50 мм від бокового захисного засобу, передбаченого в кінці щабля для запобігання ковзанню; напрямок вимірювання повинен відповідати застосуванню випробувального навантаження.

 

6.4 Випробування подовжень захисних поручнів

 

Для перевірки необхідної стійкості, навантаження (FEX) застосовується горизонтально у найбільш несприятливому положенні вздовж довжини верхньої частини подовження захисного поручня, див. рисунок 27.

FEX = 300 Н/м х L х γ

де γ є коефіцієнтом матеріалу для сталі та алюмінію (γ = 1,75).

Після зняття навантаження не повинне порушуватися функціонування подовження, а під час перевірки не повинно бути виявлено жодних тріщин чи постійного прогину.

Умовні познаки.

1    опорна поверхня

2    подовження

FEX попереднє навантаження

FTL випробувальне навантаження

L   довжина навантаження

 

Рисунок 27 – Випробування подовження захисного поручня

7 ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ЗАФІКСОВАНИХ ДРАБИН

 

7.1  Інструкція з використання

 

7.1.1  Загальні положення

На додаток до загальних вимог, передбачених в ISO 14122-1, слід також надати інформацію в інструкції з експлуатації, що постачається разом із машиною і про такі пункти:

— страхувальний стопор, в тому числі спосіб його кріплення та монтажу;

— використання пристроїв проти перелізання;

— використання рукавичок під час піднімання на драбину.

7.1.2 Драбинні системи зі страхувальним стопором

Відповідні положення ISO 12100, а також стандарту EN 353-1 повинні бути представлені в інструкції з експлуатації, що постачаються разом з машиною.

Вищезазначена мінімальна інформація повинна бути надана, якщо страхувальний стопор встановлений в драбинній системі:

— рекомендації, що драбина обладнана страхувальним стопором повинна використовуватися тільки добре підготовленими користувачами;

— рекомендації щодо ризику падіння під час використання страхувального стопора повзункового типу з автоматичним блокуванням несумісного з шнуром з жорсткою анкерною лінією;

— рекомендації щодо використання страхувальної прив’язі разом із направляючим замком як це передбачено виробником;

— рекомендації про те, як провести інструктаж уповноваженим особам щодо безпечної експлуатації драбини з страхувальним стопором;

— рекомендації щодо того, як рухливі частини повинні бути зафіксовані у передбачених положеннях під час використання та в позиції для зберігання.

 

 

7.2 Позначення драбинних систем зі страхувальним стопором

 

У точках входу до та виходу драбинної системи слід розмістити якнайменше таку інформацію:

— виробник;

— рік виготовлення;

— дата введення в експлуатацію;

— посилання на стандарт захисту від падіння;

— посилання на стандарт для лямкового страхувального поясу;

— тип керованого страхувального стопору;

— тип пристрою захисту від падіння;

— повідомлення: «Використання персонального захисного обладнання є обов’язковим».

Маркування потрібно застосовувати лише до тих точок входу та виходу, які доступні через відповідні драбини.

Маркування, наприклад, методом тиснення вважається постійним. Інформація про маркування повинна бути зазначена в інструкції з експлуатації для драбин зі страхувальним стопором.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

(обов’язковий)

 

ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ВІД ПЕРЕЛІЗАННЯ

 

A.1 Загальні положення

Засоби захисту від перелізання повинні бути закріплені на драбині і спроектовані таким чином:

— вони не збільшують ризик падіння;

— габаритна ширина драбини та клітки з засобами захисту від перелізання відповідає 4.1.2 та 5.5.1.2;

— щоб не заважати рухам оператора, коли він піднімається або спускається драбиною, габаритна ширина драбини та клітки з засобами захисту від перелізання повинна відповідати вимогам пунктів 4.1.2 та 5.5.1.2;

— оператори, які піднімаються по драбині, не повинні застрягати;

— вони дозволяють оператору безпечний прохід, якщо вони перебувають в положенні доступу (це означає «відкриті», якщо встановлено дверні системи);

— поєднання засобу захисту від перелізання та драбини не повинно негативно впливати на цілісність драбини, наприклад, її стабільність;

— вони повинні бути безпечними, операбильними, і доступ до драбини повинен бути забезпечений через головний альтернативний засіб із зони відправлення;

— з ними можна працювати або однією рукою, або однією ногою, стоячи на драбині;

— після безпечного проходження користувачем вони повинні повертатися до положення, що перешкоджає доступ (якщо встановлено дверні системи, мається на увазі «закриті та зачинені»,) самозакриватися (наприклад, за допомогою пружини) та самозачинятися (блокуватися).

Примітка 1. Засіб захисту від перелізання, як правило, встановлюється в зоні відправлення, але встановлення такого засобу в зоні прибуття не є виключенням.

Примітка 2. З міркувань безпеки можливо застосовувати національні нормативи.

Примітка 3. Засіб захисту від перелізання також вважається поручнем, див.           ISO 14120.

 

A.2 Дверні системи встановлені як засіб захисту від влізання

A.2.1 Загальні положення

Для дверних систем, див. рисунок A.1.

Умовні познаки.

1   стаціонарна частина (стіна)

2   драбина

3   засіб захисту від влізання

4   кришка для дверцят люка

 

Рисунок A.1 – Приклад засобу захисту від влізання на зафіксованих драбинах з кліткою безпеки

 

 

 

A.2.2 Виміри

Висота дверей повинна бути не менше 1800 мм.

Для драбин, обладнаних захисною кліткою, вільна відстань між верхньою частиною дверей і кліткою повинна бути від 10 мм до 50 мм, а засіб захисту від влізання повинен бути обладнаний додатковою горизонтальною кришкою для дверцят люка, яка може запобігти доступу до клітки (див. рисунок A.1).

На драбині, обладнаній страхувальним стопором, верхня частина засобу захисту від влізання повинна бути розташована на висоті ≥ 3000 мм, щоб уникнути неправильного використання. Система контролю замикання повинна бути від 600 мм до 1800 мм, вимірюючи від готової підлоги.

A.2.3 Випробування

A.2.3.1 Загальні положення

Випробування потрібно проводити коли двері знаходяться у закритому та замкнутому положенні. Після зняття навантаження не повинно бути видимого постійного вигину, що міг би призвести до відсутності функціональних можливостей. Слід також проводити функціональне випробування.

A.2.3.2 Випробування при статичному навантаженні

Такі навантаження застосовуються в двох різних випробуваннях:

— навантаження (Fh) 1500 Н застосовується горизонтально, згідно з рисунком А.2, на кожний кут дверей протягом 1 хв;

— навантаження (Fv) 4500 Н застосовується вертикально, відповідно до рисунка А.2, на два нижні кути.

Умовні познаки.

 

Fh   горизонтальне навантаження

Fv   вертикальне навантаження

Рисунок A.2 – Випробування при статичному навантаженні

 

A.2.3.3 Випробування при динамічному навантаженні кришки для дверцят люка

Мішок (м’яке тіло) згідно з рисунком A.3 вагою 50 кг повинен бути скинутий на кришку для дверцят люка з висоти 2000 мм вище кришки люка.

Виміри в міліметрах

Рисунок A.3 – Випробувальний мішок

 

A.2.4 Інформація для використання засобів захисту від влізання

На додаток до загальних вимог (див. ISO 14122-1:2016, розділ 7) інформація для відчинення дверей для доступу повинна бути постійно помічена та помітна на дверях або бічній стороні дверей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

(довідковий)

 

КОРОТКИЙ ОПИС ОСНОВНИХ ВИМІРІВ ЗАФІКСОВАНОЇ ДРАБИНИ, ОБЛАДНАНОЇ ЗАХИСНОЮ КЛІТКОЮ

 

Див. рисунок Б.1.

Примітка. Для вимог, положень та деталей див. відповідні положення цієї частини ISO 14122.

Виміри в міліметрах

Умовні познаки.

1 загальна висота падіння ≥ 3000
2 зона відправлення
3 загальний периметр закритого щабля  ≤ 140

 

Рисунок Б.1 – Основні виміри зафіксованої драбини,

обладнаної захисною кліткою

ДОДАТОК В

(довідковий)

ЗНАЧНІ ТЕХНІЧНІ ЗМІНИ МІЖ ЦІЄЮ ЧАСТИНОЮ ISO 14122

ТА ПОПЕРЕДНІМ ВИДАННЯМ

Див. Таблицю В.1.

Таблиця В.1 – Технічні зміни

ISO 141224 ISO 14122-4:2004

ISO 14122-4:2004/Amd1:2010

Змінено:

Ця частина обмежена лише до «стаціонарного обладнання»,   застосовується на «неавтоматизовані регульовані частини»

1 Сфера застосування
Оновлено 2 Нормативні посилання
3.1 нове «зафіксована драбинна система»
3.2 додано рисунок 3.1
3.3 додано рисунок 3.2
3.4 додано рисунок 3.3
3.5 змінено 3.4
3.6 3.5
3.7 3.6
3.7.1 змінено 3.6.1
3.7.2 3.6.2
3.8 3.8
3.9 3.7
3.10 нове «проміжний драбинний майданчик»
3.11 змінено 3.9
3.12 змінено 3.10
3.13 змінено 3.10
3.14 3.11
3.15 3.12
3.16 нове «непідготовлений користувач»
3.17 нове «добре підготовлений користувач»
4 нове «Вибір та проектування систем драбин»
4.1 4.1
4.1.1 нове «Спорудження» 4.1, 3-й параграф, основні аспекти переміщено в частину 1
4.1.2 нове «вибір відповідно до наявного вільного простору»
4.1.3 нове «Відстань між драбиною та будь-якою постійною перешкодою» 4.2 Рисунок 5 та 4.4.4
4.2. змінено «Вибір типу засобів для захисту від падіння» 4.3
4.2.1 змінено «Необхідність засобів для захисту від падіння» 4.3.1
4.2.2 нове «Типи засобів для захисту від падіння»
Примітка. Цей список містить значні технічні зміни, але не є вичерпним переліком усіх модифікацій з попередньої версії
4.2.3 змінено «Посібник для оцінки ризику» 4.3.2
4.3 нове «Висота переходів по драбинах та засоби захисту від падіння»
4.3.1 нове «Обмеження простору»
4.3.2 нове «Системи драбин > 3 000 мм і ≤ 10 000 мм загальною висотою, Н»
4.3.3 нове «Системи драбин >10 000 мм загальною висотою, Н»
4.4 нове «Звичайні та драбинні майданчики»
4.4.1  нове «Встановлення майданчиків в зонах прибуття і відправлення»
4.4.2 нове «Розташування звичайних та драбинних майданчиків для драбин з загальною висотою, Н > 10 000 мм» 4.7.5.1
5 змінено «Специфічні вимоги для систем драбин» 4
5.1 змінено, додано метод розрахунку 4.1
5.1.1 нове «Постійні дії (статичне навантаження)»
5.1.2 нове «Змінні дії (номінальне навантаження)»
5.1.3 нове «Додаткове навантаження» Секції 4.2.2.2
5.1.4 нове «Проектування» Секції 4.1
5.2 нове «Драбини з двома вертикальними елементами» 4.4
5.2.1 нове «Міцність» 4.2
5.2.2 змінено «Щаблі» 4.2
5.2.2.2 змінено 4.4.1.1 та 4.4.1.2
5.2.2.3 змінено 4.4.2.2
5.2.2.4 змінено, виключено круглі щаблі 4.4.2.4, 4.4.2.3
5.2.2.5 змінено 4.4.1 Рисунок 6
5.2.3 нове «З’єднання драбини та захисних поручнів»
5.3 нове «Драбина з одним вертикальним елементом» 4.2, 4.4 і Рисунок 5
5.4 нове «Зони прибуття та відправлення»
5.4.1 нове «Загальні вимоги» 4.7
5.4.2 змінено «Зона відправлення (вхід)» 4.7.1
5.4.3 змінено «Зона прибуття (вихід)» 4.7.2
5.4.4 змінено 4.7.3 включаючи 4.7.3.3
5.4.5 змінено «Люки» 4.7.3.3
5.5 нове «Засоби захисту від падіння» 4.3
5.5.1 змінено та видалено Рисунок 4б 4.5, 4.7.1.2, 4.7.2.2 Рисунки 4a, 4в, 8
5.5.2 змінено 4.6 та 4.7.4.3
5.6 змінено 4.7.5 та рисунок 4б
5.7 нове «Вимоги до рухомих частин стаціонарних драбин»
6 змінено 5
Примітка. Цей список містить значні технічні зміни, але не є вичерпним переліком усіх модифікацій з попередньої версії
7 змінено «Інформація для використання для зафіксованих драбин» 6
Нове: Додаток А  «Вимоги до проектування засобів захисту від перелізання»
Нове: Додаток Б «Короткий опис основних вимірів зафіксованої драбини, обладнаної захисною кліткою»
Примітка. Цей список містить значні технічні зміни, але не є вичерпним переліком усіх модифікацій з попередньої версії

 

 

ДОДАТОК ZА

(довідковий)

 

ЗВ’ЯЗОК МІЖ ЦИМ СТАНДАРТОМ ТА ОСНОВНИМИ

ВИМОГАМИ ДИРЕКТИВИ ЄС 2006/42/ЕС ТА ВНЕСЕННЯМ ЗМІН ДО ДИРЕКТИВИ 95/16/ЄС (В НОВІЙ РЕДАКЦІЇ) [2006 L157]

 

Цей стандарт був підготовлений в рамках доручення M/396, наданим CEN Європейською комісією і Європейською асоціацією вільної торгівлі, щоб забезпечити засоби відповідності основним вимогам Директиви Нового Підходу 2006/42/EC щодо машин та внесення змін до Директиви 95/16/ЄС (в редакції) [2006 L157].

Після того, як цей стандарт було опубліковано в Офіційному журналі Європейського Союзу в рамках цієї директиви, дотримання нормативних розділів  цього стандарту, наданих у порівняннях таблиці ZА.1, в межах його сфери застосування дає презумпцію відповідності основним релевантним вимогам Директиви і пов’язаним з нею правилам EFTA.

Таблиця ZА.1 – Відповідність між цим стандартом і директивою 2006/42/ЕС [2006 L157]

Основні вимоги (ERs) директиви 2006/42/ЕС Розділ(и)/підпункт(и) цього стандарту Окремі

зауваження/примітки

1.5.15 «Ризики ковзання, спотикання або падіння» Усі розділи
1.6.2 «Доступ до робочого місця та точок обслуговування» Усі розділи

 

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ 1. Припущення про відповідність є дійсним лише тоді, коли посилання на цей стандарт зберігається в списку, опублікованому в Офіційному журналі Європейського Союзу. Користувачам цього стандарту слід часто звертатися до останнього списку, опублікованого в Офіційному журналі Європейського Союзу.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ 2. Інше законодавство Союзу може бути застосоване до продукції, що належить до сфери застосування цього стандарту.

ВАЖЛИВО: Дотримання вимог EN ISO 14122-1 та відповідної спеціальної частини стандарту EN ISO 14122 необхідне для досягнення презумпції відповідності.

БІБЛІОГРАФІЯ

 

[1] EN 131-2 Ladders – Part 2: Requirements, testing, marking

[2] EN 364 Personal fall protection equipment – Personal fall protection systems

[3] ISO 2867 Earth-moving machinery – Access systems

[4] ISO 4254-1 Agricultural machinery – Safety – Part 1: General requirements

[5] ISO 13854 Safety of machinery – Minimum gaps to avoid crushing of parts of the human body

[6] ISO 13857 Safety of machinery – Safety distances to prevent hazard zones being reached by upper and lower limbs

[7] ISO 14120 Safety of machinery – Guards – General requirements for the design and construction of fixed and movable guards

[8] ISO 15534-1 Ergonomic design for the safety of machinery – Part 1: Principles for determining the dimensions required for openings for whole-body access into machinery

[9] ISO 15534-2 Ergonomic design for the safety of machinery – Part 2: Principles for determining the dimensions required for access openings

[10] ISO 15534-3 Ergonomic design for the safety of machinery – Part 3: Anthropometric data

[11] EN 1005-2:2003+Amd1:2008 Safety of machinery – Human physical performance – Part 2: Manual handling of machinery and component parts of machinery

[12] EN 1005-3:2002+Amd1:2008 Safety of machinery – Human physical performance – Part 3: Recommended force limits for machinery operation

 

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 15534-1 Ергономічне проектування безпечності машин. Частина 1. Принципи визначення розмірів отворів, потрібних для доступу тіла людини у машину

ISO 15534-2 Ергономічне проектування безпечності машин. Частина 2. Принципи визначення розмірів отворів, потрібних для доступу

ISO 15534-3 Ергономічне проектування безпечності машин. Частина 3. Антропометричні дані

EN 1005-2 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин

ЕN 1005-3 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 3. Рекомендовані обмеження зусиль під час роботи з машинами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Код УКНД  згідно з ДК 004: 13.110

Ключові слова: драбини зафіксовані, драбинні майданчики, захисна клітка, захисні поручні, рухомі платформи, страхувальний трос

 

 

 

 

 

 

Голова ТК 121,

директор УкрНДІ ДЕ,

керівник розробки                                             В.О. Свірко

 

 

 

 

Виконавець,

фахівець І кат.                                                   Т.Ф. Булаш

 

 

 

Страницы