Home » ДСТУ EN ISO 20957-8 ТРЕНАЖЕРИ СТАЦІОНАРНІ. Частина 8. Степери, клаймбери ступінчасті та клаймбери. Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки та методи випробування

ДСТУ EN ISO 20957-8 ТРЕНАЖЕРИ СТАЦІОНАРНІ. Частина 8. Степери, клаймбери ступінчасті та клаймбери. Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки та методи випробування

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ТРЕНАЖЕРИ СТАЦІОНАРНІ

Частина 8. Степери, клаймбери ступінчасті та клаймбери.

Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки та методи випробування

STATIONARY TRAINING EQUIPMENT

Рart 8. Steppers, stairclimbers and climbers.

Additional specific safety requirements and test methods

Чинний від___________

 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює вимоги щодо безпеки для степерів, клаймберів ступінчастих та клаймберів (надалі тренажерів), які експлуатують як стоячи, так і сидячи. Ці вимоги доповнюють загальні вимоги безпеки, встановлені в ISO 20957-1, з якими цей стандарт передбачено застосовувати разом.

Цей стандарт поширюється на стаціонарні тренажери типу степер, ступінчасті клаймбери та клаймбери класів S та H. До тренажерів класу точності А передбачено додаткові вимоги.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

ISO 4649:2010 Rubber, vulcanized or thermoplastic – Determination of abrasion resistance using a rotating cylindrical drum device

Видання офіційне

ISO 20957-1 Stationary training equipment – Part 1: General safety requirements and test methods

EN 71-1 Safety of toys – Part 1: Mechanical and physical properties.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 4649:2010 Гума вулканізована чи термопластична. Визначення стійкості до стирання за допомогою обертового циліндричного пристрою

ISO 20957-1 Стаціонарні тренажери. Частина 1. Загальні вимоги щодо безпеки та методи випробування

EN 71-1 Безпечність іграшок. Частина 1. Механічні і фізичні властивості.

 

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни та визначення, встановлені в 20957-1, а також наступні.

ISO та IEC підтримують термінологічні бази даних для використання в стандартизації за такими адресами:

– Electropedia IEC: доступна на веб-сайті http://www.electropedia.org/

– Пошукова онлайн-платформа ISO: доступна за адресою http://www.iso.org/obp

3.1 степер (stepper)

Стаціонарний тренажер, на  якому ноги користувача рухаються зворотно-поступально, а стопам не потрібно залишати педалі.

Примітка. Див. рисунок 1 а)

3.2 міністепер ()

Степер (3.1) з висотою шарнірного з’єднання від підлоги < 200 мм.

Примітка. Див. рисунок 1 b)

 

 

 

а) Степер                                                      b) Міністепер

 

 

Пояснення.

1 – дисплей;

2 – ручка;

3 – основа;

4 – опорна площина;

5 – поручень/рукоятка;

6 – кожух;

7– захист педалі.

 

Рисунок 1 – Приклади степерів

 

3.3 ступінчастий клаймбер (stairclimber)

Стаціонарний тренажер, подібний до рухомих механічних сходів або ескалатора, на якому стопи користувача мають залишати сходи, щоб виконувати дію сходження.

Примітка. Див. рисунок 2

 

 

 

Пояснення.

 

1 – дисплей;

2 – поручень;

3 – сходинка;

4 – основа;

5 – кожух.

 

Рисунок 2 – Приклад ступінчастого клаймбера

 

 

3.4 клаймбер (climber)

Стаціонарний тренажер, який влаштовано так, що ноги та руки користувача можуть переміщатися зворотно-поступально, моделюючи рух сходження.

Примітка. Див. рисунок 3

Пояснення.

1 – дисплей;

2 – рухома рукоятка;

3 – напрямна доріжка;

4 – педаль:

5 – основа;

6 – регулювання опору.

 

Рисунок 3 – Приклад клаймбера

 

3.5 горизонтальний степер (seated stepper)

Стаціонарний тренажер, на якому користувач знаходиться у сидячому або напівлежачому положенні, ноги рухаються зворотно-поступально, а стопам не потрібно залишати педалі.

Примітка. Див. рисунок 4

Пояснення.

1 – дисплей;

2 – основа;

3 – опорна площина;

4 – поручень/рукоятка

5 – кожух;

6 – захист опорної площини;

7 – сидіння.

Рисунок 4 – Приклад горизонтального степера

 

3.6 залежна дія (dependent action)

Дія, під час якої рух однієї педалі пов’язаний з рухом іншої педалі

 

3.7 незалежна дія (independent action)

Дія, під час якої рух однієї педалі не пов’язаний з рухом іншої педалі

3.8 цикл (степери, ступінчасті клаймбери та клаймбери) (cycle)

Дія, під час якої одна й та сама нога повертається у її вихідне положення.

Примітка. За цикл вважають два кроки

3.9 опорна площина (footplatform)

Поверхня, призначена для підтримки стопи під час виконання вправ, визначених виробником, або для посадки та виходу користувача

[3.2 ISO 20957-9:2016]

3.10 захист опорної площини (footplatform guard)

Жорстка частина конструкції, розроблена для запобігання зісковзування стопи з опорної площини (3.9).

Примітка. Див. рисунок 1 та рисунок 5

[3.3 ISO 20957‑9:2016, модифіковане: «Переміщення» замінено на  «зісковзування», додано «жорстка», видалено «напрямок попередженого руху стопи» та додано примітку.]

КЛАСИФІКАЦІЯ

Застосовний ISO 20957-1.

5 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

5.1 Загальні вимоги

Залежно від конструкції зразка тренажера потрібно застосовувати вимоги від 5.2 до 5.11.

 

 

 

5.2 Зовнішня конструкція

5.2.1 Додаткові вимоги до точок стискання та зсуву в межах доступної зони

На додаток до вимог ISO 20957-1, для міністеперів класу Н щуп B випробувального пальця згідно з EN 71-1 не має бути захопленим, якщо вставити його з будь-якого напрямку.

5.2.2 Температура доступних поверхонь

На додаток до вимог ISO 20957-1, доступні поверхні тренажера протягом 10 с після випробування не повинні мати температуру > 65 °С.

Випробування проводять відповідно до 6.2.

5.3 Внутрішнє навантаження

Застосовний ISO 20957-1.

Випробування проводять відповідно до 6.3.

5.4 Поручні/рукоятки

Поручні/рукоятки мають бути випробувані з вертикальним навантаженням 1000 Н, прикладеним до кожного поручня/рукоятки тренажера, один за одним, в найнесприятливіших положеннях.

Поручні/рукоятки мають бути випробувані з вертикальним навантаженням 500 Н, прикладеним до кожного поручня/рукоятки тренажера, один за одним, в найнесприятливіших положеннях.

Після проведення випробування тренажер не має бути пошкодженим і  працювати так, як передбачено виробником.

Випробування проводять відповідно до 6.4.

5.5 Опорні площини та сходи

5.5.1 Опорні площини

Опорні площини повинні мати нековзну поверхню розміром ≥ 150 мм (довжина) на ≥ 100 мм (ширина) або 90 % від загальної площі корисної поверхні. Нековзні поверхні повинні мати коефіцієнт тертя > 0,5.

Випробування проводять відповідно до 6.5.

Опорна площина повинна мати захист висотою ≥ 30 мм уздовж ≥ 80 % довжини внутрішнього краю. Якщо біля переднього або зовнішнього краю опорної площини є потенційні точки стискання та/або зсуву, у цих зонах потрібно додати додатковий захист за вимогами, зазначеними вище.

Примітка. Захист опорної площини призначено для запобігання зісковзування та зсуву в зоні стопи. Тому відстань між рухомими педалями, має становити ≥ 25 мм.

Горизонтальні степери повинні мати додатковий захист або п’ятку уздовж ≥ 90% задньої частини опорної площини, якщо опорна площина рухається під кутом > 45° від горизонталі.

5.5.2 Сходи

Сходи повинні мати нековзну поверхню розміром ≥ 200 мм (довжина) на ≥ 500 мм (ширина) або 90 % від площі загальної корисної поверхні. Нековзні поверхні повинні мати коефіцієнт тертя > 0,5.

Випробування проводять відповідно до 6.5.

5.6 Довговічність

Тренажер має витримувати:

– 12000 циклів для класу H;

– 100000 циклів для класу S.

Після проведення випробування тренажер не має бути пошкодженим і  працювати так, як передбачено виробником.

Випробування проводять відповідно до 6.6.

5.7 Муфта вільного ходу

У разі застосування системи опору за принципом повітряного вентилятора чи маховика, має бути передача типу муфти вільного ходу.

Випробування проводять відповідно до 6.1.2 та 6.1.4.

5.8 Додаткова вимога до тренажерів класу A

Для кожного проведеного випробування різниця між відображеною на дисплеї потужністю та виміряною або обчисленою вхідною потужністю (усередненими протягом 10 хв випробувального періоду) не має бути більше ніж ± 5 Вт для вхідної потужності ≤ 50 Вт і ± 10% для вхідної потужності > 50 Вт.

Випробування проводять відповідно до 6.7.

5.9 Додаткові вимоги до ступінчастих клаймберів

5.9.1 Заходження та сходження

Потрібно створити систему запобігання ненавмисному переміщенню сходів під час заходження на сходи та сходження з них користувача  вагою, яка в 1,5 рази більше ніж максимальна маса тіла, зазначена в посібнику користувача.

Під час випробування сходи не мають рухатися.

Випробування проводять відповідно до 6.8.

5.9.2 Ручна система зупинення

Тренажер повинен мати механічний вимикач, який зупиняє рух протягом півтора циклу, принаймні на одному поручні/рукоятці, а також перед користувачем. Механічний вимикач має знаходитися перед користувачем на відстані не більше ніж 180 мм паралельно осі сходів.

Випробування проводять відповідно до 6.1.1 та 6.1.2.

5.9.3 Автоматична система зупинення для зменшення ризику захоплення

Для зменшення ризику попадання ступні між рухомими сходами та підлогою або конструкцією тренажера, він має бути обладнаний засобом, який автоматично зупиняє рух.

Випробування проводять відповідно до 6.9.

5.10 Додаткові вимоги до горизонтальних степерів

5.10.1 Рухомі рукоятки

Рухома рукоятка має витримувати навантаження в напрямку руху, що дорівнює максимальній масі тіла користувача, яку зазначено в посібнику користувача, але не менше ніж 1 000 Н.

Рухома рукоятка має витримувати навантаження, направлене під кутом 90° до напрямку руху, що дорівнює 20% від максимальної маси тіла, але не менше ніж 200 Н.

Після випробування рухома рукоятка не має бути пошкоджена і працювати так, як передбачено виробником.

Випробування проводять відповідно до 6.10.1.

Кінці рухомих рукояток має бути розроблено так, щоб під час використання за призначенням зменшити ризик травмування користувача або третіх осіб у разі удару в очну впадину чи в обличчя. Конструкція рухомої рукоятки може охоплювати, але не обмежуватись такими заходами:

а) діаметр кінця рухомої рукоятки має бути ≥ 50 мм, а радіус кромки   ≥ 5 мм;

  1. b) для зменшення ризику контакту між обличчям та кінцем рухомої рукоятки її можна зігнуті у перевернуту U-подібну форму за кутом ≥ 180°.

Випробування проводять відповідно до 6.1.1 та 6.1.2.

5.10.2 Нерухомі рукоятки

Нерухомі рукоятки мають витримувати горизонтальне навантаження, що дорівнює максимальній масі тіла користувача, яку зазначено в посібнику користувача, але не менше ніж 1 000 Н.

Нерухомі рукоятки мають витримувати вертикальне навантаження в два рази більше, ніж максимальна маса тіла, зазначена в посібнику користувача, але не менше ніж 2 000 Н.

Після випробування рухома рукоятка не має бути пошкоджена і працювати так, як передбачено виробником.

Випробування проводять відповідно до 6.10.2.

 

5.10.3 Поручні сидіння

Поручень сидіння повинний витримувати вертикальне навантаження в два рази більше, ніж максимальна маса тіла, зазначена в посібнику користувача, але не менше ніж 2000 Н.

Після випробування поручні сидіння не має бути пошкоджено і працювати так, як передбачено виробником.

Випробування проводять відповідно до 6.10.3.

5.10.4 Спинка сидіння

Спинка сидіння має витримувати статичне навантаження:

– що дорівнює максимальній масі тіла, визначеної в посібнику користувача, але не менше ніж 1 000 Н для тренажерів класу Н;

– що в 1,5 рази більше, ніж максимальна маса тіла користувача, зазначена в посібнику користувача, але не менше ніж 1 500 Н для класів S та I.

Після випробування сидіння та вузол регулювання сидіння не має бути пошкоджено і працювати так, як передбачено виробником.

Випробування проводять відповідно до 6.10.3.

6 МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ

6.1 Загальні положення

6.1.1 Перевіряння розмірів

Вимірювання проводять за допомогою відповідних вимірювальних приладів.

6.1.2 Візуальне обстеження

Візуальне обстеження проводять за належного освітлення.

6.1.3 Тактильне обстеження

Тактильне обстеження проводять без рукавичок.

 

6.1.4 Експлуатаційне випробування

Випробуваний механізм має спрацьовувати так, як передбачено виробником.

6.2 Випробування температури доступних поверхонь

Інструмент: контактний термометр з точністю ± 1° C.

Випробовування температури доступних поверхонь проводять з випробувачем масою (100 ± 5) кг або використовуючи випробувальний прилад з керованим зусиллям.

Висота кроку, виміряна в центрі опорної площини, має становити   (180 ± 5) мм. Якщо максимально можлива висота кроку тренажера становить < 175 мм, потрібно використовувати максимальну висоту.

Тренажери, незалежні від швидкості, мають працювати зі швидкістю (40 ± 4) циклів/хв  за максимального опору. Якщо (40 ± 4) циклів/хв не можна підтримувати за максимального опору, опір можна зменшувати доти, поки не можна буде підтримувати (40 ± 4) циклів/хв без пауз між циклами кроків.

Для тренажерів, залежних від швидкості, тренажер має працювати зі швидкістю, за якої випробувач з зазначеною масою тіла виробляє механічну потужність (180 ± 18) Вт.

Примітка. Для розрахунку може бути використана така формула:

                                       P = F∙S

де:

P – потужність, у ватах;

F – сила опору, у ньютонах;

S – швидкість, у метрах за секунду.

Випробування полягає у безперервній роботі тренажера протягом     20 хв за визначених рівнях швидкості та опору.

Контролюють температуру та відзначають, якщо вона > 65° C.

 

6.3 Випробування внутрішнього навантаження

6.3.1 Загальні положення

Під час випробування основа тренажера не має бути закріплена на підлозі, якщо цього не вимагається в інструкції з використання.

6.3.2 Степери чи клаймбери незалежної дії

Загальмовують тренажер так, щоб механізм опору і конструкція опорної площини були навантажені у найнесприятливішіому положенні.

Одночасно докладають 50% потрібного випробувального навантаження F вертикально до поверхні кожної опорної площини розміром 90 мм × 90 мм у найнесприятливішіому положенні протягом 5 хв.

6.3.3 Степери чи клаймбери залежної дії

Встановлюють опорні площини у їхнє середнє положення.

Одночасно докладають 50% потрібного випробувального навантаження F вертикально до поверхні кожної опорної площини розміром 90 мм × 90 мм у найнесприятливішіому положенні протягом 5 хв .

6.3.4 Ступінчастий клаймбер

Фіксують механізм опору так, щоб сходи були нерухомими.

Потрібне випробувальне навантаження F без струсів вертикально докладають до поверхні сходів розміром 90 мм × 90 мм у найнесприятливішіому положенні протягом 5 хв.

6.4 Випробовування поручнів/рукояток

В обох випадках випробувальне зусилля докладають за допомогою ременя шириною (80 ± 5) мм протягом 5 хв.

6.5 Випробовування тертя

Інструменти:

– випробувальний пристрій для створення сили тяги;

– циліндричний фрікційний зразок з гумовим диском відповідно до B.2 ISO 4649:2010 та масою (10 ± 1) кг (див. рисунок 5).

Розташовують очищену від пилу опорну площину, яка підлягає випробовуванню, в горизонтальному положенні.

Надають шорсткість поверхні тертя фрікційного зразка смужкою абразивного паперу з розміром зерна від 60 до 63.

Протягують фрікційний зразок на довжину ≤ 150 мм з постійною швидкістю (150 ± 10) мм/хв по горизонтальній поверхні опорної площини. Коефіцієнт тертя обчислюють за формулою (1):

(1)

де:

k – коефіцієнт тертя;

Fp – зареєстрована сила тяги, в ньютонах;

Fn – номінальна вага, в ньютонах.

Примітка. Виміряна сила відноситься до опору ковзання.

Розміри в міліметрах

Пояснення.

1 – шайба;

2 – підкладка;

3 – поверхня тертя;

F – сила.

Рисунок 5 – Фрікційний зразок

 

 

6.6 Випробовування на витривалість

6.6.1 Загальні положення

Випробування на витривалість проводять з випробувальним пристроєм із застосуванням навантаження, яке дорівнює максимальній масі тіла, зазначеної у посібнику користувача. Якщо у посібнику користувача не визначено максимальну масу тіла, використовують навантаження (1 000 ± 50) N.

Випробування на витривалість для тренажерів класу H виконують так:

а) експлуатують тренажер протягом 20 хв і відпочивають 15 хв;

  1. b) продовжують цю схему до досягнення кількості 12000 циклів.

Випробування на витривалість для тренажерів класу S виконують так:

а) експлуатують тренажер протягом 10 год безперервно і відпочивають, поки тренажер не охолоне до кімнатної температури;

  1. b) продовжують цю схему до досягнення кількості 100000 циклів.

6.6.2 Випробування на витривалість для ступінчастих клаймберів

Встановлюють ступінчастий клаймбер на швидкість (40 ± 4) циклів/хв і проводять випробування відповідно до 6.6.1.

6.6.3 Випробування на витривалість для степерів

Для степерів, незалежних від швидкості, регулюють опір так, щоб випробувальний пристрій міг виконувати випробування на швидкості        (40 ± 4) циклів/хв з висотою кроку (180 ± 5) мм, виміряною в центрі опорної площини. Якщо максимально можлива висота кроку тренажера < 175 мм, використовують цю висоту кроку. Якщо швидкість (40 ± 4) циклів/хв не може бути досягнута, пристрій має проходити випробування як степер, що залежить від швидкості.

Для степерів, залежних від швидкості, випробування виконують з висотою кроку (180 ± 5) мм, виміряною в центрі опорної площини. Якщо максимально можлива висота кроку тренажера < 175 мм, використовують цю висоту кроку. Випробування проводять на швидкості кроків, за якої виробляється середня механічна потужність (180 ± 18) Вт.

Примітка. Для обчислення потужності може бути використана формула:

де:

Р – потужність, у ватах;

F – сила опору, у ньютонах;

S – швидкість, в кроках за хвилину;

h – висота кроку, в міліметрах;

60000 – коефіцієнт переведення одиниць (хв/с ∙ мм/м).

6.7 Випробовування додаткових вимог до тренажерів класу A

Порівнюють механічну потужність, відображену на дисплеї.

Визначають вхідну механічну потужність обчисленням добутку  вхідного зусилля, відстані (діапазону руху) та часу.

Спочатку експлуатують тренажер ≥ 2 год (за максимальної потужності для регульованих тренажерів) зі швидкістю 40 циклів / хв.

Охолоджують тренажер до кімнатної температури.

Експлуатують тренажер протягом 10 хв випробувального періоду в кожному з наступних налаштувань:

а) (50 ± 2,5) Вт за 30 циклів/хв;

  1. b) (100 ± 5) Вт за 30 циклів/хв;
  2. c) (150 ± 7,5) Вт за 40 циклів/хв;
  3. d) (200 ± 10) Вт за 40 циклів/хв;
  4. e) неперевірене вільно вибране значення в діапазоні від 50 Вт до 200 Вт за діапазону швидкості від 30 цикліву/хв до 40 циклів/хв.

Вхідна потужність має бути середньою за 10 хв випробувального періоду. Для кожної перевіреного налаштування потужність на дисплеї не має відхилятися від середньої вхідної потужності більше ніж на 5 Вт для вхідної потужності ≤ 50 Вт або не більше ніж ± 10% для вхідної потужності            > 50 Вт.

Випробувальні інструменти для вимірювання зусилля, відстані та часу повинні  мати точність не менше ніж ± 1% для кожної з трьох змінних.

6.8 Випробовування заходження та сходження

Налаштовують тренажер для заходження на сходи та сходження з них, як зазначено в посібнику користувача.

Потрібне випробувальне навантаження докладають вертикально до поверхні сходів розміром 90 мм × 90 мм у найнесприятливішіому положенні протягом 5 хв.

6.9 Випробовування системи зупинення та зазору між рухомими сходами та підлогою або конструкцією

Випробувальний щуп стопи (див. рисунок 6) підводять до всіх точок стискання та зсуву з усіх боків рухомих сходів.

Щоб визначити, чи зупиняються сходи у разі необхідності, до зазорів між рухомими сходами та підлогою чи конструкцією всіма сторонами підводять випробувальний щуп стопи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розміри в міліметрах

Пояснення.

1 – передня сторона;

А – точки прикладання для вимірювання мінімального зазору 60 мм.

Рисунок 6 – Випробувальний щуп стопи

 

6.10 Випробовування додаткових вимог до горизонтальних степерів

6.10.1 Рухомі рукоятки

Щоб уникнути перекидання чи переміщення, закріпляють устаткованання. Використовуючи ремінь шириною (80 ± 5) мм, до кожної рухомої рукоятки у найнесприятливішіому положенні протягом ≥ 3 хв докладають навантаження відповідно до 5.10.1.

6.10.2 Нерухомі рукоятки

Щоб уникнути перекидання або переміщення, закріпляють устаткованання. Використовуючи ремінь шириною (80 ± 5) мм, до кожної нерухомої рукоятки у найнесприятливішіому положенні протягом ≥ 3 хв докладають навантаження відповідно до 5.10.2.

6.10.3 Поручні сидіння

Щоб уникнути перекидання або переміщення, закріпляють устаткованання. Використовуючи ремінь шириною (80 ± 5) мм, до кожної поручня сидіння у найнесприятливішіому положенні одночасно докладають 50% навантаження відповідно до 5.10.3 протягом ≥3 хв.

6.10.4 Спинка сидіння

Для запобігання нахилення та/або ковзання, закріпляють устаткованання.

За допомогою пластини розміром (300 ± 5) мм × (300 ± 5) мм, горизонтально, на відстані l = (500 ± 25) мм від верхнього рівня сидіння або на 50 мм нижче верхнього краю спинки залежно від того, що менше (див. рисунок 7), докладають попереднє навантаження розміром 10% від навантаження, зазначеного в 5.10.3. Встановлюють вертикаль центра плити на нуль. Докладають навантаження на 3 хв.

Пояснення.

1 – плита;

2 – спинка;

3 – сидіння;

l – висота докладання навантаження/відлікова відстань залишкової деформації;

а – докладене горизонтальне навантаження.

Рисунок 7 – Випробовування спинки сидіння

 

 

 

7 Звіт щодо випробування

Звіт щодо випробування повинен містити щонайменше інформацію відповідно до ISO 20957-1, а також посилання на цей документ (тобто     ISO 20957-8) та ISO 20957-1.

 

БІБЛІОГРАФІЯ

 

1 ISO 20957-9:2016 Stationary training equipment – Part 9: Elliptical trainers, additional specific safety requirements and test methods

 

 

 

 

 

Код згідно з ДК 004: 97.220.30

Ключові слова: вимоги щодо безпеки, довговічність, заходження та сходження, методи випробування, поручні сидіння

 

 

 

 

Голова ТК 121,

директор УкрНДІ ДЕ,

керівник розробки                                                           В.О. Свірко

 

 

 

 

Виконавець,

головний дизайнер

проектів                                                                            А.Л. Рубцов

 

 

Страницы