Home » ДСТУ EN ISO 20957-4 ТРЕНАЖЕРИ СТАЦІОНАРНІ. Частина 4. Лави для силових тренувань. Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки та методи випробування

ДСТУ EN ISO 20957-4 ТРЕНАЖЕРИ СТАЦІОНАРНІ. Частина 4. Лави для силових тренувань. Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки та методи випробування

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

 

ТРЕНАЖЕРИ СТАЦІОНАРНІ

Частина 4. Лави для силових тренувань. Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки та методи випробування

STATIONARY TRAINING EQUIPMENT

Рart 4. Strength training benches,

additional specific safety requirements and test methods

 

Чинний від___________

 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей документ встановлює вимоги безпеки щодо стаціонарних лав для силових тренувань та стійок для штанг, що стоять окремо, на додаток до загальних вимог безпеки ISO 20957-1.

Цей документ призначений для використання спільно з ISO 20957-1. Цей документ застосовний до стаціонарних тренажерів типу лави (тип 4) (далі – лави) класів S, H та I згідно з ISO 20957-1.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

ISO 20957-1 Stationary training equipment – Part 1: General safety requirements and test methods

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 20957-1 Тренажери стаціонарні. Частина 1. Загальні вимоги безпеки та методи випробувань

 

__________________________________________________________________________

Видання офіційне

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни та відповідні визначення, наведені в       ISO 20957-1.

ISO та IEC підтримують термінологічні бази даних для використання у стандартизації за такими адресами:

– Electropedia IEC: доступна за адресою http://www.electropedia.org/

– Онлайн-платформа ISO: доступна за адресою http://www.iso.org/obp

4 КЛАСИФІКАЦІЯ

Класифікація має відповідати ISO 20957-1.

5 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

5.1 Загальні положення

Залежно від конструкції тренажера, за можливості, застосовують наступні вимоги.

5.2 Лави з прикріпленими опорами для штанги

5.2.1 Стійкість штанги

Перекиданню штанги через будь-яке неоднакове навантаження треба запобігати або встановленням відстані між опорами, або запобіжним пристроєм.

Випробування проводять відповідно до 6.2.

5.2.2 Бічна стійкість лав з прикріпленими опорами для штанги

Лави з прикріпленими опорами для штанги мають залишатися стійкими, якщо вони завантажені з неоднаковою навантагою під прямим кутом до поздовжньої осі.

Випробування проводять відповідно до 6.3.

5.2.3 Поздовжня стійкість лав з прикріпленими опорами для штанги

Лави з прикріпленими опорами для штанги мають бути стійкими у поздовжньому напрямку відносно лави.

Випробування проводять відповідно до 6.4.

5.3 Опори для штанги, що стоять окремо

Опори для штанги, що стоять окремо, повинні мати пристрій для кріплення до землі.

Випробування проводять відповідно до 6.1.2.

5.4 Розміри опори для штанги

Передня частина опори (скоба), вимірювана стрижнем діаметром          (30 ± 1) мм, повинна мати висоту по вертикалі від 20 мм до 40 мм (див. зноску а на рисунку 1) над найнижчою точкою стрижня, а задня частина повинна бути не менше ніж на 80 мм вище верхньої частини передньої частини опори (скоби) (див. рисунок 1).

Розміри в міліметрах

Пояснення.

а – розмір по вертикалі опори для штанги, від 20 мм до 40 мм.

 

 

Рисунок 1 – Розміри опори для штанги

Випробування проводять відповідно до 6.1.1.

5.5 Міцність і стійкість опори для штанги

Задня частина опори для штанги повинна поглинати навантаження без пошкоджень, не повинна перекидатися і продовжувати функціювати, як передбачено виробником, під впливом несиметричного удару штанги.

Випробування проводять відповідно до 6.5.

5.6 Навантаження

Для лав класів H, S та I внутрішнє та зовнішнє навантаження має відповідати ISO 20957-1.

5.7 Опора для штанги

Будь-яка частина устатковання, призначеного для утримання вільних вантажів, має бути легко доступною для користувача під час зняття або повернення штанги.

Випробування проводять відповідно до 6.1.3.

6 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

6.1 Загальні положення

6.1.1 Перевіряння розмірів

Вимірювання проводять за допомогою відповідних вимірювальних приладів.

6.1.2 Візуальна перевірка

Візуальна перевірка має проводитися за належного освітлення.

6.1.3 Експлуатаційне випробування

Випробувальний механізм повинен приводитися в дію так, як передбачено виробником.

6.2 Випробування обертової стійкості штанги

Міцний сталевий стрижень довжиною (1600 ± 50) мм і діаметром    (27,5 ± 1) мм має бути розташовано по центру на опорах для штанги. Якщо лаву призначено для використання зі сталевим грифом олімпійського розміру, використовують будь-який олімпійський сталевий гриф довжиною (2200 ± 50) мм замість сталевого стрижня довжиною (1600 ± 50) мм.

Тоді один ваговий диск:

а) 10 кг для класу Н, і

  1. b) 20 кг для класу S

потрібно розташувати з одного боку сталевого стрижня так, щоб середня площина диска була розташована згідно з рисунком 2.

Розміри в міліметрах

 

 

 

 

Рисунок 2 – Випробування на стійкість з нерівним навантаженням

6.3 Випробування обертової стійкості лав з прикріпленими опорами для штанги

Випробування проводять згідно з 6.2, але із зафіксованою штангою та

а) з половиною максимального тренувального навантаження, визначеного виробником, або

  1. b) з 40 кг для класу H та 50 кг для класів S та I залежно від того, що більше.

6.4 Випробування поздовжньої стійкості

Розташовану на схилі під кутом (10)° лаву орієнтують таким чином, щоб опора для штанги знаходилася в нижньому кінці схилу, а сама опора для штанги була встановлена у найвищому положенні (див. рисунок 3). Штангу, навантажену максимальною вагою, визначеною виробником, але не менше ніж 50 кг, покладають на опору для штанги.

 

Рисунок 3 – Випробування на стійкість у поздовжньому напрямку

6.5 Випробування міцності та стійкості опори для штанги

Споруджують випробувальний пристрій у виді перевернутого маятника розміром (850 ± 5) мм, який підтримує штангу над лавою або сидінням і спроектований і скомпонований так, що у разі відпускання з відстані       (300 ± 5) мм вантажні важелі повертаються назад і ударяють тільки в одну із сторін опори для штанги на відстані (40 ± 5) мм від її верхньої точки. Якщо лава прикріплена до опори для штанги, вага, що дорівнює максимальній вазі тіла, яку зазначено виробником, має рівномірно розподілятися по лавці (див. рисунок 4).

Завантажують штангу:

а) половиною максимального тренувального вантажу, визначеного виробником, або

  1. b) 40 кг для класу H та 50 кг для класів S та I,

але не менше.

Примітка. Щоб досягти потрібного місця удару та зберегти зазначену довжину маятника, загальну висоту випробувального пристрою можна змінювати.

Під час випробування тренувальну лаву не треба прикріплювати до підлоги, але ніжки потрібно обладнати стопором, щоб запобігти ковзанню. Процедуру випробування повторюють 10 разів для кожної із сторін.

 

 

 

 

Розміри в міліметрах

Пояснення.

1 – підлога;

2 – стопор;

3 – точка удару;

hmax – максимальна висота;

a – початкове положення навантаженого перевернутого маятника;

b – змінювана висота, яка дозволяє випробувальний пристрій  пристосовувати до лави, яку випробовують;

c – максимальна вага тіла, визначена виробником, розподілена рівномірно по лаві;

d – штанга не показана для простоти.

Рисунок 4 – Випробування вантажем опори для штанги

7 Звіт щодо випробування

Звіт щодо випробування має містити щонайменше інформацію відповідно до ISO 20957-1 та посилання на цей документ, тобто               ISO 20957-4, та ISO 20957-1.

 

 

 

Код згідно з ДК 004: 97.220.30

Ключові слова: вимоги щодо безпеки, випробування на довговічність, методи випробування, стійкість устатковання, тренажери стаціонарні

 

 

 

 

 

Голова ТК 121,

директор УкрНДІ ДЕ,

керівник розробки                                                           В.О. Свірко

 

 

 

 

Виконавець,

головний дизайнер

проектів                                                                            А.Л. Рубцов

 

 

Страницы