ДСТУ ПРОЕКТУВАННЯ ЦЕНТРІВ КЕРУВАННЯ ЕРГОНОМІЧНЕ Частина 3. Компонування приміщень керування (Опубліковано 06.06.2017 року)

11064-3 Вступ Завантажити 11064-3-Вступ.doc          ДСТУ EN ISO 11064-3 Завантажити ДСТУ-EN-ISO-11064-3.doc

 

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРОЕКТУВАННЯ ЦЕНТРІВ КЕРУВАННЯ ЕРГОНОМІЧНЕ

Частина 3. Компонування приміщень керування

ERGONOMIC DESIGN OF CONTROL CENTRES

Part 3. Control room layout

 

                                                                           Чинний від________

 

 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює ергономічні принципи компонування приміщень керування. Стандарт містить вимоги, рекомендації та настанови щодо компонування приміщень керування, розміщення автоматизованих робочих місць, використання відеотерміналів, встановлених поза робочим місцем, і обслуговування приміщення керування.

Цей стандарт поширюється на всі типи центрів керування, в тому числі – для переробної промисловості, транспорту і диспетчерських систем
аварійно-рятувальної служби. Хоча цей стандарт в першу чергу призначений для стаціонарних центрів керування, багато
з принципів можуть стосуватися/бути застосовні до мобільних центрів, таких як на кораблях і літаках.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Нижченаведені нормативні документи містять положення, які через посилання у тексті складають положення цього стандарту. Для датованих посилань пізніші зміни чи перегляд будь якої з цих публікацій не дійсні. Проте, сторони угод, заснованих на цьому стандарті, заохочуються досліджувати можливість використання найновіших видань нормативних документів, зазначених нижче. Для недатованих посилань використовують останнє видання відповідного нормативного документу. Члени ISO та ІЕC ведуть реєстри чинних міжнародних стандартів.

Видання офіційне

ISO 7250:1996 Basic human body measurements for technological design

ISO 9241-3:1992 Ergonomic requirements for office work with visual display terminals (VDTs) — Part 3: Visual display requirements

ISO 9241-5:1998 Ergonomic requirements for office work with visual display terminals (VDTs) — Part 5: Workstation layout and postural requirements

ISO 11428:1996, Ergonomics – Visual danger signals – General requirements, design.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 7250:2002 Основні розміри людського тіла, застосовні для інженерного проектування

ISO 9241-3 – 2001 Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в   офісі.  Частина 3. Вимоги до відеотерміналів

ISO 9241-5:2004 Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в   офісі.  Частина 5. Вимоги до компонування робочого місця та до робочої пози

ISO 11428:2008 Ергономіка. Сигнали небезпеки візуальні. Загальні вимоги, проектування та випробування.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни та відповідні визначення позначених ними понять, які подано нижче.

Примітка. Щоб допомогти зрозуміти ці визначення, до цього розділу долучено пояснювальні рисунки 1 і 2.

3.1 центр керування (control centre)

Сукупность приміщень керування, блоків керування і автоматизованих робочих місць керування, які пов’язано функційно й за розташуванням (див. рисунок 1).

 

 

                 

 

 

 

Рисунок 1 — Схематичні компоновка приміщення керування, блока керування

і центра керування

 

 

 

 

3.2 пульт керування (control console)

Каркасна конструкція, яка об’єднує спорядження, робочу поверхню і місця зберігання, які разом входять до складу автоматизованого робочого місця керування

3.3 панель керування (control panel)

Окрема поверхня, на якій змонтовано групи засобів відображення інформації і органів керування; панелі керування можна встановлювати на автоматизованому робочому місці керування або на стінах (див. рисунок 2)

 

 

Рисунок 2 — Ілюстрація визначень щодо автоматизованого робочого місця керування та відеотермінала поза робочим місцем

 

3.4 приміщення керування (control room)

Основний функційний об’єкт і пов’язана з ним фізична структура, в якій розміщують операторів приміщення керування для виконання централізованого керування, моніторингу і адміністративних обов’язків

3.5 оператор приміщення керування (control room operator)

Фізична особа, основні обов’язки якої пов’язані з виконанням функцій моніторингу та керування, як правило на автоматизованому робочому місці керування, або окремо, або поєднано з іншим персоналом, який знаходиться як  в приміщенні керування, так й зовні

3.6 блок керування (control suite)

Група функційно пов’язаних приміщень, розташованих поряд з приміщенням керування включно з ним, яким надано такі функції його забезпечення, як пов’язані офіси, технчні приміщення, зони відпочинку та навчальні кімнати (див. рисунок 1)

3.7 автоматизоване робоче місце керування (control workstation)

Окреме чи колективне робоче місце, яке вміщує все устатковання, таке як комп’ютери, термінали зв’язку і меблі, та на якому здійснюють функції керування і моніторингу (див. рисунок 2)

3.8 прямий нагляд за операторами (direct operator supervision)

Нагляд за операторами приміщення керування, а також за іншим персоналом безпосереднім спостереженням та/або прямим мовним зв’язком

3.9 засіб відображення інформації (display)

Пристрій відображення інформації, яку він може змінювати з метою зробити щось видимим, чутним або розрізнюваним за допомогою тактильного або пропріорецепторного сприйняття

3.10 функційні групи (functional groups)

Груповання автоматизованих робочих місць керування близько одне від одного, якщо обов’язки операторів є такими, коли є переваги від близькості і прямого зв’язку між ними

3.11 функційна компоновка (functional layout)

Компоновка приміщення керування, у якій визначене загальне розташування різних засобів, що виконують функції керування

3.12 загальна площа (gross area)

Загальна кількість квадратних метрів, призначених для приміщення керування

3.13 втрата працездатності (disability)

Будь-яке зменшення нормальних здібностей через психічні або фізичні чинники, що запобігають людині працювати чи виконувати повний обсяг діяльності [8]

3.14 особиста зона (intimate zone)

Відстань, на якої присутність іншої людини визначається безпомилково за допомогою таких чинників, як зір, нюх, тепло і звук

3.15 локальний пост керування (local control station)

Засіб взаємодії оператора, розташований поруч з устаткованням або з системами, якими керують або за якими спостерігають

3.16 засіб відображення інформації поза робочим місцем (offworkstation display)

Засоби відображення інформації, не встановлені на автоматизованому робочому місці керування; такі засоби, часто у виді відеотерміналів, можуть бути екранами, мнемосхемами, оглядовими віконцями (див. рисунок 2)

3.17 основна інформація (primary information)

Інформація, яка має важливе значення для задовільного виконання функцій керування

3.18 основне автоматизоване робоче місце (primary workstation)

Автоматизоване робоче місце керування, за яким, як правило, працює людина, і яке знаходиться в основній зоні керування

3.19 допоміжна інформація (secondary information)

Інформація, яка має або другорядне значення для функції керування, або не має бути негайно доступна оператору приміщення керування

 

3.20 допоміжне автоматизоване робоче місце (secondary workstation)

Автоматизоване робоче місце, на якому виконують допоміжні завдання, або яке застосовують для виконання завдань в періоди пікових навантаг

3.21 спільний відеотермінал (shared visual display device)

Відеотермінал на автоматизованому робочому місці керування, який використовують кілька операторів приміщення керування, знаходячись на своїх робочих місцях

3.22 зріст (висота тіла) (stature (body height))

Відстань по вертикалі від підлоги до найвищої точки голови (верхівки) [ІSО 7250: 1996]

3.23 супервізор (supervisor)

Фізична особа, основна відповідальність якої пов’язана з задовільним виконанням функцій приміщенням керування, наглядом за персоналом і роботою устатковання та, в разі необхідності, з виконанням завдань керування

3.24 аналіз завдань (task analysis)

Аналітичний процес, використовуваний для визначення конкретної поведінки, необхідній людині під час керування устаткованням або
виконання роботи

[ISO 9241-5: 1998]

3.25 корисна площа (usable area)

Загальна площа, зменшена на величину неприйнятної площі, наприклад, навколо колон, незручних кутів і прилеглих входів/виходів.

 

 

 

4 ЕРГОНОМІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ЦЕНТРІВ КЕРУВАННЯ

4.1 Процес компонування приміщення керування

На блок-схемі показані основні заходи загальної процедури компонування приміщення керування (див. рисунок 3).

У цьому стандарті передбачено, що ряд характеристик приміщення керування було попередньо визначено, та вони діяли в якості вхідних даних в загальній процедурі, показаній на блок-схемі. Ці ергономічні характеристики включають посадові інструкції, вимоги до персоналу, технічні характеристики устатковання і загальні процедури керування. У багатьох проектах не всі ергономічні характеристики бувають визначені на тій стадії, коли повинно бути проведено необхідне компонування. Для того, щоб приступити до ергономічного процесу проектування відповідно до цього стандарту, необхідно погодити робочі припущення стосовно тих аспектів, остаточна інформація про які недоступна. Цю інформацію і визначені ергономічні характеристики записують в експлуатаційної або функційної специфікації вимог.

Блок-схема відноситься до вхідної інформації під час підготовлення «функційних компоновок». До цієї інформації треба долучити кількість автоматизованих робочих місць керування, а також відомості щодо необхідних компоновок робочих місць. Групування треба засновувати на функційних зв’язках, наприклад, спільному використанні устатковання, необхідності безпосереднього спостереження і вимог до прямого спілкування.

 

Примітка. Цикли зворотного зв’язку можуть відбуватися на будь-якій стадії процесу.

 

Рисунок 3 — Загальна процедура компонування приміщення керування

 

Розроблення кращої компоновки приміщення керування містить, як правило, такі дії. На підставі експлуатаційних вимог, визначених під час аналізу функційних зв’язків, в межах наявного простору готують розміщення і компоновки автоматизованих робочих місць. Ці компоновки повинні враховувати такі функційні зв’язки, як безпосереднє спілкування і лінії видимості загальних засобів відображення інформації поза робочим місцем, як було визначено в аналізі функційних зв’язків. Функційні компоновки можна розробляти в приблизному масштабі. Ряд отриманих варіантів функційних компоновок відповідають в тій чи іншій мірі вимогам, викладеним в експлуатаційній специфікації. Перекладу цих функційних  компоновок у реальні компоновки приміщень досягають заміною функційних груп на приблизні розміри зон автоматизованого робочого місця і коригуванням компоновки для підтримки необхідного руху і доступу для обслуговування. Аналогічний процес можна застосувати для компонування приміщення керування, стосовно якого не було прийнято рішення щодо виділення простору; за цих умов для визначення площі, призначеної для виконання цих функцій, можна використати функційні компоновки/компоновки приміщень.

Після того, як альтернативні компоновки приміщення керування визначені, їх треба перевірити за допомогою операторів приміщення керування/користувачів на відповідність вимогам, що містять  експлуатаційній специфікації. Найкращу компоновку приміщення керування слід шукати, використовуючи процес ітерації.

Остаточний варіант обраної компоновки приміщення керування треба підтвердити документально стосовно експлуатаційних критеріїв, а також зробити запис щодо відповідності продуктивності приміщення цим критеріям і щодо будь-яких зроблених компромісів (див. 4.2.6).

4.2 Загальні положення щодо компонування приміщень керування

В даному підрозділі наведено деякі загальні положення, що стосуються планування та компонування приміщень керування. Більш докладний виклад цих аспектів в цьому стандарті подано нижче разом з іншими вимогами, пов’язаними з компонуванням приміщення керування.

4.2.1 Архітектурні чинники

4.2.1.1 Входи/виходи

Основні входи і виходи не мають бути частиною робочого поля зору операторів приміщення керування, якщо оператор не має конкретної відповідальності за перевірку співробітників на вході/виході (див. 4.4.1).

Входи і виходи не розташовують позаду оператора приміщення керування (див. 4.3.3).

4.2.1.2 Безпека персоналу

Щоб звести до мінімуму загрозу безпеці в приміщенні керування (див. 4.3.2), де бувають різні рівні підлоги, треба передбачити такі елементи, як перила і поручні.

4.2.1.3 Можливість збільшення

Для приміщення керування треба передбачати можливість збільшення: забезпечення збільшення залежить від таких чинників, як закладений термін служби приміщення керування і передбачені зміни навантаги або логістики: з практичного досвіду було виявлено, що розумним допуском є приблизно 25% на збільшення робочих місць і устатковання (див. 4.3.2).

4.2.2 Експлуатаційні чинники

4.2.2.1 Аналіз завдання

Компонування приміщення треба проводити на основі узгодженого набору принципів, що випливають з відгуків на експлуатацію (якщо такі є), аналізу завдання і розуміння передбаченої групи працівників, включаючи людей з обмеженими можливостями: ці основні принципи мають бути повністю задокументовані (див. 4.1).

 

4.2.2.2 Командна праця

Компонування приміщень керування, де працює багато операторів, мають полегшити можливості командної праці та соціальної взаємодії операторів, якщо цей фактор вважають важливим для виконання основних задач (див. 4.4.1).

4.2.2.3 Організаційні чинники

Компонування приміщення керування має відповідати розподілу обов’язків та вимогам щодо нагляду за персоналом.

4.2.2.4 Оперативні зв’язки

Оптимізація ключових оперативних зв’язків, в тому числі ліній зору чи прямого мовного зв’язку повинна бути ціллю компонування приміщення керування (див. 4.4.1).

4.2.3 Компонування автоматизованих робочих місць

4.2.3.1 Компоновка приміщення

У приміщеннях керування не рекомендується як надлишок, так й  велика розосередженість  робочих місць. Компонування має дозволяти у міру практичної можливості прямі вербальні комунікації й уникати занадто малих відстаней між сусідніми операторами приміщення керування (див. 4.4.1).

4.2.3.2 Послідовність

У приміщеннях керування з аналогічними функціями і на тому самому підприємстві або об’єкті, наприклад, у диспетчерському комплексі, треба застосовувати ті самі ергономічні принципи компонування приміщення для полегшення процесу прийняття рішень і спільної роботи.

4.2.3.3 Неповносправні

Якщо у приміщенні керування передбачено працю операторів або появу відвідувачів з обмеженими фізичними можливостями (з наявною інвалідністю), воно має бути забезпечено відповідними допоміжними засобами (див. 4.4.5).

Примітка. Національні норми можуть мати пріоритет над вимогами цього стандарту.

4.2.3.4 Зміна пози

Під час різних періодів роботи є ергономічні переваги в тій чи іншій позі. Рекомендується, за можливості,  щоби компоновка автоматизованого робочого місця і режими роботи дозволяли оператору час від часу змінити позу чи відійти від своїх робочих місць (див. ІSО 9241-5:1998). Ні в якому разі це не має заважати основній функцій керування або здійснюватися під час критично важливої діяльності.

Примітка. Це може бути досягнуто розміщенням деякого устатковання поза автоматизованим робочим місцем на певній відстані від основної робочої позиції.

4.2.3.5 Розміри тіла

Розміри приміщення, розміри автоматизованого робочого місця керування та функції, для яких актуальні розміри людини, наприклад
огляд робочих місць у положенні сидячі, повинні враховувати розмірні діапазони передбаченої групи операторів приміщення керування (див. 4.5.1).

4.2.3.6 Вікна

Оператори приміщення керування, що використовують відеотермінали, не мають бути спрямовані лицем до вікон, якщо ці вікна не є джерелом основної інформації. Розташування робочих місць керування, за якого вікна знаходяться позаду оператора, треба уникати,
оскільки це може призвести до виникнення відбитків на екрані засобу відображення інформації. Якщо оператори приміщення керування працюють лицем до вікон, під час використання відеотерміналів, відмінність в яскравості не має призводити до відблисків. Див. додаток А.4.

 

4.2.4 Спільні відеотермінали поза автоматизованим робочим місцем

Компонування приміщення керування має забезпечувати, щоб усі відеотермінали поза автоматизованим робочим місцем, необхідні для виконання завдань операторами, були видимі з усіх відповідних автоматизованих робочих місць керування (див. 4.5.1).

4.2.5 Рух персоналу і доступ до обслуговування

Треба досягнути, щоби рух персоналу приміщення керування, обслуговуючого персоналу і відвідувачів здійснювався з мінімальним збитком для роботи операторів приміщення керування (див. 4.6.1).

Якщо передбачається, що розташування супервізора спричинить додатковий рух приміщенням керування, рекомендується розміщати його недалеко від головного входу (див. 4.6.1).

Робочі зони повинні мати засоби обмеження доступу (див. 4.6.1).

Всі аспекти компонування  приміщення керування повинні враховувати вимоги доступу для обслуговування (див. 4.6.2).

4.2.6 Верифікація та валідація  компоновки приміщення керування

Верифікація – це процес визначення того, що об’єкт був розроблений і побудований відповідно до певних технічних умов. Валідація  є процесом визначення того, що побудований/розроблений об’єкт здатний виконати завдання, для виконання яких його призначено. Верифікацію та валідацію  треба інтегрувати в процес проектування і виконувати паралельно з початковими етапами проектування, технічного проектування і в процесі розроблення дослідного зразка. Верифікація та валідація  має бути ітераційним процесом під час розроблення проекту. Вони повинні надавати зворотний зв’язок проектувальнику в просуванні до найкращого вирішення. Вони також можуть містити ряд різних методик і методів.

Прикладами цих методик і методів є:

— оцінювання на відповідність нормативним документам (або використання карт перевірки), тобто використання ергономічних принципів і стандартів для перевіряння проекту;

— різні методи аналізу завдання, такі як аналіз зв’язків або часовий аналіз, за допомогою яких можна перевірити комунікації і координацію;

— використання методу «розмова під час ходіння», ідея якого полягає в тому, щоб в новому проекті працювати за сценарієм/послідовністю.

Методами, необхідними для відповідного подання нового проекту, можуть бути:

— подання, засновані на малюнках і фотографіях;

— традиційні натурні макети або невеликі моделі, або

— комп’ютерні моделі, зроблені засобами автоматизованого проектування.

Крім того, як прогресивний інструмент, можуть також використовуватися макети, засновані на технології віртуальної реальності.

4.2.7 Документація

Критерії оцінювання, компроміси і рішення, засновані на принципах ергономіки, треба документувати і надійно зберігати, так щоби майбутні зміни могли правильно враховувати ці чинники (див. рисунок 3).

4.3 Архітектурні/будівельні рекомендації

Рекомендації, що містяться в цьому підрозділі, стосуються надання простору всередині будівель для приміщень керування.

4.3.1 Компонування простору

4.3.1.1 Вибір простору

Зокрема, такі чинники  мають бути прийняті до уваги.

— Вибір простору для приміщення керування треба засновувати на корисній, а не на  загальній площі.

— Перешкоди та будівельні особливості, такі як колони і незручні кути, всередині пропонованої/запланованої зони керування, серйозно зменшать обсяг прийнятного простору и можуть призвести до неоптимального компонування робочих місць.

— Евристичним значенням для розподілу площі  компонування має становити від 9 м2 до 15 м2 на одне робоче місце, але
не менше ніж 9 м2. Це було визнано задовільним для приміщень з кількома постійно працюючими операторами, врахуванням типового обсягу устатковання, необхідного простору для сидіння і доступу для обслуговування. Точні вимоги мають ґрунтуватися на аналізі завдань. Це забезпечення простору засновано на використанні «корисної» площі.

Примітка 1. Надані числові значення засновані на обстеженні просторів, фактично використовуваних в приміщеннях керування, які були спроектовані на основі ергономічних вимог. Ці цифри, від 9 м2 до 15 м2 на одне робоче місце, як правило, пов’язані  з приміщеннями керування, що містять одиночні робочі місця (або групи робочих місць) і невеликий, за межами робочих місць загальний відеотермінал. У приміщеннях керування, в яких великі загальні оглядові засоби відображення інформації мають основну операційну функцію, простір розподілу може становити до 50 м2 на робоче місце.

— Якщо під час порушення нормального режиму роботи в приміщенні керування треба розмістити додатковий персонал, для них
має бути надано відповідний простір.

— Тимчасові робочі місця треба розташовувати поряд з постійними робочими місцями операторів приміщення керування, де  додаткові співробітники повинні бути присутні під час передачі зміні.

— квадратні, круглі і шестигранні простори є кращими для розташування функційних груп, оскільки вони можуть запропонувати максимально можливу кількість зв’язків (див. рисунок 4); довгого вузького простору слід уникати, оскільки він може надмірно зменшити кількість варіантів.

Примітка 2. Слід визнати, що деякі форми приміщень мають більшу ймовірність сконцентрувати шум, який іноді може призвести до виникнення проблеми: до таких форм приміщень долучають шестикутні і кругові конфігурації. Іноді обмежують   застосування вигнутих стін, оскільки вони можуть утруднити перекомпонування робочих станцій в майбутньому.

Пояснення.

 

1 — функційні групи

2 — форми приміщень

 

Рисунок 4 — Форми приміщень і функційні компоновки

 

4.3.1.2 Майбутнє збільшення

Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Під час вибору простору треба враховувати вимоги до всього планованого терміну служби приміщення керування і  брати до уваги майбутнє збільшення робочих навантаг, персоналу й устатковання. Передбачений термін служби може становити від 10 років до 20 років; доцільно, забезпечувати до 25% додаткового простору для забезпечення цього  збільшення.

4.3.2 Вибір простору по вертикалі

Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Приміщення керування з одним рівнем підлоги має велику гнучкість для майбутніх змін і переміщення встатковання та персоналу, особливо з обмеженими можливостями.

— Для певної зони керування надають перевагу однакової висоті стелі.

— З практики встановлено, що висота приміщення от перекриття до перекриття переважно повинна бути не менше ніж  4 м, щоб вміщувати в себе фальш-підлогу, підвісну стелю, систему розсіювання освітлення і розміщення спільних поза межами робочих місць відеотерміналів. На практиці така конструкція може привести до висоти від готової підлоги до готової стелі не менше ніж 3 м.

Примітка. Розміри на рисунку 5 для прикладу засновані на 99-му перцентилі чоловіків. Треба використовувати дані відповідних користувачів передбачуваної групи населення.

Розміри в мм

 

 

 

Примітка. Розміри наведено для прикладу.

 

Рисунок 5 — Вибір простору по вертикалі

— чисті стелі переважніше, оскільки не спричиняють будь-якого збентеження або паразитних віддзеркалень від світильників; проста
поверхня також рекомендуються для готових стін і будь-яких конструктивних елементів.

— Різні висоти готової підлоги іноді можна запропонувати для зон спостереження, нагляду супервізора і в якості відділення «громадської площі». Для того, щоб уникнути різних небезпек, в тому числі небезпеки спотикання, для переміщення обладнання і персоналу слід використовувати пандуси.

— Перегляд загальних поза межами робочих місць відеотерміналів групами операторів приміщення керування іноді можна поліпшити застосуванням багаторівневої висоти підлоги.

4.3.3 Виходи, входи і проходи

Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Розташування і кількість виходів і входів має враховувати такі чинники, як кількість операторів і функційні зв’язки с зонами за межами приміщення керування.

— Один головний вхід і вихід забезпечує кращі рішення щодо безпеки і управління персоналом. Проте, мають бути надані інші запасні виходи.

— Розташування входу треба розглядати відносно допоміжних приміщень навколо диспетчерської – таких як туалети, зони відпочинку, офіси керівників.

— Розміри входів/виходів повинні забезпечувати проходження візків і пристроїв операторів приміщення керування і відвідувачі з обмеженими фізичними можливостями, рух устатковання та переміщення будь-якого іншого приладдя для технічного обслуговування яке іноді може знадобитися для використання в диспетчерській. Входи, які мають розміри, прийнятні для переміщення устатковання, як правило, застосовні для осіб, що користуються інвалідними колясками.

— Якщо доступ до диспетчерської потрібен, скажімо,  для отримання «дозволу на роботу», ключів або документів, слід забезпечити адекватні маршрути переміщення та тимчасові зони очікування.

— Якщо для отримання або збору документів, таких, як «дозвіл на роботу», використовують стійку, вона звичайно має бути поруч із входом або легко доступною з постійних робочих місць.

— Якщо зміни рівня підлоги зроблені поряд з входами або виходами, для мінімізації потенційних небезпек їх треба забезпечити відповідними фізичними засобами (наприклад, огородженнями, поручнями, протиковзними поверхнями).

Примітка. Національні норми можуть мати пріоритет над вимогами цього стандарту.

4.3.4 Вікна

Вікна в приміщеннях керування забезпечують робочі, психологічні і фізіологічні вимоги, а не лише освітлення. Треба уникати великої відмінності яскравості між відеотерміналами, використовуваними на робочому місці, і зонами навколо їх. Співвідношення яскравості для зон виконання завдань, які часто розглядають послідовно (наприклад, екран, документ і вікно) має бути нижче ніж 10:1. У статичному полі зору можуть бути допустимими значно більші співвідношення яскравості між зоною виконання завдань та їх оточенням (наприклад, корпусу засобу відображення інформації і стін), що не робить ніякого негативного впливу. Проте співвідношення яскравості між двома зонами 100:1 може спричинити невелике і навіть значне падіння продуктивності (див. ІSО 9241-3).

Використання засобів відображення інформації без відблисків повинно бути гарантовано.

Вибір вікон часто призводить до виникнення суперечливих вимог, іноді призводить до вилучення  вікон з приміщення керування (тобто з міркувань безпеки чи безпечності). Завдання оператора приміщення керування може полягати в прямої візуальної інформації ззовні приміщення керування, що вимагає вікон в межах поля зору оператора. У цьому підрозділі розглянуті такі ситуації:

— вікна присутні в (існуючому) приміщенні керування;

— вікна не використовують для інформаційних цілей;

— вікна потрібні для інформаційних цілей;

— вікна можна додати після того, як компоновка приміщення керування буде визначена.

Якщо в приміщенні керування є вікна, треба прийняті до уваги таке:

— робочі місця не  розташовують перед вікнами, якщо вони не є основним джерелом інформації;

— вікна не розташовують позаду оператора, щоб уникнути відблисків і дратівливих віддзеркалень на засобі відображення інформації;

— вікна повинні мати регульовані користувачем жалюзі;

— вікна, розташовані з лівого або правого боку від робочого місця, повинні мати мінімальну відстань 3 м до нього;

— у тому разі, якщо оперативна інформація надходить через вікно, її характер має бути читко визначеним;

— вікна потрібні в місцях проведення зустрічей і релаксації, а вид з них має відрізнятися від візуального середовища в приміщенні керування;

— основні робочі місця керування треба екранувати від вікон, присутніх в неробочих зонах блока керування;

— розмір вікна повинен дозволяти користувачеві приміщення керування отримати уяву про навколишнє середовище; легке, нейтрального відтінку тонування прийнятне для зменшення яскравості неба, але темні відтінки можуть зробити зовнішній світ дуже похмурим на вигляд.

4.3.5 Відвідувачі

Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Відвідувачі не повинні бачити «неформальні дії» операторів приміщення керування, такі як читання літератури й прийняття їжі, що іноді буває в спокійні періоди. Для цього треба мінімізувати можливість безперешкодної видимості поверхонь робочих місць керування з усіх зон ймовірного доступу відвідувачів.

— Параметри об’єктів для відвідувачів треба приймати до уваги з самого початку проекту і розглядати як звичайну функцію блока керування.

— Конфіденційна інформація, якщо вона є, не повинна бути видна із зон доступу відвідувачів.

— Зони доступу відвідувачів мають бути спроектовані таким чином, щоб оператори приміщення керування не відчували, що вони знаходяться там  для «розваги» відвідувачів.

— Якщо в приміщення керування треба додати припідняті оглядові галереї, має бути розглянуто їх вплив на природне і штучне освітлення в приміщенні.

4.4 Розташування автоматизованих робочих місць

Вимоги та рекомендації, представлені в цьому підрозділі, стосуються розташування автоматизованих робочих місць по горизонталі і вертикалі в межах приміщення керування.

4.4.1 Планування

Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Оперативні зв’язки між операторами приміщення керування, такі як мова, лінії зору чи прямий мовний зв’язок, треба задокументувати за допомогою поєднаних таблиць зв’язків до розроблення розташування робочих місць керування, а також підготувати зразок, за яким можна оцінити альтернативні компоновки (див. рисунок 3). У цих таблицях треба визначити основні і допоміжні робочі засоби, в тому числі загальні вимоги до прямого візуального спостереження, передавання повідомлень або устатковання.

— Під час розгляду альтернативних способів розміщення автоматизованих робочих місць треба взяти до уваги такі чинники:

а) чи автоматизовані робочі місця керування призначені для окремих операторів або для спільного використання;

  1. b) чи ідентичні всі автоматизовані робочі місця керування;

с) чи всі операції можуть бути виконані з одного автоматизованого робочого місця керування або завдання розподілені серед
кількох робочих місць.

Примітка. Якщо кілька автоматизованих робочих місць керування згруповані разом у формі певної одиниці, спосіб, в якому розташовані оператори  навколо робочого місця може мати різні переваги (див. додаток А).

— Якщо кілька приміщень керування, що працюють в одній системі, розташовані в різних місцях або країнах, вони повинні мати аналогічні компоновки. Ухвалення такого підходу полегшує перехід персоналу керування з одного місця на інше і може скоротити час навчання і кількість помилок.

— Компоновка автоматизованих робочих місць керування має враховувати операції у разі нормальних і ненормальних режимів
роботи системи; наприклад, аварійну передачу інформації за допомогою паперу або іншого неелектронного засобу.

— Якщо системи вентиляції, світильники і вікна вже встановлені,
розташування автоматизованих робочих місць керування має це враховувати, щоб уникнути протягів, відблисків і віддзеркалення на екранах відеотерміналів.

— Соціальні контакти в приміщенні керування у разі групування операторів мають бути дозволені, отже неформальні розмови (ті, які не мають нічого спільного з роботою приміщення керування) можуть відбуватися, якщо не ставлять під загрозу ефективність роботи оператора. Слід приділити увагу тому, щоби у великих приміщеннях керування такі неформальні зв’язки могли бути збережені, коли рівень укомплектування знижується протягом більш спокійних періодів.

— Компоновка автоматизованих робочих місць керування має забезпечувати оперативно задовільне робоче середовище за обох, максимальному і мінімальному, рівнів укомплектування персоналом.

— Компоновка автоматизованих робочих місць керування має забезпечувати зручне зберігання і відображення всієї необхідної довідкової
документації, яка потрібна  операторам приміщення керування в рамках своїх обов’язків, а також яка може бути потрібна в надзвичайних ситуаціях.

— Особливу увагу слід приділити вимогам чергового оператора приміщення керування стосовно відповідного зберігання, відображення і використання інформації.

— Якщо автоматизовані робочі місця керування згруповані разом, мінімальні відстані між сусідніми робочими місцями не повинні
порушувати «особисті зони» один одного. Хоча іноді тісна співпраця може бути прийнятною, слід уникати робочих ситуації, що вимагають від операторів необхідності протягом тривалого періоду часу
вторгатися в межі особистих зон один одного.

— Відстань між операторами приміщення керування має враховувати спільне устатковання, розглядаючи при цьому загальні зони досягання або потенційні проблеми перешкод через шум.

— Під час визначення приблизних розмірів автоматизованих робочих місць керування для початкових цілей компонування приміщення, слід враховувати такі чинники, як розміри устатковання, забезпечення плоскою робочою поверхнею, вимоги, що пред’являються до зберігання, розміщення працівників з обмеженими можливостями: будь-які компоновки повинні бути повністю перевірені на робочому місці, а також за допомогою випробовувань в приміщенні до кінцевого затвердження.

Під час вибору компоновки приміщення керування, треба приділити увагу вимогам навчання операторів. Наприклад, додатковому простору для устатковання, що примикає до звичайного робочого місця оператора, або окремому навчальному автоматизованому робочому місцю.

— Компоновки повинні враховувати вимоги до технічного обслуговування і простір доступу для технічного персоналу і переміщення устаткування, особливо якщо це громіздкі предмети.

— Загальна схема розміщення автоматизованих робочих місць керування повинна бути такою, щоб затримувати рух від загальних зон переміщення. Тим не менше, використання реальних фізичних бар’єрів для цього не рекомендується.

— Автоматизовані робочі місця керування повинні бути розташовані таким чином, щоби мінімізувати вид на входи і виходи та зменшити візуальний відволікання зі звичайного робочого положення, якщо робочі вимоги не потребують цього.

4.4.2 Автоматизоване робоче місце нагляду

У деяких приміщеннях керування певні автоматизовані робочі місця позначені як наглядові, отже деякі з наступних додаткових вимог можуть бути пов’язані з розташуванням цих місць в приміщенні керування.

— Треба повною мірою враховувати додатковий довідковий матеріал, який іноді може зберігатися, відображатися і використовуватися в наглядових автоматизованих робочих місцях.

— Під час розміщення наглядового автоматизованого робочого місця, на початковому етапі проектування треба прийняти рішення щодо основних обов’язків супервізора, які можуть полягати у нагляді за системою, за операторами приміщення керування чи у нагляді за тим й іншим. Для нагляду за системою, розміщення устаткування має більший пріоритет; в той час як для прямого нагляду за операторами
розташування автоматизованих робочих місць в приміщенні і обриси робочих міць є більш важливими.

— Компонування має передбачати додатковий рух навколо робочого місця супервізора і місць тимчасового розміщення відвідувачів.

— Якщо серйозними інцидентами управляють з зони нагляду, необхідно враховувати надання додаткових вертикальних поверхонь для відображення карт, схем і процедур. Також слід враховувати
додатковий простір, необхідний для спеціального персоналу, якого іноді потрібно розмістити в цій зоні. Якщо засоби управління
цими серйозними інцидентами не знаходяться в зоні наглядового автоматизованого робочого місця, розмір і місце їхнього розташування
слід враховувати під час компонування блока керування.

— Якщо серйозними інцидентами не управляють з зони нагляду в приміщенні керування, окрему зону управління серйозними інцидентами треба розглянути під час компонування блока керування.

4.4.3 Розташування по вертикалі

Використання різних рівнів підлоги в кімнаті управління може мати деякі переваги в перегляді загального оглядового відеотермінала і поліпшення ліній прямого бачення між операторами приміщення керування. Ці переваги можуть бути досягнуті за допомогою інших
способів, наприклад, ретельним компонуванням диспетчерської або дублюванням оглядового устатковання. У разі прийняття рішення щодо використання кількох рівнів підлоги в приміщенні керування, слід враховувати деякі з недоліків, наведені нижче:

— обмеження прямих візуальних, вербальних і соціальних зв’язків;

— створення перешкоди для пересування людей;

— обмеження переміщення великогабаритного устатковання;

— зменшення гнучкості та більш складні зміни компоновки приміщення у майбутньому;

— вимога особливої уваги до контролю освітлення та опалення у разі зміни висоти підлоги автоматизованих робочих місць і висоти розташування оператора;

— потреба в додаткових виробничих площах для пандусів, або в підйомниках для доступу інвалідних візків.

4.4.4 Допоміжні автоматизовані робочі місця

Якщо недоцільно зберігати все устатковання або довідковий матеріал на автоматизованому робочому місця керування (або на місці, яке може підключатися у разі переповнення завданнями під час пікових навантаг), треба розглядати організацію допоміжного автоматизованого робочого місця. У разі компонування і проектування будь-яких подібних автоматизованих робочих місць треба дотримуватися тих самих принципів ергономіки, які передбачалися для основних автоматизованих робочих місць, та їх компонування на основі аналізу завдань.

4.4.5 Додатковий розгляд розташування автоматизованих робочих місць

Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Розташування автоматизованих робочих місць керування має враховувати майбутні потреби. Розташування автоматизованих робочих місць  у приміщенні керування має враховувати початкові стадії експлуатації, а також вимоги, які ймовірно можуть бути в кінці запланованої тривалості служби. Такий підхід повинний містити найбільш ймовірні поновлення з точки зору модернізації устатковання, появи додаткових робочих місць і зміни експлуатаційних процедур.

— Під час компонування приміщення керування треба розглядати потреби людей з обмеженими можливостями, наприклад
надаючи додатковий простір для руху і застосуванням пандусів для інвалідних крісел (див. розділ А.5).

Примітка. Національні норми можуть мати пріоритет над вимогами цього стандарту.

— Зберігання інформаційних документів треба класифікувати таким чином, щоб найбільш відповідні заходи могли бути зроблені в приміщенні керування. Відповідна класифікація запропонована в таблиці 1.

— Адекватні заходи слід передбачити для зберігання предметів особистого характеру (портфелів, гаманців), як в приміщенні керування, так й на автоматизованих робочих місцях або в роздягальнях поза зоною контролю  (для одягу тощо).

— Треба розглянути вимоги допоміжних користувачів, таких як польові оператори і оператори допоміжного устатковання, які іноді
працюють в приміщенні керування тимчасово. Іноді ці вимоги можуть містити надання відповідної стільниці щоб переглянути документи, сидіння та місця для халатів і шоломів. Всі такі вимоги повністю визначають проведенням відповідного аналізу завдань.

Таблиця 1 — Сховище приміщення керування. Класифікація типів

Вимоги до зберігання Звичайне розташування Приклади
Негайний доступ Основне автоматизоване робоче місце керування Експлуатаційні процедури
Першочергові телефонні номери
Аварійні процедури
Діагностика
Великі графіки й таблиці
Вторинний доступ Допоміжне автоматизоване робоче місце керування

Допоміжне автоматизоване робоче місце

Внутрішній телефонний довідник
Допоміжні експлуатаційні процедури
Архітектурні/технічні креслення
Періодичний доступ Бібліотека Процедури некритичних відмов устатковання

 

4.5 Загальні відеотермінали поза межами автоматизованого робочого місця

Вимоги, подані в цьому підрозділі, стосуються розташування спільних відеотерміналів в межах приміщення керування. Багато різних технологій можуть бути використані для оглядових відеотерміналів, в тому числі блоки моніторів замкнутої телевізійної системи (CCTV), проектори, комп’ютеризовані мнемосхеми і статичні карти/діаграми. Під час  проектування компоновки приміщення керування необхідно розглянути обмеження, що ці різні вирішення накладають. Ці обмеження кутів огляду, контрастності і побудови зображення. В якості альтернативи великим спільним засобам відображення інформації треба розглянути можливість подання цієї інформації на автоматизоване робоче місце керування в меншому розмірі.

4.5.1 Відстані перегляду по горизонталі та вертикалі

Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Якщо відеомонітори поза межами автоматизованого робочого місця мають використовуватися на регулярній або постійній основі, їх переважним положенням є зона безпосередньо перед оператором приміщення керування з розташуванням таким чином, щоб їх можна було легко бачити, якщо при цьому дивитися на елемент керування автоматизованого робочого місця, чи можна було перевірити за допомогою руху лише очами (див. ISO 11428 та рисунок 6).

Пояснення.

 

1 — оператор

2 — горизонтальне поле зору

3 — відеотермінал поза межами автоматизованого робочого місця

Примітка. Цей план призначено для ілюстрації основних принципів

 

Рисунок 6 — Переважне розташування відеотермінала поза межами автоматизованого робочого місця

 

 

 

Якщо інформацію, яку подають ​​на спільному відеотерміналі поза межами автоматизованого робочого місця, не треба зчитувати під час роботи за пультом керування, або на ньому надають другорядну інформацію, то відеотермінал можна встановлювати з одного боку
автоматизованого робочого місця керування. Такі термінали розташовують так, щоб всю необхідну інформацію можна було надійно
зчитувати з нормального положення оператора приміщення керування із застосуванням простого повороту крісла.

— Для дуже великих відеотерміналів поза межами автоматизованих робочих місць, які треба спостерігати постійно або періодично,
рекомендується, щоб операторам приміщення керування були виділені ділянки загального термінала, які вони можуть ефективно і зручно контролювати.

— Якщо інформацію з оглядового відеотерміналу поза межами автоматизованих робочих місць операторам приміщення керування треба регулярно використовувати, конструкція відеотерміналу і компоновка приміщення керування мають забезпечити, щоб всю інформацію, яку використовують оператори приміщення керування, можна було побачити з нормального робочого положення у вертикальній і горизонтальній площині.

— Необхідна інформація, подана ​​на загальних оглядових відеотерміналах, має бути видима персоналом від 5-го до 95-го перцентилів розмірів тіла користувачів передбачуваної групи населення з їх нормальних робочих положень (див. додаток В). Може бути вимога щодо безпеки критично важливої ​​інформації, яка має бути видимою. У цьому разі діапазон перцентилів користувачів може бути збільшений.

— Оперативна інформація, подана в найнижчій частині відеотерміналу поза межами автоматизованих робочих місць, повинна бути видна операторам приміщення керування, не в вертикальному положенні, а сидячи, від 5-го перцентиля. Наступна формула може бути використана, щоб визначити цей розмір:

(1)

де

H­l  — найнижча висота, на якій відеотермінал можна бачити;

He — проектна висота очей, виміряна від підлоги до зовнішнього кута ока; має бути застосовано 5-й перцентиль;

Примітка. Є поєднанням скоригованої висоти сидіння і антропометричних даних «висота очей, сидячи» (див. додаток В).

Hс — висота пульта керування;

D   відстань по горизонталі між переднім краєм пульта керування і поверхнею стінової панелі;

Dс — глибина пульта керування;

d   — відстань по горизонталі між проектним положенням очей і передньою кромкою пульта керування.

Для розуміння розмірів див. рисунок 7.

Пояснення.

 

1 — панель
2 — лінія погляду
3 — проектне положення очей

Рисунок 7 — Висота автоматизованого робочого місця і погляд над ним

 

Примітка. Треба застосовувати відповідні дані щодо передбачуваної групи користувачів; зразок антропометричних даних надано в додатку B.

 

4.5.2 Взаємозв’язок спільних відеотерміналів з іншими елементами
Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Вікна не треба розташовувати поруч з відеотерміналом поза межами автоматизованих робочих місць або в тому самому полі зору.

— Штучне освітлення приміщення не має заважати видимості будь-якої частини відеотерміналу поза межами автоматизованих робочих місць.

— Оздоблення навколо спільного відеотермінала поза межами автоматизованих робочих місць має ретельно контролюватися таким чином, щоб воно не заважало видимості частин екрана.

— Входи і виходи не повинні бути розташовані в тому самому полі зору, що й основний відеотермінал поза межами автоматизованих робочих місць.

4.6 Рух персоналу і доступ для обслуговування

Вимоги та рекомендації, подані в цьому підрозділі, стосуються надання відповідного простору для загального руху, обслуговування та чищення.

4.6.1 Рух персоналу

Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Загальний рух має відбуватися таким чином, щоб операції керування не переривалися через візуальні або слухові відволікання.

— Особливу увагу слід надати організації відповідної зони руху, де відбуваються затяжні передачі змін, і дві зміни присутні одночасно.

— Компонування приміщення керування має дозволяти організовану евакуацію.

— Маршрути руху в приміщенні керування повинні бути організовані таким чином, щоб уникнути перехресних переміщень.

— Має бути вказано висоту стелі: для цього використовують стельові попереджувальні знаки.

— Для визначення мінімальних розмірів простору, в якому одна людина рухається вперед в вертикальному положенні (див. рисунок 8), має бути використана наведена нижче формула. Якщо треба пронести ящики або інші предмети, потрібен додатковий простір.

 

Рисунок 8 — Мінімальний простір для руху людини

 

Для неаварійних виходів:

A = h(P95) + x                                                                                               (2)

B = a(P95) + y                                                                                         (3)

Для аварійних виходів:

Aem = h(P99) + x                                                                                             (4)

Bem = a(P99) + y                                                                                             (5)

де

A      — висота проходу;

Aem  — висота аварійного виходу;

B     — ширина проходу;

Bem  — ширина отвору для аварійних виходів;

h    — зріст (висота тіла);

a    — ширина від ліктя до ліктя;

x    — припуск по висоті (враховує необхідний зазор для таких

предметів, як шоломи, кепки і висоту взуття);

y    — припуск по ширині (враховує необхідний зазор для громіздкого

одягу);

Р    — перцентиль;

P95 — 95-й перцентиль передбачуваної групи користувачів;

P99 — 99-й перцентиль передбачуваної групи користувачів;

Щодо визначення розмірів людського тіла див. ISO 7250.

Примітка. Крім того, національні норми можуть мати пріоритет над вимогами цього стандарту.

— Для аварійних виходів треба використовувати відповідне значення P99, тоді як для звичайних можна використовувати відповідне значення Р95; ці розміри треба отримувати для передбачуваної групи користувачів. Різниця між значеннями P95 і P99 може бути непомітною, якщо враховувати динаміку ходьби.

— Визначення простору для руху двох людей ґрунтується на формулах 2 — 5, поданих ​​вище, з подвоєнням припусків на ящики для інструментів або інші предмети, що переносять.

— Нерухомі предмети треба розміщати досить далеко від зони повороту навісних дверей, щоб уникнути ударів. Під час проектування обертових дверей треба передбачувати вплив вогню, диму або газу на людей таким чином, щоб усувалася ймовірність того, що людина в несвідомому стані заблокує двері.

— Для користувачів на інвалідних візках треба робити припуски на максимальну ширину найбільшого візка і зазор для ліктів, що виступають за його габарити під час руху (див. рисунок 9).

Пояснення.

 

В — повна довжина
інвалідного візка
С — Ширина
інвалідного візка і зазор для ліктя

 

Примітка. Див. розділ А.5 щодо розмірів, що стосуються користувачів на інвалідному візку.

 

Рисунок 9 — Розміри для руху інвалідного візка

 

— Для візків потрібен додатковий простір для повороту, їх треба передбачати у відповідних місцях в приміщенні керування. У розділі А надано деякі орієнтовні розміри.

4.6.2 Доступ для обслуговування

Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Треба надати простір для забезпечення того, щоб уникнути випадкового вмикання устатковання чи систем.

— Досвід показує, що елементи мнемосхем мають бути встановлені щонайменше на висоті 700 мм над готовою підлогою для забезпечення видимості і доступу для технічного обслуговування.

— Рекомендується доступ ззаду до автоматизованого робочого місця керування, оскільки це дозволяє персоналу керування продовжувати свою діяльність. Позаду автоматизованого робочого місця керування треба забезпечити відповідний простір для роботи інженера з обслуговування в позі стоячи на колінах. Деякі рекомендовані характеристики цього простору на основі міжнародних антропометричних даних надані в якості настанови на рисунку 10.

— Панелі і засоби відображення інформації поза межами автоматизованого робочого місця іноді вимагають доступу до обслуговування в задній частині. Для таких об’єктів має бути забезпечено достатній простір для обслуговування техніком 95-го перцентиля розмірів передбачуваної групи користувачів
(див. додаток В) з використанням драбини і перенесенням ящиків для інструментів.

— Якщо важкі або громіздкі предмети обладнання повинні бути видалені, треба ознайомитися з відповідними рекомендаціями з переміщення вантажу. Іноді необхідно забезпечення персоналу засобами механічної допомоги або підіймальним устаткованням.

Доступ до сервісних комунікацій і устаткування з їхнього обслуговування по можливості має бути за межами приміщення керування.

Пояснення.
1 — робоча поза стоячи2 — робоча поза нахилившись
3 — робоча поза стоячи на колінах
4 — робоча поза навприсядки

Див. таблицю 2 і додаток В щодо більш докладної інформації стосовно розмірів.

 

Рисунок 10 — Вимоги до мінімального простору для обслуговування панелей керування

 

 

 

Таблиця 2 — Вимоги до мінімального простору і припуски, які повинні бути прийняті до уваги

 

Розміри а Вимоги до мінімального простору, мм Припуски, що потрібно врахувати
A 1910 для найбільших техніків з обслуговування Р95b
30 для взуття
B 700 для найбільших техніків з обслуговування Р95
C 760 для найбільших техніків з обслуговування Р95
D 1500 для найбільших техніків з обслуговування Р95
E 760 для найбільших техніків з обслуговування Р95
F 1370 для найбільших техніків з обслуговування Р95
30 для взуття
G 760 для найбільших техніків з обслуговування Р95
H 1220 для найбільших техніків з обслуговування Р95
а Ці розміри стосуються вибору поз для технічного обслуговування, показаних на рисунку 10.

b P95 — 95-й перцентиль передбачуваної групи користувачів.

Примітка. Наведена вище таблиця заснована на міжнародних даних по антропометрії. За наявності треба використовувати дані передбачуваної групи користувачів.

 

4.6.3 Чищення

Зокрема, має бути прийнято до уваги таке.

— Ненавмисне вмикання будь-якого критичного для безпеки органу керування не повинно бути можливим під час чищення.

— Треба забезпечити достатню кількість розеток, що дозволить використовувати засоби чищення і проводити технічне обслуговування, яке не має спричиняти електричні перешкоди або порушувати операції керування.

— Там, де є проміжки між елементами устатковання чи меблями, треба передбачати відповідні зазори, що забезпечують  чищення.

— Для всіх видів чищення має бути можливим здійснюватися без переривання діяльності приміщення керування.

— Якщо в приміщенні керування дозволено вживати їжу і прохолодні напої, для цього треба передбачати спеціальні умови.

— Компонування диспетчерської не має спричиняти незручні робочі пози чи рухи персоналу чищення.

 

ДОДАТОК А

(довідковий)

 

ПРИКЛАДИ КОМПОНОВОК ПРИМІЩЕННЯ КЕРУВАННЯ

 

А.1 Загальні положення

Таблиці і пов’язані з ними схеми, надані в цьому додатку, ілюструють різні способи, за якими  можна організувати  автоматизовані робочі місця. Деякі рисунки містять спільні  відеомонітори поза межами автоматизованих робочих місць, оперативні зв’язки між операторами приміщення керування і контакти між супервізором і операторами. Схеми призначені для виділення деяких з переваг і недоліків вибраних компоновок автоматизованих робочих місць керування; вони не є вичерпними або настановчими.

Таблиці, пов’язані з рисунками, узагальнюють ймовірну ефективність цих компоновок стосовно ряду експлуатаційних характеристик. Таблиці ілюструють широкий діапазон альтернативних компоновок робочих станцій, які можуть бути можливими. Найбільш прийнятні компоновки треба визначати проведенням аналізу завдання.

А.2 Основні груповання автоматизованих робочих місць

 

 

                  Таблиця А.1 Лінійне чи вигнуте, двосторонне (1С)

 

 

 

Між групами операторів  

 

+b а 0 а + 0 а Оператори мають розвертатися чи рухатися.
b Для використання спільних відеотерміналів, розташованих за межами автоматизованих робочих місць, треба ретельно розміщувати групи автоматизованих робочих місць.
c Кожна група може спільно використовувати окремий засіб відображення інформації.
d Залежить від точного розташування; краще для вигнутих з операторами зовні; гірше для вигнутих з операторами всередині.
Лінійне чи вигнуте, двостороннє (1В)

 

а с а + 0a + +
Лінійне чи вигнуте, двостороннє  (1А) + + + + + d
Вигнуте, одностороннє,
оператори зовні
Між операторами 0

 

0 0 0 + 0 +

 

 

Вигнуте, односто-роннє, оператори всередині

 

 

+

+

 

+ + + 0 +

 

 

Лінійне одностороннє 0

 

 

+ 0 0 0 + 0 +

 

 

Груповання автоматизованих робочих місць Пояснення.

Автоматизоване

робоче місце:

Напрямок

спостереження:

Сусідні автомати-

зовані робочі місця:

 

Характеристики Спільне устатковання автома-тизованого робочого місця Спільний відеотермінал поза автоматизованим робочим місцем Прямий зоровий контакт Мовний зв’язок Шумові перешкоди Передавання повідомлень Сбір і доставка документації Командна робота Поділ на групи Доступ к устаткованню для технічного обслуговування Пояснення.

Найкраще +
Середнє  0
Найгірше    —

 

 

               Кінець таблиці А.1 Лінійне чи вигнуте, двостороннє (1С)

 

 

 

Лінійне чи вигнуте, двостороннє (1В)

 

Лінійне чи вигнуте, двосторонне  (1А)  

 

 

 

 

 

Вигнуте, одностороннє,
оператори зовні
Вигнуте, односто-роннє, оператори всередині

 

 

 

 

 

 

 

 

Лінійне одностороннє
Груповання автоматизованих робочих місць Приклади лінійного груповання Вигнуте: оператори всередині

 

Вигнуте: оператори зовні

 

Пояснення.

Оператор керування:
Відеотермінал поза

межами автоматизо-

ваного робочого місця:

Автоматизоване

робоче місце:

 

А.3 Груповання автоматизованих робочих місць і розташування супервізора

А.3.1

 

 

                 Таблиця А.2 Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2F)

 

 

Між супервізором і операторами a +b d + 0 0 а Залежить від точного розташування; краще для вигнутого з операторами всередині; гірше для вигнутого з операторами зовні.

b Для використання спільних відеотерміналів, розташованих за межами автоматизованих робочих місць, треба ретельно розміщувати групи автоматизованих робочих місць.
c Залежно від точного розташування; краще для вигнутих з операторами зовні; гірше для вигнутих з операторами всередині.
d Оператори мають розвертатися чи рухатися.

е Краще для оператора, сусіднього з супервізором.

Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2E) b +с +с 0 + +
Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2D) b 0 e 0е
Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2С) 0

 

+с 0с 0 0 + 0е 0е +

 

 

Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2В) 0с +с + + 0е +

 

 

Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2А) +а

 

 

+ а 0 + + +е

 

+ +

 

 

Розташування супервізора Пояснення.

Автоматизоване робоче

місце:

Автоматизоване робоче

місце супервізора:

Продовження:

Характеристики Спільне устатковання автома-тизованого робочого місця Спільний відеотермінал поза автоматизованим робочим місцем Прямий зоровий контакт Мовний зв’язок Шумові перешкоди Передавання повідомлень Сбір і доставка документації Допомога супервізора Тренування оператора супервізором Доступ к устаткованню для технічного обслуговування Пояснення.

Найкраще +
Середняе  0
Найгірше    —

 

               Кінець таблиці А.2 Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2F)

 

 

 

 

 

Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2E)  

 

Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2D)  

 

 

 

Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2С)
Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2В)
Лінійне чи  вигнуте, одностороннє (2А)
Розташування супервізора Приклади лінійного груповання Вигнуте: оператори всередині

 

Вигнуте: оператори зовні Пояснення.

Користувач

Відеотермінал

поза межами

автоматизованого

робочого місця

 

 

А.3.2


 


                 Таблиця А.3
Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 L)

 

 

Між супервізором і операторами +a c + c 0 0 а Для використання спільних відеотерміналів, розташованих за межами автоматизованих робочих місць, треба ретельно розміщувати групи автоматизованих робочих місць

b Залежно від точного розташування; краще для вигнутих з операторами зовні; гірше для вигнутих з операторами всередині.
c Оператори мають розвертатися чи рухатися.
d Краще для операторів, сусіднього з супервізором.

 

Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 K) a b + 0 0 0
Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 J) + + + 0 0d +d +
Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 I) a

 

0с, d 0 + +d d 0

 

 

Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 H) 0b 0c 0 0 b

 

 

 

Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 G)

 

 

+b +d + + 0d

 

0d b

 

Розташування супервізора Пояснення.

Автоматизоване робоче

місце:

Автоматизоване робоче

місце супервізора:

Продовження:

Характеристики Спільне устатковання автома-тизованого робочого місця Спільний відеотермінал поза автоматизованим робочим місцем Прямий зоровий контакт Мовний зв’язок Шумові перешкоди Передавання повідомлень Сбір і доставка документації Допомога супервізора Тренування оператора супервізором Доступ к устаткованню для технічного обслуговування Пояснення.

Найкраще +
Середнє  0
Найгірше    —

 

                 Кінець таблиці А.3 Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 L)

 

 

Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 K)
Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 J)
Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 I)
Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 H)
Лінійне чи  вигну-те, одностороннє (2 G)
Розташування супервізора Приклади лінійного груповання Вигнуте: оператори всередині

 

Вигнуте: оператори зовні Пояснення.

Користувач

Відеотермінал

поза межами

автоматизованого

робочого місця

 

А.4 Розташування відеотермінала та вікна    

 

Рисунок A.1 Рекомендований вид із зменшенням прямого бачення неба

 

 

Рисунок A.2 — Використання навісу, щоб зменшити відсвічування від неба

 

Примітка. Розташування автоматизованих робочих місць керування, корпусів устатковання, екранів відеотерміналів перед вікнами, як правило, слід уникати. Проте, іноді є робочі причини, коли оператори мають бачити вид зовні, використовуючи електронні відеотермінали.

 

 

 

 

Пояснення.

 

1 — вікно
2  — не рекомендується, якщо немає робочої причини
3 — переважне розташування відеотермінала та вікна
4 — розташування може призвести до виникнення відбитків на екрані відеотермінала

 

Рисунок A.3 — Види компоновок

 

А.5 Орієнтовні розміри щодо користувачів інвалідних візків

Розмір мінімального простору для руху безмоторних, самохідних інвалідних візків ґрунтується на розмірі для проїзду інвалідного крісла певної ширини разом з урахуванням припуску для ліктя (див. рисунок А.4).

Деякі типові розміри надані в таблиці нижче.

Розміри  з припусками
Позначення а Пояснення Мінімальне значення, мм Переважне значення, мм
В Довжина інвалідного крісла плюс підніжка і припуск 1100 1200
С Ширина візка і припуск для ліктя 750 900
а Див. рисунок А.4.

 

Розміри в мм

а) Мінімальний діаметр простору                b) Мінімальні розміри простору

для кругового повороту                               для Т-подібного повороту

 

Рисунок А.4 — Простір, необхідний для повороту інвалідного візка

 

 

 

ДОДАТОК В

(довідковий)

МІЖНАРОДНІ АНТРОПОМЕТРИЧНІ ДАНІ

Розміри тіла людини а Р5b,

мм

Р95c,

мм

Зріст (висота тіла) 1390 1910
Висота сидячи 740 100
Висота рівня очей, сидячи 620 880
Ширина плечей (бітельтоїдна) d 320 500
Ширина плечей (біакроміальна) 285 430
Ширина сідниць, стоячи 260 410
Висота колін 405 600
Довжина гомілки (підколінна висота) 320 505
Довжина лікоть-вісь захоплення 270 410
Довжина сидниці-коліно 450 670
Довжина сидниці-п’ята 830 1190
Ширина стегон (сидячи) 260 440
Довжина стопи 200 300
    Джерело: Hans W. Jürgens, Ivar A. Aune, Ursula Pieper: International data on anthropometry, Occupational safety and health series No.65, published by the International labour office, Geneva, Switzerland, (див. також ISO 7250).
b Р5: 5-й перцентиль (репрезентує фізичні розміри представника відібраної групи населення «малого типу», тобто тільки 5% значень лежать нижче цього нижнього граничного значення).
с Р95: 95 перцентиль (репрезентує фізичні розміри представника передбачуваної групи населення «великого типу», тобто тільки 5% значень лежать вище цього верхнього граничного значення).
d Цей розмір використовують як наближений для розміру «від ліктя до ліктя», якщо немає даних щодо передбачуваної групи населення. Розмір «Лікоть до ліктя» – максимальна ширина тіла у положенні сидячи на рівні ліктей, плечі у вертикальному положенні, руки лежать на верхній частині стегон.
Примітка. Наведена вище таблиця поширюється  на все населення світу. За наявності, треба використовувати демографічні дані еквівалентної групи користувачів.

БІБЛІОГРАФІЯ

 

1 The Hidden Dimension. Edward Hall, The Bodley Head, Great Britain (1966)

2 Human Factors Guide for Nuclear Power Plant Control Room Development. Final Report 1984, EPRI NP-3659. Essex Corporation.

3 WOODSON, W.E. Human Factors Design Handbook. McGraw Hill (1991)

4 JÜRGENS, HansW., AUNE, Ivar A. and PIEPER, Ursula. International data on anthropometry. Occupational safety and health series, No. 65, International Labour Office, Geneva. English edition of the research report “Internationaler anthropometrischer Datenatlas”, published by the Federal Institute for Occupational Safety and Health, Dortmund, Federal Republic of Germany. ISBN 92-2-106449-2. ISSN 0078-3129. First published 1990

5 The Guide to Reducing Human Error in Process Operations, The SRD Association, ISBN 0-85356-357-8. (November 1991)

6 AINSWORTH, L.K. and KIRWAN, B., A Guide to Task Analysis. Taylor and Francis (1992)

7 Nondiscrimination on the Basis of Disability by Public Accommodations and in Commercial Facilities: Final Rule. Federal Register, Vol. 56, No. 144, 26 July, 1991, pp. 35544 to 35691

8 STRAMLER, James H., Jr., The Dictionary for Human Factors Ergonomics. ISBN 0-8493-4236-8

9 PHEASANT, S. Bodyspace: Anthropometry, Ergonomics and Design. Taylor and Francis. ISBN 0-85066-352-0 (1986)

10 EN 547-1:1996 Safety of machinery — Human body measurements — Part 1: Principles for determining the dimensions required for openings for whole body access into machinery.

11 EN 547-2:1996 Safety of machinery — Human body measurements — Part 2: Principles for determining the dimensions required for access openings

12 EN 547-3:1996 Safety of machinery — Human body measurements — Part 3: Anthropometric data

13 IEC 964:1989 Disign for control rooms of nuclear power plants

14 ISO 14738:2002 Anthropometric requirements for the design of workstations at machinery.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 547-1:1996 Безпечність машин. Розміри людського тіла.      Частина 1. Принципи визначення розмірів отворів для доступу  до робочих місць  у машинах

EN 547-2:1996 Безпечність машин. Розміри людського тіла.      Частина 2. Принципи  визначення розмірів отворів для доступу

EN 547-3:1996 Безпечність машин. Розміри людського тіла.      Частина 3. Антропометричні дані

IEC 964:1989 Проектування диспетчерських атомних електростанцій

ISO 14738:2002 Безпечність машин. Антропометричні вимоги до проектування автоматизованих робочих місць на машинах.

 

ДОДАТОК ZА

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ НА МІЖНАРОДНІ ПУБЛІКАЦІЇ ТА ВІДПОВІДНІ ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ

 

Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведене видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

Публікація Рік Назва EN Рік
ISO 7250 1996 Basic human body measurements for technological design EN ISO 7250 1997
ISO 9241-3 1992 Ergonomic requirements for office work with visual display EN 29241-3 1993 terminals (VDTs) — Part 3: Visual display requirements EN 29241-3 1993
ISO 9241-5 1998 Ergonomic requirements for office work with visual display terminals (VDTs) — Part 5: Workstation layout and postural requirements EN ISO 9241-5 1999

 

 

ДОДАТОК НА

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ, ІДЕНТИЧНИХ

З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ТА МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ,

ПОСИЛАННЯ НА ЯКІ Є В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

 

ДСТУ EN 547-1:2014 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 1. Принципи визначення розмірів отворів для доступу до робочих місць у машинах (EN 547-1:1996+A1:2008, ІDT)

ДСТУ EN 547-2:2014 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 2. Принципи визначення розмірів отворів для доступу (EN 547-2:1996+A1:2008, ІDT)

ДСТУ EN 547-3:2014 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 3. Антропометричні дані (EN 547-3:1996+A1:2008, ІDT)

ДСТУ ISO 7250:2002 Основні розміри людського тіла, застосовні для інженерного проектування (ISO 7250 : 1996, IDT)

ДСТУ ISO 9241-3 – 2001 Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в   офісі.  Частина 3. Вимоги до відеотерміналів          (ISO 9241-3: 1992, IDT)

ДСТУ ISO 9241-5:2004 Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в   офісі.  Частина 5. Вимоги до компонування робочого місця та до робочої пози (ISO 9241-5:1998, IDT)

ДСТУ ISO 11428:2008 Ергономіка. Сигнали небезпеки візуальні. Загальні вимоги, проектування та випробування (ISO 11428:1996, IDT)

ДСТУ EN ISO Безпечність машин. Антропометричні вимоги до проектування автоматизованих робочих місць на машинах                         (EN ІSO 14738:2008, ІDT).

 

 

 

13.180

Ключові слова: нахил тулуба, оцінювання ризику, робочі пози, рухи, фізичні можливості, частини тіла

 

 

 

 

Голова ТК 121,

директор УкрНДІ ДЕ,

керівник розробки                                                                     В.О. Свірко                       

 

 

Виконавець, снс                                                              А.Л. Рубцов