Home » ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ. ЕРГОНОМІЧНІ ПРИНЦИПИ ДСТУ EN 13921:20_ (EN 13921:2007) (Опубліковано 05.10.2017 року)

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ. ЕРГОНОМІЧНІ ПРИНЦИПИ ДСТУ EN 13921:20_ (EN 13921:2007) (Опубліковано 05.10.2017 року)

ДСТУ EN Вступ 13921 Завантажити ДСТУ EN 13921                               ДСТУ EN 13921 Завантажити ДСТУ EN 13921

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ. ЕРГОНОМІЧНІ ПРИНЦИПИ

PERSONAL PROTECTIVE EQUIPMENT – ERGONOMIC PRINCIPLES

 

 

 

Чинний від________

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт містить рекомендації про загальні ергономічні характеристики, які відносяться до засобів індивідуального захисту.

Стандарт визначає для розробників стандартів щодо засобів індивідуального захисту принципи, що стосуються:

  • антропометричних характеристик, що відносяться до засобів індивідуального захисту;
  • біомеханічної взаємодії між засобами індивідуального захисту та людським тілом;
  • термічної взаємодії між засобами індивідуального захисту та людським тілом;
  • взаємодію між засобами індивідуального захисту та людськими відчуттями: зір; слух; запах; смак; та контакт зі шкірою.

Стандарт не розповсюджується на вимоги, що пов’язані з конкретною небезпекою, для якої розроблено засоби індивідуального захисту.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені посилання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

Видання офіційне

EN ISO 12894, Ergonomics of the thermal environment – Medical supervision of individuals exposed to extreme hot or gold environments (ISO 12894:2001)

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN ISO 12894, Ергономіка температурних умов зовнішнього середовища – Медичний нагляд за особами, що піддаються впливу надзвичайно жарких або холодних умов зовнішнього середовища (ISO 12894:2001)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 антропометричні характеристики засобів індивідуального захисту (anthropometric of PPE)

Використання параметрів розміру тіла людини при проектуванні засобів індивідуального захисту, включаючи зміни розмірів в групі користувачів

3.2 слуховий аспект (auditory aspects)

Властивість чинити перешкоди можливості користувачів чути

3.3 біомеханіка засобів індивідуального захисту (biomechanics of PPE)

Використання принципів і методів фізики та машинобудування для опису результату випробувань, які проводились при допомозі тіла людини, різних частин тіла та сил, що діють на ці частини тіла, включаючи фізичне навантаження, яке може бути викликано засобами індивідуального захисту

3.4 тепловий баланс тіла (body heat balance)

Збільшення або зменшення вмісту тепла тіла викликане дисбалансом між виділенням тепла і тепловіддачею, звичайно виражене в одиницях загальної площі поверхні тіла

3.5 стійкість до випаровування комплекту одягу (evaporative resistance of a clothing ensemble)

Re,cl

Опір переносу випаровування рівномірного шару ізоляційного покриття всього тіла, що має такий самий ефект тепловіддачі випаровуванням, як справжній одяг в стандартизованих (звичайних, безвітряних) умовах

3.6 загальний тепловий комфорт (general thermal comfort)

Загальне суб’єктивне задоволення температурою зовнішнього середовища, на основі сприйняття всього тіла

3.7 небезпека (hazard)

Потенційне джерело шкоди

Примітка 1. Термін «небезпека» може бути кваліфікований для того, щоб визначити його походження (наприклад, механічна небезпека, електрична небезпека) або характер потенційної шкоди (ризик ураження електричним струмом, небезпека порізів, токсична небезпека, пожежонебезпека).

Примітка 2. Небезпека передбачена в цьому визначенні:

  • або постійно присутній під час передбаченого використання механізму (наприклад, небезпечні рухомі елементи, електрична дуга під час фази зварювання, небезпечна поза, шум випромінювання, висока температура);
  • або може виникнути несподівано (наприклад, вибух, небезпека роздавлювання, як наслідок непередбаченого/несподіваного запуску, викид як наслідок поломки, падіння як наслідок прискорення/уповільнення).

[EN ISO 12100-1:2003; 3.6]

3.8 локальний тепловий комфорт (local thermal comfort)

Суб’єктивне задоволення температурою зовнішнього середовища, на основі сприйняття локальною поверхнею тіла

3.9 маскуючий ефект (masking effect)

Процес, яким поріг чутності одного звука підвищується за рахунок присутності іншого

3.10 засоби індивідуального захисту групи користувачів (PPE user group)

Група користувачів піддається ризику, який вимагає використання засобів індивідуального захисту

3.11 ризик (risk)

Поєднання ймовірності виникнення негативної дії та ступінь впливу цієї негативної дії

[EN ISO 12100-1:2003; 3.11]

3.12 контакт зі шкірою (skin contact)

Інформація на підставі контакту шкіри та дотику, такі як роздратування, лоскотання, холод, спека, тиск та біль

3.13 запах (smell)

Запахи або модифікація існуючих запахів, які можуть негативно впливати на будь-які відчуття, пов’язані з роботою або в іншому випадку погіршити прийнятність

3.14 теплоізоляція (thermal insulation)

Зворотна швидкість, з якою тепло проводиться між одиничною площею двох паралельних поверхонь, коли різниця температур одиниці підтримується між ними

3.15 теплове відчуття (thermal sensation)

Суб’єктивне сприйняття теплового стану

3.16 тепловий стан (thermal state)

Співвідношення між виділенням тепла і тепловіддачею тіла людини

3.17 термічна деформація (thermal strain)

Фізіологічна реакція тіла людини на вплив холоду або тепла

3.18 вестибулярна орієнтація (vestibular orientation)

Відчуття орієнтації голови, разом з рухом і прискорювальними силами

3.19 візуальні аспекти (visual aspects)

Перешкода або погіршення здатності бачити візуальні сигнали або інформацію

4 ФАКТОРИ, ЩО МАЮТЬ БУТИ РОЗГЛЯНУТІ ПРИ ЗАГАЛЬНОМУ ВИЗНАЧЕННІ ЕРГОНОМІЧНИХ ВИМОГ

4.1 Загальні вимоги

Гармонізовані стандарти на засоби індивідуального захисту повинні містити ергономічні вимоги або методи випробування, або слід зробити нормативні посилання на інші стандарти, які будуть застосовані.

Звичайно, ергономічне оцінювання засобів індивідуального захисту повинно бути зроблено під час їх використання людьми. Де тільки можливо, оцінювання повинно бути об’єктивним, хоча деякі аспекти можуть бути оціненими лише суб’єктивно. Приклади того, як робити оцінку, наведені в Додатку А.

4.2 Об’єднання продуктивності та ергономічних вимог

Основна мета засобів індивідуального захисту – це забезпечення захисту від специфічних небезпек, які неможливо усунути або достатньо зменшити іншими засобами. Тому стандарти повинні містити вимоги до продуктивності та методи випробування для того, щоб засоби забезпечували відповідний захист від виявлених небезпек, та були ергономічно придатними для користувачів.

Розробники стандарту повинні розглянути поставлене завдання; обладнання, що використовується; тривалість використання засобів індивідуального захисту; та навколишнє середовище. Вони повинні упевнитися, наскільки це можливо, що засоби індивідуального захисту не створюють небезпеки для користувачів. Це може бути шляхом включення в стандарти вимог та методів випробувань на основі цього стандарту.

Де є присутній більше ніж один ризик або є необхідність прикривати більше частин тіла, працівнику необхідно використовувати одночасно більше ніж один засіб індивідуального захисту, то таке обладнання повинно бути взаємно сумісним та продовжувати бути ефективним від ризику або розглянутих ризиків.

В доповнення до інтерактивних ефектів на технічні характеристики, взаємодія між різними формами засобів індивідуального захисту може впливати на аспекти ергономіки. Таким чином, незважаючи на те, що ефект окремих частин засобів індивідуального захисту, які випробовувались в ізоляції, може бути незначним, це буде комбінованим ефектом, який буде визначати загальне навантаження та відповідну прийнятність. Наприклад, обидві частини – напівмаска респіратора та захисний шолом можуть потрапляти в поле зору. Обидві частини можуть бути прийнятними окремо, але, при використанні їх разом, комбінованої взаємодії може не бути. В крайньому випадку велике покриття тіла засобами індивідуального захисту, або використання різних видів захисту може призвести до сенсорної та соціальної ізоляції.

Вимоги ергономіки можуть бути враховані визначенням рівнів продуктивності на основі оцінки ризику.

4.3 Фактори, що мають бути розглянуті при визначенні кращого  ергономічного рішення

4.3.1 Загальні вимоги

Засоби індивідуального захисту повинні використовуватись або бути в розпорядженні особи для захисту від одного або більше ризиків для здоров’я або небезпечних виробничих факторів. Цей захист — це передбачуваний ефект засобів індивідуального захисту, але використання засобів індивідуального захисту може також призвести до непередбачених негативних наслідків, які можуть шкодити нормальній діяльності користувача, пов’язаної з ризиком.

Розробникам стандартів слід розглянути, як визначити найкращі компроміси між захистом; практично; та будь-які потенціально несприятливі наслідки використання засобів індивідуального захисту. Якщо застосовується інше рішення, можуть бути можливі рівноцінні компроміси.

  • Фактори, що мають бути розглянуті при визначенні оптимального рівня захисту, який буде забезпечений

Розробникам стандартів слід розглянути наступні змінні аспекти використання засобів індивідуального захисту:

  • тривалість використання засобів індивідуального захисту (деякі засоби індивідуального захисту такі як димозахисний капюшон використовується тільки кілька хвилин, коли відчувається, що небезпека присутня, але інші засоби індивідуального захисту, такі як одяг підвищеної видимості та захисні шоломи можуть бути використані впродовж робочого дня);
  • є різні ситуації, в яких використовуються засоби індивідуального захисту. Це вимагає використання різної кількості захисту тіла різними засобами індивідуального захисту додатково;
  • розумний баланс між серйозністю ризику, захисту, навантаження та терміну дії.

4.3.3 Фактори, що мають бути розглянуті при визначенні оптимальної практичності

Дизайн засобів індивідуального захисту, який є результатом відповідності стандартам, повинен дозволяти, наскільки це можливо, нормальне зайняття діяльністю, незалежно від того, чи призначений цей виріб для професійного, домашнього використання або для активного відпочинку. Щоб це було досягнуто, стандарти повинні включати процедури випробувань та вимоги, що базуються на виконані передбачених рухів або слід зробити нормативне посилання на такі процедури або вимоги. Розробники стандартів повинні, де це доречно, включати посилання на будь-які інші засоби індивідуального захисту або захисний одяг, який може використовуватись. Слід включати такі предмети в експлуатаційні випробування. Випробування слід підбирати для позначення ряду нормальних дій, які робляться користувачами засобів індивідуального захисту при їх використанні. Наприклад, вони повинні завжди включати наступне:

— розуміння інструкцій та попередження виробників;

— вдягання, підгонка, знімання засобів індивідуального захисту;

— загальна діяльність, така як переміщення та обмін даними;

— специфічна діяльність для ситуацій, де використовуються засоби індивідуального захисту.

Інтерпретація результатів повинна враховувати рівень ризику для забезпечення захисту від якого призначені засоби індивідуального захисту, постійне навантаження на такі засоби індивідуального захисту та умови навколишнього середовища, в яких вони будуть використовуватись. Правила по вибору рухів та загальна поведінка ергономічного оцінювання засобів індивідуального захисту з використанням людей як суб’єктів, дано в Додатку А.

4.3.4 Фактори для вимірювання фізіологічного впливу засобів індивідуального захисту

Наступні показники можуть бути розглянуті для визначення фізіологічного впливу в зв’язку з використанням засобів індивідуального захисту:

— пульс;

— споживання кисню;

— склад альвеолярного повітря;

— швидкість дихання;

— зміна температури тіла;

— кровотік;

— швидкість потовиділення;

— втома або м’язова напруга.

Приклади, де вони можуть бути використані, включаючи в себе вагу засобів індивідуального захисту, яка може призвести до надмірного навантаження або де ізоляційні чи інші характеристики засобів індивідуального захисту можуть спричинити термічну деформацію.

Примітка. Всі випробування, де приймають участь люди повинні відповідати Хельсінській декларації (з поправками) (див. Додаток А).

4.4 Фактори, що мають бути розглянуті під час встановлення вимог до засобів індивідуального захисту для можливості приведення їх до відповідності та відповідної фіксації на тілі

Розробникам стандартів слід розглянути: чи вимоги та методи випробувань повинні бути включені до випробувань можливості приведення до відповідності та фіксації засобів індивідуального захисту. У вирішенні цієї потреби, їм слід розглянути серйозність наслідків зміщення засобів індивідуального захисту, та максимально допустиме зміщення. Наступні приклади аспектів, які можна врахувати:

  • інформація та інструкції для підгонки по фігурі та регулювання;
  • приведення до відповідності та стійкість приведення до відповідності;
  • визначення, що засоби індивідуального захисту правильно підібрані.

При формуванні лабораторних випробувань, слід врахувати статичні та динамічні сили, що можуть бути застосовані до засобів індивідуального захисту при їх використанні, за обставин, в яких вони повинні забезпечити захист та як вони можуть бути зображені в методах випробування.

 

 

4.5 Фактори, що мають бути розглянуті при визначенні вимог до засобів індивідуального захисту з метою забезпечення, що вони не подразнюють або не викликають дискомфорт

Засоби індивідуального захисту, які не подразнюють та не викликають дискомфорту, можуть пізніше призвести до травм користувачів, які можуть їх використовувати. Фактори, які слід враховувати, включають в себе:

  • чи засоби індивідуального захисту будуть контактувати зі шкірою та наскільки чутлива ця конкретна ділянка шкіри в результаті тертя та тиску;
  • як довго засоби індивідуального захисту будуть нормально контактувати зі шкірою;
  • чи тип засобів індивідуального захисту може мати гострий, твердий край або місця кріплення;
  • чи маса, твердість, місце установки та запірні механізми можуть мати негативний вплив на користувача;
  • чи хімічний склад використаного матеріалу та його побічні продукти можуть вплинути на тіло;
  • чи будь-які матеріали, які можуть контактувати зі шкірою, можуть бути джерелом алергічних реакції у частини людей;
  • чи будь-які запірні механізми, або інші конструктивні особливості можуть зачепити та потягнути шкіру голови, волосся на тілі або на голові;
  • чи зовнішні поверхні засобів індивідуального захисту можуть поранити інших людей;
  • чи є достатнім для оцінки просто візуальне чи ручне обстеження засобів індивідуального захисту, або повинні бути розроблені спеціальні методи випробувань для оцінювання твердості, нерівності чи інших характеристик засобів індивідуального захисту.

4.6 Фактори, що мають бути розглянуті при визначенні вимог до засобів індивідуального захисту з урахуванням їх антропометричних факторів

При визначенні відповідних антропометричних характеристик, які повинні бути зазначені в стандартах на засоби індивідуального захисту, слід розглянути таке:

  • небезпеку від якої призначені засоби індивідуального захисту для забезпечення захисту;
  • частину(и) тіла, яка буде контактувати або яка буде захищена;
  • фізичну активність, яка буде виконуватись під час їх використання;
  • призначені засоби індивідуального захисту для групи користувачів.

Небезпека від якої використовуються  засоби індивідуального захисту щоб забезпечувати захист визначатиме, чи буде точність підбору мати важливе значення.

Також необхідно розглянути чи буде це зроблено з жорсткого чи еластичного матеріалу. Це важливо, тому що необхідність в точному підборі збільшується при використанні жорсткого матеріалу в безпосередній близькості до тіла.

Частина(и) тіла, яка буде контактувати або яка буде захищена, буде служити для ідентифікації частин, для яких потрібні антропометричні дані. Якщо засоби індивідуального захисту перетинаються або покривають роз’єми корпуса, тоді слід зазначити більше антропометричних розмірів на основі різних спільних позицій.

Фізична активність, яка буде виконуватись під час використання засобів індивідуального захисту може змінити параметри тіла. Це слід врахувати при уточненні антропометричних розмірів в стандартах на засоби індивідуального захисту. Надмірно тісні або в інших випадках малі розміри засобів індивідуального захисту можуть заважати або перешкодити виконанню необхідної діяльності.

Примітка. Приклади цього добре відомі при явних видовженнях рукава, коли вони розтягнені та збільшена окружність м’язів стегна, при присіданні або стоянні навколішках.

Широкі або великі засоби індивідуального захисту можуть обмежити доступ до робочих поверхонь або можуть представляти потенційну загрозу безпеці отриманням несподіваного ушкодження виступаючими частинами або іншими особливостями зовнішнього середовища.

Потрібно буде визначити передбачену групу користувачів, щоб забезпечити відповідні розміри, які визначені для охоплення цих людей. Варіації розміру можуть бути адаптовані шляхом відповідних систем узгодження або забезпеченням відповідних розмірів.

Із-за різних розмірів тіла, не обов’язково точне узгодження. Розробники стандартів повинні розглянути необхідність вказати більш ніж один  суттєвий антропометричний розмір, щоб забезпечити задовільну відповідність для призначеної групи користувачів.

Де необхідно, може бути зазначена маса тіла користувача. Розробникам стандартів слід звернутися принаймні до розділу, що стосується антропометричних факторів, які детально описані в EN ISO 15537 [22].

4.7 Фактори, що мають бути розглянуті із зазначенням вимог до засобів індивідуального захисту з урахуванням їх біомеханічних характеристик

4.7.1 Загальні вимоги

При визначенні відповідних біометричних характеристик зазначених в стандартах на засоби індивідуального захисту, слід розглянути таке:

  • статичний розподіл маси та відповідне навантаження на тіло людини при використанні різних засобів індивідуального захисту та/або комбінації засобів індивідуального захисту;
  • динамічні чи інерційні сили, що діють на тіло людини при використанні різних засобів індивідуального захисту та/або комбінації засобів індивідуального засобів;
  • оптимізацію впливу біомеханічних аспектів засобів індивідуального захисту на робоче навантаження та/або виконання завдання.

Засоби індивідуального захисту можуть негативно впливати на організм, збільшуючи деформацію м’язів або енергоспоживання через збільшення пасивного навантаження або змінюючи динамічне навантаження. Наприклад, додаткова маса на голові створює навантаження в шиї, якому повинні протидіяти м’язи шиї.

Вага засобів індивідуального захисту та її розподіл слід розглядати у відношенні до конкретної частини тіла або частин, які можуть бути зачеплені.

Велика вага на тілі або на частинах тіла збільшують споживання енергії, особливо при ходьбі або бігу.

Слід дбати про це, застосовуючи принципи викладені у цьому розділі цього стандарту до засобів індивідуального захисту, призначених для використання під водою або в ситуаціях, що викликають незвичайні прискорювальні сили.

4.7.2 Розподіл ваги

Периферичні частини тіла є більш сприйнятливими до додаткової маси, ніж торс, через збільшений момент сили. Отже, додаткову вагу краще носити на торсі, якнайближче до центру ваги тіла. Це значить, що талія – це місце тіла, де краще носити таку вагу. Проте це часто є непрактичним, тому що засоби індивідуального захисту, як правило, робляться для використання на конкретних частинах тіла для захисту від конкретного ризику.

Необхідно уникати асиметричного навантаження, наскільки це можливо.

4.7.3 Обмеження та перешкода руху

Щільний, тугий, жорсткий, об’ємний матеріал може надмірно перешкоджати згинанню суглобів, робочого положення та рухів.  Матеріали та вироби, що гнучко чинять опір руху та вимагають безперервного зусилля м’язів, які діють проти гнучкої віддачі, щоб утримувати певну позицію, можуть викликати втому та травму.

4.7.4 Стирання або здавлювання шкіри та внутрішніх органів

Пересування засобів індивідуального захисту на тілі може призвести до почервоніння (еритеми) та якщо це продовжується, до стирання. В залежності від тривалості носіння, стиснення шкіри може бути причиною непоказних слідів. Де кровоносні судини або нерви проходять близько до поверхні тіла або де вони можуть попасти на важкі (кісткові) частини тіла, можливі подальші несприятливі наслідки. Наприклад, ремені, що проходять близько до шиї/плечового з’єднання, можуть стискувати нерви або блокувати кровообіг. Стирання або здавлювання може спричинити роздратування або зменшити прийнятність засобів індивідуального захисту. Імпульсні точки в шиї, паху та зап’ясті є очевидно можливими ділянками для занепокоєння щодо ефектів кровообігу.

4.7.5 Посилення вібрації

Деякі види засобів індивідуального захисту можуть змінити вібраційну характеристику тіла, в результаті ефекти вібраційного впливу, як правило під час переміщення на транспортних засобах, можуть бути посилені. В деяких ситуаціях засоби індивідуального захисту, взаємодіючи з зовнішньою силою, можуть викликати ефекти вібрації або удару. Розробникам стандартів слід знати особливі обставини, де зустрічаються такі явища та якщо це доречно, повинні включати відповідні випробування в межах свого стандарту.

4.8. Фактори, що мають бути розглянуті при визначенні вимог до засобів індивідуального захисту з урахуванням їх теплових характеристик

4.8.1 Загальні вимоги

Засоби індивідуального захисту можуть перешкоджати тепловому обміну між користувачем та зовнішнім середовищем шляхом збільшення теплоізоляції або опору потовиділенню. Щоб зменшити рівень перешкод, при підготовці стандартів важливо розглянути ергономічні принципи, такі де захисна функція підтримується на максимально можливому рівні теплового комфорту для користувача.

Це очевидно, що засоби індивідуального захисту, що серйозно не обмежують теплообмін, значно покращать комфорт і ефективність користувачів. Це може певною мірою бути досягнуте шляхом відповідного вибору матеріалу та дизайну.

При можливості, засоби індивідуального захисту повинні бути спроектовані таким чином, щоб покриті частини тіла могли зберігати хорошу вентиляцію та вологообмін, коли це необхідно. Наприклад, відбувається конденсація вологи з виділеного повітря з багатьма формами засобів для захисту органів дихання, та це може призвести до місцевого теплового дискомфорту.

Загальний ефект теплообміну користувача залежить від взаємодії температури зовнішнього середовища, діяльності та одягу/засобів індивідуального захисту. Тому, засоби індивідуального захисту або комбінація засобів індивідуального захисту та робочий одяг та/або інший одяг мають верхній та нижній діапазон умов навколишнього середовища для певних рівнів активності, в межах якого дискомфорт для користувача буде невеликий. Правильне визначення таких обмежень, та/або теплові властивості для розрахунку таких обмежень повинні міститися у стандартах.

4.8.2 Теплові характеристики матеріалів та укомплектованих засобів індивідуального захисту

Увага приділяється підбору матеріалів для засобів індивідуального захисту, які не тільки забезпечать необхідний захист від відповідних небезпек, а також будуть якомога менше порушувати тепловий баланс тіла. Мета – отримати тепловий комфорт та мінімізувати теплову напругу, не зменшуючи рівень захисту нижче того, що вважається необхідним.

Теплові характеристики матеріалів для засобів індивідуального захисту повинні бути розглянуті та, де це доречно, повинні бути вказані в стандарті на продукцію.

Розробник стандарту повинен мати на увазі, що теплові характеристики багатошарових матеріалів засобів індивідуального захисту, що покривають все тіло, можуть бути не такими самими як сумарна кількість окремих матеріалів.

Наступний неповний перелік підсумовує головні характеристики матеріалів та засобів індивідуального захисту:

  • теплоізоляція – високий рівень для холодних, та низький рівень для гарячих середовищ;
  • водопровідна стійкість — низький опір допомагає втрачати тепло через випаровування;
  • водяна паропроникність – висока проникність допомагає втрачати тепло через випаровування;
  • повітряна проникність – низький рівень для холодних, вітрових, та високий рівень для гарячих середовищ;
  • водопоглинання;
  • десорбція води.

Для деяких рекомендовані кращі якісні рівні, що відносяться до теплового комфорту та теплового балансу як викладено.

Для засобів індивідуального захисту, що охоплюють все тіло будь-який вентиляційний потік через виріб може також мати вплив.

Розробник стандарту повинен мати на увазі, що дія теплових характеристик укомплектованого обладнання буде впливати через температурні умови середовища, в якому потрібно носити засоби індивідуального захисту та на фізичну активністю користувача.

4.9 Фактори, що мають бути розглянуті під час встановлення вимог до засобів індивідуального захисту з урахуванням їх сенсорних ефектів

4.9.1 Загальна інформація

Органи чуттів людини є засобами, через які людське тіло отримує інформацію з навколишнього середовища. Сприйняття правильної інформації зазвичай є передумовою для виконання відповідних дій. У робочій ситуації інформацією можуть бути, наприклад, інформація про навколишнє середовище, мовна інформація від інших осіб, візуальна інформація з паперів, механізмів або екранів, зворотній зв’язок від робочих процесів, або попереджувальні сигнали. Якщо сенсорні сигнали є занадто слабкими або спотвореними, існує ризик, що вони або не будуть отримані, або будуть неправильно сприйняті. Якщо ж сенсорні сигнали є занадто сильними або тривалими у часі, дратівний ефект може відволікати або спричиняти такі симптоми як втома або біль.

Значущість будь-якого ефекту на практиці буде залежати від бажаного або очікуваного застосування чи сфери використання засобів індивідуального захисту. Виділяють два підходи, кожен з яких може використовуватися розробниками стандартів для вибору відповідних критеріїв оцінювання. Перший з них полягає у визначенні мінімально або максимально допустимого рівня перешкоджання на основі очікуваного застосування та визначенні відповідно критеріїв оцінювання. Другий полягає у вимогах до виробників надавати контрольні показники у такий спосіб, щоб потенційні користувачі могли визначити свої потреби та обрати у результаті підходящий засіб індивідуального захисту. Наприклад, стандарт на рукавички, спеціально розроблені для хірургів може визначати мінімальний необхідний рівень тактильних відчуттів. Проте, стандарт на промислові рукавиці загального призначення може потребувати класифікації рівня тактильних відчуттів на тонкий, середній та грубий на основі контрольних показників, що дозволить потенційним користувачам обирати необхідний рівень тактильних відчуттів на основі оцінки їх потреб. Подібні заходи, насправді, можуть поєднувати більш ніж один вид відчуття. Наприклад, випробування на спритність можуть включати поєднання відчуття дотику та відчуття власного тіла у просторі.

4.9.2 Зір

Засоби індивідуального захисту можуть ускладнювати правильне спостереження візуальних сигналів або інформації. Вони можуть впливати на зір користувача двома різними шляхами, що можуть іноді поєднуватися. Може спостерігатися зменшення широти поля зору та зниження оптичної прозорості у полі зору, наприклад зменшення кількості або якості візуальної інформації. Під час проектування будь-яких засобів індивідуального захисту, що носяться на голові, наприклад шоломів, окулярів, захисних окулярів, захисних масок для обличчя, щитків або респіраторів необхідно приймати до уваги їх вплив на зорові ефекти. Засоби індивідуального захисту мають також проектуватися таким чином, щоб дозволяти користувачам коригуючих окулярів використовувати засоби індивідуального захисту, при цьому мати необхідну корекцію зору та в той же час отримувати захист та комфорт.

 

4.9.3 Слух

Засоби індивідуального захисту можуть ускладнювати сприйняття звукових сигналів або інформації, що користувач хоче почути (такі як сигнали небезпеки). Наприклад, засоби індивідуального захисту можуть закривати вуха або створювати шум чи вібрацію, що перешкоджають сприйняттю.

4.9.4 Смак або нюх

Різкі запахи або смаки засобів індивідуального захисту можуть створювати небезпеку здоров’ю, маскуючи запах або смак небезпечної речовини. Неприємні смак або запах можуть також спричиняти дискомфорт під час або після використання засобів індивідуального захисту у випадку, коли запах є стійким. Також вони можуть бути причиною відмови від використання засобів індивідуального захисту.

4.9.5 Дотик або інші контакти зі шкірою

Використання засобів індивідуального захисту може мати небажані тактильні ефекти, що проявляються загрозою коректного сприйняття інформації відчуттям дотику або створення подразнюючої дії від контакту за засобом індивідуального захисту. Це може маскувати або перешкоджати сприйняття необхідного подразника. Відчуття дотику долонями зазвичай є особливо важливим для нормального виконання завдань, а використання рукавиць може знижувати цю здатність. Як матеріал, так і зовнішня текстура засобів індивідуального захисту можуть мати вплив на цей ефект.

 

 

5 Процедура верифікації відповідності ергономічним характеристикам

5.1 Загальний підхід

Для того, щоб впевнитися, що розроблюваний стандарт включає необхідні положення для забезпечення відповідності засобів індивідуального захисту ергономічним вимогам, потрібно впевнитися, що всі ергономічні характеристики були враховані. З метою визначення доречності та важливості цих різноманітних характеристик, вони мають розглядатися у контексті:

  1. a) причин використання засобів індивідуального захисту (небезпека);

б) умов використання засобів індивідуального захисту, що включають:

— цільову групу користувачів;

— завдання, що мають виконуватися;

— інші засоби індивідуального захисту, одяг та обладнання, що будуть використовуватися одночасно;

— частоту та тривалість виконуваних завдань;

— середовища, в яких будуть використовуватися засоби індивідуального захисту.

Використовуючи наступний перелік, що поданий без певного порядку, розробник стандарту має впевнитися, що необхідні ергономічні характеристики були прийняті до уваги у зазначеному вище контексті, та випробування, якщо вони доречні, були включені до стандарту:

  1. вдала посадка;
  2. можливість регулювання та стабільність;

iii. чіткість та ясність інструкцій;

  1. розміри;
  2. вага та розподіл ваги;
  3. обмеження або унеможливлення руху;

vii. подразнення, тертя або стиснення шкіри чи внутрішніх органів;

viii. посилення вібрації;

  1. температурний комфорт;
  2. фізіологічний вплив;
  3. зір;

xii. слух;

xiii. запах чи смак;

xiv. відчуття дотику або зграбність.

5.2 Вибір відповідного типу випробування

Розробником стандартів на засоби індивідуального захисту під час підготовки застережень стосовно верифікації відповідності засобів індивідуального захисту відповідним ергономічним характеристикам може бути використана низка різних типів випробування (див. таблицю 1). Вибір та специфіка певної процедури буде визначатися з огляду на потенційні наслідки неадекватної відповідності. Незалежно від того, який тип випробування обрано, суб’єкти випробування мають відображати цільову групу користувачів.

У таблиці 1 також представлено керівництво щодо типу випробування, що може бути включено до промислового стандарту для забезпечення адекватної відповідності обраним ергономічним характеристикам.

Таблиця 1 – Потенційні типи випробування для верифікації ергономічних характеристик

Тип випробування Коментар
Випробування технічних характеристик Невдала посадка або інші ергономічні невідповідності можуть знижувати технічні характеристики засобів індивідуального захисту. Якщо включено будь-які випробування технічних характеристик на людині, цього може бути достатньо.
Випробування певних ергономічних характеристик У разі, коли очікується, що вплив певних ергономічних характеристик матиме критичний ефект на діяльність або виконання завдань, випробування таких характеристик має бути передбачено.

 

Продовження таблиці 1

Тип випробування Коментар
Випробування ергономічних характеристик користувачем Завершальне встановлення відповідності засобу індивідуального захисту має проводитися через випробування ергономічних характеристик користувачем, так як описано у Додатку А. Воно має відображати загальний вплив комбінацій ергономічних характеристик на придатність до носіння та прийнятність.

5.3 Оцінювання антропометричних характеристик засобів індивідуального захисту та їх впливу на користувача

Наступний перелік має бути використаний розробниками стандартів на засоби індивідуального захисту як основа для оцінювання та верифікації відповідності антропометричним принципам.

Визначити:

— коло користувачів;

— призначення засобу індивідуального захисту (вид діяльності, середовище);

— вимоги до належної посадки (щільність, покриття);

— антропометричні виміри користувачів необхідно визначати для забезпечення належної посадки серед діапазону користувачів;

— способи визначення актуальних розмірів засобів індивідуального захисту (включаючи допуски) для необхідної(-них) категорії(-й) розмірів серед діапазону користувачів;

— способи опису категорії(-й) розмірів для забезпечення правильного вибору засобів індивідуального захисту користувачами.

Під час розроблення або перегляду стандартів на індивідуальні засоби захисту розробник має прийняти до уваги потенційну важливість кожного пункту із зазначеного переліку та переконатися, що вони адекватно враховані для забезпечення вимог стандарту. Прикладом може бути визначення цільової групи користувачів та введення вимог до типового зразка серед низки заданих розмірів під час будь-якого випробування (дивитися, наприклад, EN ISO 15537 [22]). Вплив належної посадки виробу на технічні характеристики буде визначальним фактором для встановлення відносної важливості його відповідності антропометричним характеристикам. Проте, технічні характеристики не мають виступати єдиним критерієм, адже небажання використовувати засіб індивідуального захисту, що «сидить» неналежним чином може нівелювати будь-яку захисну користь.

5.4 Оцінка біометричних характеристик засобів індивідуального захисту та їх впливу на користувача

5.4.1 Загальна інформація

Інформація та дані з п. 4.1. мають використовуватися для визначення необхідності проведення біометричних випробувань засобів індивідуального захисту.

5.4.2 Вага

Вага та розподіл ваги по засобу індивідуального захисту має оцінюватися по відношенню до цільової групи користувачів, приймаючи до уваги те, чи носиться він на тілі, тривалість та/або частоту використання, а також види діяльності, що можуть виконуватися під час використання даного засобу індивідуального захисту. Визначаючи необхідність певного виду випробувань чи інших вимог по відношенню до маси засобу індивідуального захисту, розробники стандартів на засоби індивідуального захисту можуть керуватися наступною серією корисних кроків.

а) Чи свідчить можлива маса засобу індивідуального захисту про ймовірність проблем?

Якщо масу можна обґрунтовано вважати неістотною, то мало ймовірно, що будуть спостерігатися будь-які біомеханічні проблеми, пов’язані з масою та не буде необхідності вказувати у стандарті відповідні випробування.

б) Чи є маса неминучим наслідком технічних характеристик?

Якщо маса пристрою необхідна для досягнення бажаних технічних характеристик, то навряд чи можуть бути розроблені які-небудь суттєві випробування. Проте, розробники стандартів на засоби індивідуального захисту повинні враховувати, чи слід брати це до уваги для встановлення певних обмежень щодо використання засобу (наприклад, тривалості зносу) або, принаймні, вимагати включення деякої інформації щодо зазначеної проблеми в розділ «інформація для користувачів», що постачається разом із засобом.

в) Чи може маса представляти потенційні проблеми протягом тривалого періоду або повторюваного використання?

Якщо розробники стандарту на засоби індивідуального захисту вважають, що можливий характер чи тривалість використання засобу індивідуального захисту можуть спричинити біомеханічні проблеми через їх масу, то це має бути враховано під час розроблення стандарту. Це може передбачати встановлення максимальної прийнятної ваги для засобів, що випробовуються згідно даного стандарту; накладання обмежень на характер чи тривалість носіння таких засобів; або розроблення та включення деяких методів випробувань прийнятності маси засобів індивідуального захисту в рамках стандарту.

г) Чи вказує маса на потенційні проблеми по відношенню до використання за призначенням?

Якщо розробники стандарту на засоби індивідуального захисту вважають, що характер використання за призначенням може спричиняти проблеми, пов’язані з масою, то це має бути передбачено під час розроблення стандарту. Це може вимагати встановлення максимальної прийнятної ваги для засобів, що випробовуються згідно цього стандарту; встановлення призначення використання, відповідно до якого випробуються засоби індивідуального захисту; накладання обмежень на характер використання засобів індивідуального захисту; або розроблення та включення деяких методів випробувань прийнятності маси засобів індивідуального захисту відповідно до призначення їх використання в рамках стандарту.

 

ПРИМІТКА 1. Якщо подібні приклади певного типу засобів індивідуального захисту вже існують, то інформація про відгуки користувачів на дані засоби індивідуального захисту слугуватиме корисними вказівками для розробників стандартів. У випадках, коли розробляється стандарт на нові засоби індивідуального захисту, існуючі дані можна буде екстраполювати (наприклад, порівняти масу засобів захисту дихальних шляхів з еластомерними напівмасками з легкими одноразовими засобами).

ПРИМІТКА 2. Для важких виробів засобів індивідуального захисту, можна отримати об’єктивні вказівки на вплив маси на користувача через вимірювання його фізіологічного впливу. Проте для багатьох виробів засобів індивідуального захисту це не буде можливим, і потрібно буде покладатися на суб’єктивну думку.

5.4.3 Обмеження рухів

У випадку коли розробники стандарту на засоби індивідуального захисту не мають причин вважати, що у результаті використання засобу індивідуального захисту спостерігатиметься будь-яке обмеження рухів тіла, то не має потреби включати до стандарту будь-які випробування на встановлення обмеження рухів.

Якщо ж певні обмеження рухів можливі, тоді розробники стандарту на засоби індивідуального захисту мають розглядати можливу міру такого обмеження та те, чи може це обмеження ускладнювати або заважати користувачу виконувати звичні рухи, такі як ходьба, сидіння, піднімання сходами та інші. Розробники також мусять розглянути чи може це обмеження ускладнювати або заважати користувачу виконувати такі рухи, що є необхідними для виконання специфічних завдань відповідно до призначення. Якщо такі загальні або специфічні ускладнення можуть бути передбачені, то відповідні випробування  необхідно розробляти та включати до стандарту.

Примітка 1. Якщо рухи обмежені, то необхідно провести оцінювання, чи є це обмеження прийнятним залежно від умов використання (тривалість, походження небезпеки та ін.)

Примітка 2. Якщо рухи, що користувач хотів би виконувати, унеможливлені або перешкоджаються, то засіб індивідуального захисту є неприйнятним для цього призначення.

5.4.4 Стискання

У випадку, коли від стискання внаслідок щільної посадки засобу індивідуального захисту, можуть очікуватися будь-які негативні ефекти, випробування має бути включене до стандарту. Воно може бути реалізовано у формі пробного використання споживачем з виконанням відповідних рухів або позицій.

5.4.5 Вібрація

У разі, коли користувачі засобів індивідуального захисту будуть піддаватися такій вібрації, що може посилити вплив засобу індивідуального захисту на користувача, випробування має бути включене до стандарту.

5.5 Оцінка температурних характеристик засобів індивідуального захисту та їх вплив на користувача

5.5.1 Загальна інформація

З боку розробника стандарту на продукт важливим є визначення температурних впливів засобів індивідуального захисту на користувачів. Якщо такий аналіз свідчить про наявність аспектів, що можуть спричиняти температурний дискомфорт або напругу, тоді стандарт на засіб індивідуального захисту має включати вимоги до оцінювання придатності засобу.

Існує низка підходів для оцінки температурних впливів засобів індивідуального захисту, що можуть бути використані розробником стандарту на продукцію. До них належать випробування на матеріалах, випробування всього засобу індивідуального захисту на теплових манекенах або моделях, що симулюють тіло людини та випробування всього засобу індивідуального захисту на людях.

Випробування характеристик матеріалу є прийнятним методом для включення у стандарт у випадку, коли взаємозв’язок між характеристиками матеріалу та його впливом на цільового користувача відомий.

Випробування всього засобу індивідуального захисту на людях з дотриманням відповідних застережень забезпечує безпосереднє визначення його впливу.

Манекени можуть забезпечувати більш відтворювану альтернативу для людей, якщо є така необхідність.

Моделювання може використовуватися для оцінки температурного ефекту всього засобу індивідуального захисту (дивитись бібліографію). Воно є більш ефективним інструментом оцінювання порівняно з манекенами та людьми.

5.5.2 Можливі методи випробувань температурних характеристик

У таблиці 2 наведено деякі стандарти, що включають випробування, які можуть бути корисні розробникам стандартів та використані у цих стандартах. До них належать як випробування на матеріалах або компонентах, так і випробування повних засобів індивідуального захисту. Деякі з них належать до стандартів технічних характеристик, а не ергономічних стандартів, де вони можуть бути використані для визначення потенційного впливу характеристики на користувача засобу індивідуального захисту.

Таблиця 2 – Методи тестування термічних характеристик

Термічна характеристика Матеріали та компоненти Повний засіб індивідуального захисту
Термоізоляція EN 31092, EN 14225-1 EN 511, EN ISO 20344, EN 342, EN ISO 15831 Annex A
Стійкість до водяної пари EN 31092, EN 20811 EN ISO 7933, ENV ISO 11079
Проникність водяної пари EN ISO 20344
Проникність повітря EN ISO 9237
Абсорбція води EN ISO 20344,
Десорбція води EN ISO 20344,
Проникність води EN 31092, EN 20811
Стійкість до води EN ISO 20344, EN 14360, EN 659
Загальний термічний вплив засобу індивідуального захисту EN ISO 9885 (фізіологічні)

EN ISO 10551 (суб’єктивні)

 

Посилання на використання стандартів EN ISO 7933 [10] та ENV ISO 11079 [15] передбачають оцінювання повної одиниці засобів індивідуального захисту. Хоча це не призначено для даної мети, температурний вплив засобів індивідуального захисту може оцінюватися адаптуванням методів математичного моделювання у цих стандартах використовуючи результати випробувань температурних характеристик згаданих засобів індивідуального захисту.

Аналогічним чином можуть бути розроблені випробування, в основі яких вимірювання фізіологічних реакцій на носіння засобів індивідуального захисту. Подробиці щодо можливих доцільних фізіологічних випробувань наведено у стандарті EN ISO 9886 [13]. Випробування згідно стандарту EN ISO 9886 вимагають погодження з комісією з етичних питань та можуть проводитися лише спеціально кваліфікованим персоналом.

Для того, щоб призначити такі випробування, розробникам стандарту на продукцію необхідно було б вказувати відповідні умови випробувань, що мають бути дотриманими під час випробування та визначити прийнятні значення результатів. Цей результат може надалі бути використаний для визначення граничних умов, в яких засіб індивідуального захисту буде призначеним для використання.

Подальші вказівки щодо випробувань засобів індивідуального захисту на людях наведені у Додатку А.

5.6 Оцінка органолептичних характеристик засобів індивідуального захисту та їх впливу на користувача

5.6.1 Загальна інформація

У цьому розділі подано керівництво щодо можливого органолептичного впливу різних видів засобів індивідуального захисту та існуючих підходів до їх оцінювання.

5.6.2 Візуальні аспекти, пов’язані із засобами індивідуального захисту

5.6.2.1 Поле зору

Поле або діапазон зору при нерухомому положенні голови у кожної особи є різним. Фактичний його профіль має складну багатоцентрову еліптичну форму. Проте, за двома головними осями він розширюється на 100° зліва на право, на 40° уверх від центру та на 70° униз по тій самій осі. Ці виміри представляють максимальне поле зору, що має забезпечуватися, якщо це є обґрунтованим.

Визначення мінімального прийнятного поля зору залежить від призначення засобу індивідуального захисту та середовища, у якому його будуть використовувати. Абсолютний мінімум для будь-якої одиниці засобу індивідуального захисту, в основі якого 95-ти відсоткові довжина та ширина ока, має бути не менше за 9,6 см по ширині та 4,2 см по довжині. Ефективний кут зору буде залежати від відстані зовнішнього краю засобу індивідуального захисту від очей.

Ефективне поле зору, що забезпечуватиметься певним засобом індивідуального захисту може бути виміряне у лабораторних умовах, наприклад, як описано у EN 136. Це може бути використано як об’єктивно, як описано у даному стандарті, або, якщо це більш доцільно, може іноді бути використано суб’єктивно, розміщуючи випробувальний прилад перед особою користувачем, таким чином, щоб очі користувача були у тому самому положенні, що і освітлювальні лампочки у об’єктивному випробуванні. Поле зору користувача надалі може бути визначене використовуючи сітку на випробувальному приладі.

5.6.2.2 Гострота зору

У випадках, коли певний засіб індивідуального захисту закриває очі, існує два критерії випробувань, по відношенню до гостроти зору та точності передачі кольорів. Аналогічно до оцінювання поля зору, значення критеріїв, що будуть використовуватися, залежатимуть від цільового призначення. З одного боку, може знадобитися повна прозорість, відсутність спотворень та хроматична точність, особливо якщо врахувати, що будь-яке викривлення зорового поля може впливати на рівновагу, у крайніх випадках викликаючи такі небажані ефекти, такі як нудота. В інших випадках спотворення периферійних частин поля зору можна вважати прийнятним, особливо у тих сферах застосування, де безпека не ставиться під загрозу, наприклад, окуляри для плавання, призначені для сфери дозвілля.

Візуальне спотворення може бути визначено об’єктивно, наприклад, відповідно до стандарту EN 167 [3] або суб’єктивно, наприклад згідно з стандартом EN 136 [1]. Крім того, можуть використовуватися стандартні офтальмологічні тести. За необхідності правильна передача кольору також може визначатися під час випробувань користувачами або під час стандартних об’єктивних або напівоб’єктивних випробувань.

 

 

5.6.2.3 Погіршення зору під час використання

Видимість може затьмарюватися або погіршуватися під час нормального використання. Наприклад, окуляри для плавання можуть затуманюватися внаслідок конденсації вологи, або дряпатися, або зношуватися у процесі використання. Розробники стандартів у праві розглянути питання про те, наскільки це можливо. Деякі об’єктивні випробування,такі як ті, що описані у стандарті EN 166 [2], можуть бути доцільними. Як альтернатива можливо адаптувати випробування, перелічені вище, з метою кількісної оцінки цих ефектів. Наприклад, за відсутності доцільного об’єктивного випробування, поле зору може визначатися суб’єктивно з використанням засобів випробувань, розглянутих у п. 5.6.2.1., враховуючи відповідний період фізичної роботи.

5.6.3 Слухові аспекти засобів індивідуального захисту

5.6.3.1 Акустичні характеристики засобів індивідуального захисту

Засіб індивідуального захисту не має спотворювати звук на вході у вухо; це значить, що бажаний звук не має бути суттєво зниженим, а небажаний звук, що створюється засобом індивідуального захисту, має бути зниженим до максимально можливого; у будь-якому випадку, звук не може перевищувати 80 dB(A). У цьому випадку специфічні критерії випробувань можуть бути необхідними. Приклади, коли це може статися, включають поглинаючі моделі шоломів (такі як для використання пожежниками) та механічні протигази з шоломом-маскою, в яких шум вентилятору може мати маскуючий ефект. У деяких видах засобів індивідуального захисту небажаний шум може створювати загрозу слуху.

 

 

5.6.3.2 Оцінка порушення мови або слухових попереджувальних сигналів

Носіння засобу індивідуального захисту може призводити до зниження розпізнавання окремих звуків та / або їх напряму.

Коли розбірливість мови та / або сприйняття сигналів небезпеки вважаються відповідним критерієм, оцінка може використовуватися для мовної комунікації (EN ISO 9921 [12], ISO/TR 4870 [31]) або розпізнавання сигналів (EN ISO 7731 [9]).

Послаблення звуку може визначатися подібним чином до того, як це встановлено стандартом на засоби захисту слуху ISO 4869-1 [29]. У випадку, коли створюється додатковий звук, він може оцінюватися по відношенню до його маскуючого ефекту. Він може вимірюватися біля вуха користувача з використання мініатюрних мікрофонів згідно з стандартом EN ISO 11904-1 [16] або визначатися за допомогою штучного вуха.

Засоби захисту слуху можуть створювати конфлікт між адекватним вилученням небажаного звуку (шуму) та необхідною передачею бажаних звуків, таких як наприклад попереджуючі сигнали або мовлення.

Коли спілкування є особливо важливим, це може поліпшуватися завдяки використанню комунікаційних гарнітур, вбудованих у засіб індивідуального захисту.

5.6.4 Смакові або нюхові аспекти засобів індивідуального захисту

Первинне відчуття смаку представлене одним з лише чотирьох основних смаків, а саме солодкого, кислого, солоного та гіркого. По великому рахунку відчуття смаку та нюху є невід’ємними. Приємність або неприємність смаку або запаху є дуже суб’єктивними, хоча мало хто вважатиме надзвичайно неприємний запах привабливим. Запахи можуть вважатися неприємними через суб’єктивні асоціації з ними. В ідеальному випадку засіб індивідуального захисту не повинен мати характерного запаху, або взагалі не мати його під час нормального використання. У випадку, якщо засіб індивідуального захисту має характерний запах, застосовуються суб’єктивні випробовування користувачами для визначення прийнятності або, навпаки, неприйнятності запаху.

5.6.5 Аспекти засобів індивідуального захисту, пов’язані з контактами зі шкірою

5.6.5.1 Подразнюючі ефекти

Необхідно уникати нерівностей, гострих країв, виступів та інших характеристик засобів індивідуального захисту, таких як холодна або гаряча поверхня, що можуть викликати недопустиме подразнення. Так само як і прямі сенсорні ефекти, подразнюючий вплив на шкіру може порушувати або відволікати користувача від концентрації уваги на виконанні необхідних завдань. Було встановлено, що деякі види засобів індивідуального захисту є джерелом статичної електрики, що є причиною дискомфорту чи болю під час носіння засобів індивідуального захисту, особливо під час його знімання або розрядження електрики якимось іншим шляхом.

Подразнення шкіри або зниження циркуляції крові, що спричинені тиском є звичайними проблемами, що пов’язані з деякими видами засобів індивідуального захисту, та можуть призводити до відчутного дискомфорту та істотного небажання використовувати засіб індивідуального захисту.

Відповідні випробування мають бути включені до стандартних випробувань користувачами (споживачами) для оцінки подразнюючих ефектів.

5.6.5.2 Тактильні ефекти

Погіршення тактильного контакту стосується тільки тих випадків, коли мова йде про рукавиці або інші види засобів індивідуального захисту, що закривають руки, адже ступінь отримання тактильної інформації іншими шляхами дуже обмежена. Міра допустимого рівня погіршення тактильного контакту, що викликає занепокоєння, очевидно є дуже залежною від балансу вимог щодо захисту та виконання поставлених завдань, що можуть протирічити між собою. Наприклад, рукавиці, призначені для використання у холодних приміщеннях мають володіти високим рівнем ізоляції та відповідно будуть товстими та масивними. Проте, певні вимоги щодо роботи у холодних приміщеннях можуть вимагати певного ступеню тактильного відчуття, що є несумісним з цією масивністю, наприклад під час зняття кріплень або операційного контролю.

Відповідні випробування мають бути включені до стандартних випробувань користувачами (споживачами) для оцінки тактильних ефектів.

Існує велика кількість методів випробувань спритності рук або чутливості, що можуть бути адаптовані розробниками стандартів, щоб забезпечити відповідний кількісний показник придатності до використання (зокрема EN 420 [6]).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК A

(інформативний)

Ергономічне оцінювання засобів індивідуального захисту з використанням панелі суб’єктів випробувань

A.1 Вступ

Ергономічні характеристики засобів індивідуального захисту впливають на комфорт, мобільність та спритність користувачів, швидкість, з якою вони втомлюються, ефективність, з якою вони можуть працювати в засобах індивідуального захисту; взаємодію засобів індивідуального захисту з іншими засобами індивідуального захисту та ефективність наданого ними захисту. Проте, не завжди можливо забезпечити кількісні вимоги до фізичних вимірювань засобів індивідуального захисту для всіх перелічених ергономічних характеристик. Оцінювання необхідно проводити у той час, коли люди носять засоби індивідуального захисту, і у більшості випадків воно буде суб’єктивним. У тому випадку, коли характеристика може обґрунтовано оцінюватися об’єктивно, такому випробуванню надається перевага у порівнянні з суб’єктивною оцінкою у результаті пробного використання.

На те, яким чином люди носять засоби індивідуального захисту і з якою метою вони їх обирають, впливають інструкції для користувачів у інформації, що надаються виробником. Ця інформація оцінюється відповідно з оцінюванням засобів індивідуального захисту.

Цей додаток наводить приклад того, яким чином можна визначити методи оцінювання та як можна визначити прийнятність чи неприйнятність засобів індивідуального захисту. Цей додаток не призначений для використання замість спеціальних ергономічних випробувань, передбачених стандартами на продукцію.

Всі типи засобів індивідуального захисту повинні проходити пробне оцінювання під час розроблення стандарту на них з метою підготовки методик об’єктивних випробувань, що відповідають конкретному засобу індивідуального захисту. Складність засобу індивідуального захисту та ступінь небезпеки, від якої він покликаний забезпечити захист, повинні бути спрямовані на розробку методики оцінювання. Наведені нижче пункти описують всебічне комплексне оцінювання. У разі необхідності його слід змінювати. Види засобів індивідуального захисту, що можуть спричиняти лише незначні проблеми, повинні супроводжуватися відповідними стислими вимогами до оцінювання. Прості засоби індивідуального захисту проти незначних небезпек потребують лише простих випробувань.

Очікується, що використання інформації, що міститься в даному додатку, призначеної для проведення ергономічних оцінювань згідно до стандартів на продукцію, найчастіше спонукатиме до надання рекомендацій щодо внесення змін для поліпшення засобів індивідуального захисту, а не встановлення абсолютної невідповідності засобу індивідуального захисту стандарту на продукцію.

Випробування засобів індивідуального захисту людьми є важливою частиною технічної оцінки ефективності системи та її можливих негативних наслідків для користувача. Будь-які випробування, що входять до стандартів виробництва, повинні проводитися в контрольованих умовах.

Примітка. Всі використання людини як суб’єкту ергономічних оцінювань засобів індивідуального захисту повинні відповідати Декларації Всесвітньої медичної асоціації у Гельсінкі «Етичні принципи медичних досліджень, що включають людину як суб’єкт», прийнятої 18-ою Генеральною Асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації у Гельсінкі, Фінляндія у червні 1964 р. [14].

A.2 Принципи

Відповідна кількість членів панелі суб’єктів, надівають засоби індивідуального захисту, виконують визначені рухи та знімають засоби індивідуального захисту. Спостерігачі дивляться на суб’єктів та опитують їх. Спостерігачі визначають, чи є засіб індивідуального захисту придатним, або має такі серйозні недоліки у його дизайні або конструкції, що він є непридатним для використання, і отже не відповідає мінімальним вимогам.

Будь-яке випробування користувачами ергономічних факторів, зазначених у стандарті на продукт, повинне включати:

— опис суб’єктів, завдань або руху;

— опис проведених випробувань для відтворення елементів рухів, які можуть виконувати користувачі;

— деталі оцінювання результатів випробувань та виведення граничних значень;

— інтерпретація оцінок, якщо засіб індивідуально захисту має бути затвердженим для обмежених умов або тривалості використання.

A.3 Випробування користувачами

Необхідно обрати суб’єктів випробувань, що представляють цільову групу користувачів, наприклад треновані чи не треновані чоловіки та жінки, а також діти. Кількість суб’єктів випробувань має бути визначена згідно стандарту EN ISO 15537 [22].

Примітка. Згода користувача використовувати засіб індивідуального захисту описується даним додатком не у повній мірі.

До важливих параметрів випробувань належать наступні:

а) легкість вдягання засобу індивідуального захисту з допомогою або без неї, що залежить від виду засобу індивідуального захисту

б) зрозумілість та точність інструкцій для користувача щодо вдягання та регулювання засобу індивідуального захисту;

в) адекватність спектру наявних регулювань;

г) легкість знімання засобу індивідуального захисту;

д) сумісність засобу індивідуального захисту, що заявлена виробником;

е) будь-яка оцінка рухів і завдань згідно з відповідною практичною реалізацією випробувань на ефективність, таких як:

— стояння, сидіння, ходіння, біг, піднімання сходами;

— підняття невеликого предмету з підлоги, підняття важчого предмету та його перенесення на деяку відстань;

— виконання рухів долонями, руками та тулубом під час стояння або сидіння як у машині;

— утримування специфічного обладнання та, можливо, імітація роботи з ним;

— здатність діставатися до об’єктів в усіх напрямках, включаючи обома руками над головою;

— здатність заходити та виходити, а також сидіти або керувати транспортним засобом;

— відпочинок, можливо, з втратою засобу індивідуального захисту, розпочинання роботи знову;

— «комфортна перерва» для засобів індивідуального захисту, призначених носитися протягом більше трьох годин,

— проходження через обмежений простір;

— опускання на землю та піднімання знову;

— характеристика рухів користувачів конкретного засобу індивідуального захисту;

— піднімання драбиною;

— плавання;

— участь у процесі, такому як навчальне спортивне заняття, де небезпека або під контролем, або взагалі відсутня;

— виконання будь-яких завдань з іншими засобом індивідуального захисту, що зазвичай носять з елементами, що підлягають оцінюванню;

є) будь-які фізіологічні вимірювання, що мають бути визначені у суб’єктів;

ж) будь-які види самооцінювання, що виконуються суб’єктами випробувань, як наприклад, у стандарті EN ISO 10551 [14];

з) граничні значення фізіологічних параметрів суб’єктів під час випробування, наприклад, відповідно до стандартів EN ISO 9886 [13] та EN ISO 12894;

и) критерії оцінки якості виконання завдання;

і) реєстрація відповідних умов навколишнього середовища, таких як температура повітря, швидкість повітря, температура випромінювання, абсолютна або відносна вологість повітря, барометричний тиск, температура води, будь-який інший важливий параметр середовища;

к) чітке документування результатів.

A.4 Тривалість випробувань

Будь-яке випробування має проводитися з урахуванням тривалості використання засобу індивідуального захисту. Такі дослідження мають бути достатньо тривалими, щоб забезпечити отримання показників, перш ніж будь-які (наприклад) кровоносні або нейронні ефекти стануть очевидними.

A.5 Випробування температурного впливу

A.5.1 Загальні вимоги

Випробування температурного впливу можуть спричиняти фізіологічні навантаження на суб’єктів випробувань, що у свою чергу вимагає більш жорсткого контролю.

Випробування проводяться або:

— оцінюванням додаткових теплових ефектів засобів індивідуального захисту під час використання за нормальних умов (переважно термонейтральних умов),

— оцінюванням комбінованого впливу засобів індивідуального захисту та робочого одягу за передбачуваних температурних екстремумів (холодних або жарких умов).

Випробування в стандартах на засоби індивідуального захисту повинні бути розроблені таким чином, щоб не перевищувати визначені межі загального та локального теплового комфорту та температурної деформації, якщо тривалість очікуваної діяльності є нормальною.

Будь-яке таке випробування може проводитись виключно фахівцями лабораторій, відповідно кваліфікованих для проведення подібних випробувань. Випробування людьми завжди вимагають затвердження відповідним етичним комітетом. Випробування людьми вимагає медичного нагляду у випадках, якщо це необхідно. Керівництво з нагляду можна знайти в стандарті EN ISO 12894.

A.5.2 Завдання

Фізична активність суб’єктів під час випробування повинна максимально точно співпадати з діяльністю цільових користувачів.

Якщо точне моделювання неможливе, рух тіла користувачів та загальний рівень метаболічних витрат енергії повинні бути максимально наближені до витрат користувачів.

A.5.3 Суб’єкти

Як і в інших випробуваннях, суб’єкти повинні обиратись із групи користувачів. Якщо неможливо використовувати репрезентативну вибірку з кола користувачів, то зразок, який використовується має максимально точно співпадати з групою користувачів для дослідження індивідуальних особливостей, що мають найважливіше значення за наступними критеріями:

— вік;

— зріст;

— маса тіла;

— стать;

— вміст жиру в організмі;

— фізична підготовка;

— навички виконувати завдання, що моделюється.

Кількість суб’єктів, які підлягають випробуванню, повинна бути встановлена статистичною оцінкою з урахуванням мінливості у межах та між суб’єктами, а також масштабності впливу засобів індивідуального захисту на користувача.

A.5.4 Безпека суб’єктів

Протягом усього процесу випробувань здоров’я та благополуччя суб’єктів повинні мати першорядне значення.

Всі суб’єкти повинні бути добровольцями, які надали усвідомлену згоду на участь у дослідженні.

Суб’єкти повинні бути медично оглянуті відповідно до вимог стандарту EN ISO 12894.

Етична комісія має вивчати випробування на людських суб’єктах (Гельсінська декларація [34]).

A.5.5 Вимірювання

Вплив засобів індивідуального захисту на суб’єкти випробувань може вимірюватися об’єктивними та суб’єктивними методами.

До об’єктивних методів належать:

— внутрішня температура за допомогою методу, що відповідає випробуванню (EN ISO 9886 [13]);

— локальна температура шкіри у місцях відповідно до випробування (EN ISO 9886 [13]);

— ритм серця (EN ISO 9886 [13]);

— метаболізм (споживання O2) (EN ISO 8996 [27]);

— загальна втрата вологи тілом протягом випробування та інтервал між впливом чинника, якщо це необхідно. Втрата вологи вимірюється через різницю маси в одязі та без нього на початку та наприкінці впливу чинника з урахуванням втрати спожитої їжі або напоїв чи продуктів життєдіяльності організму (сеча, фекалії, блювотиння) (EN ISO 9886 [13]).

Результати вимірювань мають фіксуватися з достатнього частотою для забезпечення наукової точності випробувань та здоров’я і безпеки суб’єктів випробувань.

Фізіологічні параметри не мають перевищувати межі, визначені стандартом EN ISO 12894.

До суб’єктивних методів належать:

— загальний температурний комфорт та відчуття (EN ISO 10551 [14]),

— локальний температурний комфорт та відчуття (EN ISO 10551 [14]),

Виконання завдань повинно бути заміряне та описане з використанням відповідних методик, наприклад:

— час на виконання завдань або підзавдань;

— заходи забезпечення точності виконання завдань.

Всі суб’єктивні вимірювання повинні бути згруповані за допомогою перевірених методів, що відповідають колу користувачів та характеру випробування.

Вся доступна інформація щодо робочого одягу та засобу індивідуального захисту має бути включена до протоколу випробувань.

Додаткове спостереження за допомогою інших методів, наприклад відео зйомка, як засіб для біомеханічного аналізу, заохочується.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток ZA

(інформативний)

Взаємозв’язок між цим європейським стандартом та основними вимогами Директиви ЄС 89/686

Цей європейський стандарт був підготовлений згідно з мандатом, наданим Європейським Комітетом зі Стандартизації Європейської Комісії з метою забезпечення відповідності основним вимогам Директиви Нового підходу 89/686/ ЄЕС.

З того часу, коли цей стандарт публікується в Офіційному журналі Європейського співтовариства згідно з цією Директивою та імплементується як національний стандарт принаймні в одній Державі-Члені, дотримання нормативних положень цього стандарту призводить до обмеження сфери застосування цього стандарту та презумпції відповідності відповідним Основним вимогам цієї Директиви та відповідним положенням Європейської Асоціації Вільної Торгівлі.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ. Інші вимоги та інші Директиви ЄС можуть застосовуватися до продуку(тів), що підпадають під дію цього стандарту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографія

[1] EN 136:1998, Respiratory protective devices — Full face masks — Requirements, testing, marking (Засоби індивідуального захисту органів дихання. Маски. Вимоги, випробовування, марковання)

[2] EN 166:2001, Personal eye-protection — Specifications (Засоби індивідуального захисту очей. Технічні умови)

[3] EN 167:2001, Personal eye-protection — Optical test methods (Засоби індивідуального захисту очей. Оптичні методи випробовувань)

[4] EN 340:2003, Protective clothing — General requirements (Одяг захисний. Загальні вимоги)

[5] EN 342:2004, Protective clothing — Ensembles and garments for protection against cold (Одяг захисний. Комплекти одягу для захисту від холоду)

[6] EN 420:2003, Protective gloves — General requirements and test methods (Захисні рукавиці. Загальні вимоги та методи випробувань)

[7] EN 511:2006, Protective gloves against cold (Захисні рукавиці проти холоду)

[8] EN 659:2003, Protective gloves for firefighters (Захисні рукавиці для пожежників)

[9] EN ISO 7731:2005, Ergonomics — Danger signals for public and work areas — Auditory danger signals (ISO 7731:2003) (Ергономіка. Сигнали небезпеки у робочих та громадських місцях. Звукові сигнали небезпеки)

[10] EN ISO 7933:2004, Ergonomics of the thermal environment — Analytical determination and interpretation of heat stress using calculation of the predicted heat strain (ISO 7933:2004) (Ергономіка теплового середовища. Аналітичне визначення та інтерпретація теплового стресу з використанням розрахунку очікуваного теплового навантаження)

[11] EN ISO 9237:1995, Textiles — Determination of permeability of fabrics to air (ISO 9237:1995) (Вироби текстильні. Визначення повітропроникності тканин)

[12] EN ISO 9921:2003, Ergonomics — Assessment of speech communication (ISO 9921:2003) (Ергономіка. Оцінювання мовної комунікації)

[13] EN ISO 9886:2004, Ergonomics — Evaluation of thermal strain by physiological measurements (ISO 9886:2004) (Ергономіка. Оцінювання теплового навантаження фізіологічними вимірюваннями)

[14] EN ISO 10551:2001, Ergonomics of the thermal environment — Assessment of the influence of the thermal environment using subjective judgement scales (ISO 10551:1995) (Ергономіка теплового середовища. Оцінювання впливу теплового середовища з використанням суб’єктивної оціночної шкали)

[15] EN ISO 11079:1998, Evaluation of cold environments — Determination of required clothing insulation (REQ) (ISO/TR 11079:1993) (Оцінка холодного середовища. Визначення необхідної ізоляції одягу)

[16] EN ISO 11904-1:2002, Acoustics — Determination of sound immission from sound sources placed close to the ear — Part 1: Technique using a microphone in a real ear (MIRE technique) (ISO 11904-1:2002) (Акустика. Визначення випромінювання шуму від джерел шуму, розташованих поблизу вуха. Частина 1. Спосіб з використанням мікрофона в реальному вусі (Спосіб MIRE)

[17] EN 13402-1:2001, Size designation of clothes — Part 1: Terms, definitions and body measurement procedure (ISO 3635:1981 modified) (Позначення розміру одягу. Частина 1. Терміни, визначення та зняття мірок)

[18] EN 13402-2:2002, Size designation of clothes — Part 2: Primary and secondary dimensions (Позначення розміру одягу. Частина 2. Первинні та вторинні розміри)

[19] EN 13402-3:2004, Size designation of clothes — Part 3: Measurements and intervals (Позначення розміру одягу. Частина 3. Вимірювання та проміжки)

[20] EN 14225-1:2005, Diving suits — Part 1: Wet suits — Requirements and test methods (Гідрокостюми. Частина 1. Гідрокостюми мокрого типу. Вимоги та методи випробування)

[21] EN 14360:2004, Protective clothing against rain — Test method for ready made garments — Impact from above with high energy droplets (Одяг захисний від дощу. Метод випробування готового одягу. Інтенсивне дощування)

[22] EN ISO 15537:2004, Principles for selecting and using test persons for testing anthropometric aspects of industrial products and designs (ISO 15537:2004) (Принципи відбору та використання людей для визначення антропометричних аспектів промислової продукції та конструкцій)

[23] EN ISO 15831:2004, Clothing — Physiological effects — Measurement of thermal insulation by means of a thermal manikin (ISO 15831:2004) (Одяг захисний. Фізіологічні оцінка визначенням теплоізоляції на тепловому манекені)

[24] EN ISO 20344:2004, Personal protective equipment — Test methods for footwear (ISO 20344:2004) (Засоби індивідуального захисту – Методи випробування взуття)

[25] EN 20811:1992, Textiles — Determination of resistance to water penetration — Hydrostatic pressure test (Тканини – Визначення водовідштовхувальної здатності гідростатичним тиском)

[26] EN ISO 3758:2005, Textiles — Care labelling code using symbols (ISO 3758:2005) (Вироби текстильні – Маркування символами по догляду)

[27] EN ISO 8996:2004, Ergonomics of the thermal environment — Determination of metabolic rate (ISO 8996:2004) (Ергономіка навколишнього температурного середовища – Визначення показників обміну речовин)

[28] EN 31092:1993, Textiles — Determination of physiological properties — Measurement of thermal and water-vapour resistance under steady-state conditions (sweating guarded — hotplate test) (ISO 11092:1993) (Вироби текстильні – Визначення фізіологічних властивостей – Визначення теплостійкості та стійкості до водяної пари в сталому режимі (Випробування з використанням гарячої пластини, що зберігає виділення вологи )

[29] ISO 4869-1:1990, Acoustics — Hearing protectors — Part 1: Subjective method for the measurement of sound attenuation (Акустика – Засоби захисту слуху – Частина 1: Суб’єктивні методи вимірювання загасання звуку)

[30] ISO/IEC Guide 37:1995, Instructions for use of products of consumer interest (Рекомендації по використанню продукції широкого вжитку)

[31] ISO/TR 4870:1991, Acoustics — The construction and calibration of speech intelligibility tests (Акустика – розробка та калібрування тестів для оцінки розбірливості мови)

[32] ISO 7000:2004 (Annex B), Graphical symbols for use on equipment — Index and synopsis (Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні – Покажчик та огляд)

[33] Directive 89/686/EEC of 21 December 1989 on the approximation of the laws of the Member States relating to personal protective equipment (Директива про зближення законодавства держав-членів ЄЕС у сфері засобів індивідуального захисту)

[34] World Medical Association Declaration of Helsinki “Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects”, Adopted by the 18th WMA General Assembly Helsinki, Finland, June 1964 and amended by the 29th WMA General Assembly, Tokyo, Japan, October 1975, the 35th WMA General Assembly, Venice, Italy, October 1983, the 41st WMA General Assembly, Hong Kong, September 1989, the 48th WMA General Assembly, Somerset West, Republic of South Africa, October 1996, and the 52nd WMA General Assembly, Edinburgh, Scotland, October 2000. Note that the most recent version is available on the ‘Web’ http://www.wma.net/e/policy/17-c_e.html and can be expected to be updated to show amendments. (Декларація Всесвітньої Медичної Асоціації в Гельсінкі «Етичні принципи медичних досліджень з залученням людських суб’єктів», затверджена 18-ю Генеральною Асамблеєю ВМА у Гельсінкі, Фінляндія у червні 1964 р. з поправками внесеними 29-ю Генеральною Асамблеєю ВМА у Токіо, Японія у жовтні 1975 р., 35-ю Генеральною Асамблеєю ВМА у Венеції, Італія у жовтні 1983р., 41-ю Генеральною Асамблеєю ВМА у Гонконзі у вересні 1989 р., 48-ю Генеральною Асамблеєю ВМА у Сомерсет Весті, ПАР у жовтні 1996 р. та 52-ю Генеральною Асамблеєю ВМА у Единбурзі, Шотландія у жовтні 2000р. Найбільш актуальна версія доступна за посиланням http://www.wma.net/e/policy/17-c_e.html та може бути оновлена для відображення внесених змін.)

[35] EN ISO 12100-1:2003, Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology (ISO 12100-1:2003) (Безпека машин – Основні поняття, загальні принципи розрахунку – Частина 1. Загальна термінологія, методологія)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Код УКНД   13.110

Ключові слова: безпека, вимоги, ергономіка, засоби індивідуального захисту, небезпека, ризик

 

 

Голова ТК 121,

директор УкрНДІ ДЕ,

керівник розробки                                                                     В.О. Свірко                       

Відповідальний виконавець                                                    С.В. Бойченко

 

Виконавець                                                                               І.О. Шкільнюк

Виконавець                                                                              І.В. Горбатова

 

 

Страницы