Home » Безпечність машин ФІЗИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЛЮДИНИ Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин ДСТУ EN 1005-2:20__ (EN 1005-2:2003+А1:2008, IDT) (Опубліковано 15.11.2017 року)

Безпечність машин ФІЗИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЛЮДИНИ Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин ДСТУ EN 1005-2:20__ (EN 1005-2:2003+А1:2008, IDT) (Опубліковано 15.11.2017 року)

1005-2 Вступ Завантажити ДСТУ EN 547-1                                ДСТУ EN 1005-2 Завантажити ДСТУ EN 547-1

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ


БЕЗПЕЧНІСТЬ МАШИН

ФІЗИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЛЮДИНИ

Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин

SAFETY OF MACHINERY

HUMAN PHYSICAL PERFORMANCE

Part 2. Manual handling of machinery and component parts of machinery

                                                                              

    Чинний від___________

 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює ергономічні рекомендації щодо проектування машин, що переміщу­ють вручну, та їхніх складових частин, включаючи інструменти для машин, у професійному та домашньому використанні.

Цей стандарт поширюється на машини, що переміщують вручну, їхні складові частини і об’єкти, що оброблюють машиною (завантажують – розвантажують), вагою 3 кг чи більше та переносять (перевозять) на відстань не більше ніж 2 м. Об’єкти вагою менше ніж 3 кг підпадають під дію стандарту EN 1005-5. Стандарт містить дані для ергономічного проектування та оцінювання ризиків під час піднімання, опускання і перенесення у разі складання (монтажу), транспортування і введення в дію (збирання, установлення, настроювання), експлуатації, виявлення дефектів, обслуговування, регулювання, перепрограмування або переключення режимів та виводу з екс­плуатації, утилізації та демонтажу машин.

Цей стандарт містить сучасні дані про основне населення та певні групи населення (пояс­нення в додатку А).

Видання офіційне

 

Цей стандарт не розглядає тримання предметів (без ходьби), їх штовхання або тягнення, ручні машини, або пересування під час сидіння.

Цей стандарт не поширюється на машини, що виготовлені до його публікації CEN.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

EN 292-2:1991 Safely of machinery – Basic concepts, general principles for design – Part 2: Technical principles and specifications

EN 614-1 Safety of machinery – Ergonomic design principles – Part 1: Terminology and general principles

EN 1005-1:2001 Safety of machinery – Human physical performance – Part 1: Terms and definitions

EN 1050 Safety of machinery – Principles for risk assessment

EN 1070:1998 Safety of machinery – Terminology.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 292-2:1991 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Ча­стина 2. Технічні принципи та технічні умови

EN 614-1 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Терміноло­гія та загальні принципи

EN 1005-1:2001 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 1. Терміни та визначення

EN 1050 Безпечність машин. Принципи оцінки ризиків

EN 1070:1998 Безпечність машин. Термінологія.

 

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни, наведені в EN 1005-1 і EN 1070:1998.

4 РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПРОЕКТУВАННЯ МАШИН ТА ЇХНІХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ЯКЩО ЇХ ПІДНІМАЮТЬ, ОПУСКАЮТЬ І ПЕРЕНОСЯТЬ

4.1 Загальні принципи

Щоб мінімізувати ризики для здоров’я і безпеки оператора під час піднімання, опускання і перенесення машин або їхніх складових частин, конструктор (виробник) машини має:

а) встановити, чи існує небезпека за ручного переміщення лід час використання машини за призначенням. Якщо небезпека існує, треба застосувати схему оцінювання ризику (див. 4.3.1,4.3.2 і 4.3.3);

  1. b) усунути небезпеку шляхом відмови від ручного переміщення (піднімання, опускання, пе­ренесення) машин і пов’язаних з ними предметів (див. 2.1). Якщо це неможливо, застосовують технічні засоби, додаткові до системи (див. 4.2.2), і (або) проектують (перепроектовують) машини і об’єкти, пов’язані з машинами, відповідно до ергономічних принципів (див. 4.3);
  2. c) надати технічні специфікації та інструкції для відповідного використання машини згідно з оцін­кою ризиків, технічними умовами та інструкціями з експлуатації.

У всіх випадках конструктору потрібно надати інструкції щодо складання, перевезення, вве­дення в експлуатацію, використання і виведення з експлуатації машин (див. 4.4), щоб запобігти ризикам безпеки та здоров’я людини.

Бажано, щоб технічні засоби для ручного переміщення були включені у проект машини і саму машину.

Показники здоров’я, безпеки і продуктивності, найімовірніше, будуть оптимізовані, якщо під час проектування робочої системи загалом буде використано ергономічний підхід.

4.2 Рекомендації щодо проектування машин

4.2.1 Системи без ручного переміщення

Найкращий спосіб запобігти ризикам ручного переміщення полягає у тому, щоб уникнути такої необхідності. Загалом, ті, хто проектує нові робочі системи або встановлює нові системи машинного обладнання, мають розглянути можливість запровадження інтегрованої системи переміщення, яка повністю використовує механічне, а не ручне переміщення.

4.2.2 Ручне переміщення з використанням технічних засобів

Конструктори мають з’ясувати, чи можна встановити відповідні додаткові засоби і обладнання, особливо, якщо наявна технологія потребує частого ручного переміщення об’єктів і ручного переміщення предметів вагою, більшою ніж критична маса (див. таблицю 1), або точного переміщення предметів. Відповідні технічні засоби зменшують або усувають ризик травмування опор но-рухової системи, але можуть спричинити ризики, пов’язані з необхідністю технічного обслуго­вування. їх також можна застосовувати для певних методів переміщення в подальших точках ланцюга переміщення. Засоби переміщення мають бути сумісними з іншими елементами робочої системи, включаючи компонування та шляхи доступу. Вони мають бути ефективними для всіх умов експлуатації, що можуть бути задіяні. У разі використання технічних засобів потрібно більше місця для доступу у відповідній робочій позі.

Під час проектування систем, які включають ручне переміщення, необхідно дотримуватись рекомендацій, поданих в 4.3.2.

Розглядаючи обмеження для ручного штовхання і тягнення технічних засобів, треба звертатися до EN 1005-3. Розглядаючи робочі пози, треба звертатися до EN 1005-4.

 

4.3 Оцінювання ризику і рекомендації щодо проектування машин та їхніх складових частин у разі їх ручного переміщення

4.3.1 Підхід до оцінювання ризику

Щоб контролювати ризики, пов’язані зі здоров’ям і безпекою людини, конструкторові необхідно визначити відповідні небезпеки та виконати їх оцінювання. З питань загальних вимог щодо оцінювання ризиків необхідно звертатися до EN 1050. Зменшення ризиків, пов’язаних з ручним переміщенням, шляхом застосування ергономічних принципів під час проектування машин, див. EN 614-1.

Схема оцінювання ризику, представлена тут, містить 3 методи. Ці методи мають однакову основу, але відрізняються складністю застосування.

Перший метод – метод швидкого перегляду. Метод 2, зручний у разі переміщення, потрібно застосовувати, якщо метод відбирання вказує на ризики. Метод 2 може враховувати деякі додат­кові чинники ризику. Метод 3 – розширений метод оцінювання, який оцінює ризики більш ретельно і доповнений додатковими чинниками ризику, які не представлено в методах 1 і 2. Усі три методи мають різний рівень складності. Найефективніший підхід полягає у тому, щоб розпочати оцінювання ризику з методу 1 (найпростішого) і використовувати методи 2 і (або) 3 лише тоді, якщо припущення і (або) наявні умови, зазначені в методі 1, не виконуються.

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод 1                               Метод 2                                 Метод 3
Так
Так
Так
Оцінка показує, що ризик перебуває в прийнятних межах

 

 

 

 

 

Примітка. Рекомендовано розглянути подальші етапи зменшення чинників ризику до найнижчого можливого рівня.

Рисунок 1 – Блок-схема, що показує поетапний підхід до оцінювання

4.3.2 Розпізнавання небезпеки, оцінювання та розрахунок ризику і рекомендації щодо зменшення ризику проектним методом

У цьому підрозділі наведено рекомендації щодо проектування ситуацій ручного переміщення з низьким рівнем ризику. Інформація ґрунтується на сучасному рівні ергономіки. Якщо цих кри­теріїв не буде досягнуто, необхідно провести оцінювання ризику.

Наступні аспекти (див. 4.3.2.1 – 4.3.2.3) потрібно враховувати під час оцінювання і зменшен­ня ризиків.

4.3.2.1 Об’єкти

4.3.2.1.1 Маса

Маса об’єкта (машина, частина машини, об’єкт завантаження- розвантаження) містить все, що пов’язано з ним, наприклад, пакування, акумулятори, наповнені накопичувані тощо. Технічні засоби, необхідні для ручного переміщення, також враховують.

Під час проектування машини або її складових частин чинник маси може бути небезпечним, якщо деякі з цих об’єктів потрібно перемістити вручну. Щоб визначити безпечну верхню межу маси див. 4.3.3.

4.3.2.1.2 Розподіл/стійкість маси

Центр ваги об’єкта обумовлений розподілом маси. По можливості, центр ваги об’єкта має бути в межах самого об’єкта, однаково розподілений між двома руками і розміщений якомо­га ближче до тіла. Під час переміщення рух центру ваги об’єкта має бути обмеженим. Якщо це неможливо (наприклад, якщо це рідина), відповідну інформацію вказують на об’єкті.

4.3.2.1.3 Розмір

Потрібно проектувати об’єкти так, щоб вони були якомога компактнішими. Якщо об’єкт бе­руть двома руками, його ширина не має бути більшою, ніж ширина плечей (приблизно 60 см), а глибина об’єкта не має перевищувати 50 см (рекомендовано не більше ніж 35 см), щоб утримувати вантаж ближче до тіла. Висота об’єкта має бути такою, щоб він не зменшував людині оглядовість. Об’єкт потрібно перепроектувати, якщо під час переміщення потрібно, щоб одна рука знаходилася знизу, а інша зверху об’єкта.

4.3.2.1.4 Рукоятки (ручки)

Поверхневі властивості об’єктів (включаючи пакувальні матеріали нових складових частин) мають бути зручними для переміщення. Об’єкт має бути таким, щоб його було легко взяти й утримувати, і тому, звичайно, потрібно, щоб він був обладнаний ручками або відповідними про­різами для рук.

Розміщення ручок має відповідати центру ваги об’єкта і виконуваним діям, сприяти можливості прийняти найкращу робочу позу і рухові під час піднімання і перенесення. Якщо передбачене горизонтальне маніпулювання, його має виконувати машина. Ручки не повинні мати гострих країв або спричиняти ризик стиснення пальців. Форма ручки має дозволяти захват зачепленням або силовий захват за нейтрального положення руки.

Діаметр ручки має бути між 2 см і 4 см.

Ширина рукоятки (прорізу) має бути мінімум 12,5 см, щоб забезпечити проміжок для руки в рукавицях, з простором 7 см над пальцями. Оптимальна форма рукоятки має бути циліндричною або еліптичною. Щодо оцінювання захвата рукоятки (зчеплення з нею) див. 4.3.3.2. або 4.3.3.3.

4.3.2.2 ВзаІємозв’язок операцій і машини

4.3.2.2.1 Горизонтальне розташування і відстань

Перешкода між об’єктом і тілом, через яку об’єкт не можна піднімати, опускати або переносити близько до тіла, є небезпекою. Відстань по горизонталі між середніми точками між щиколотками і між руками має бути меншою ніж 25 см. Якщо відстань по горизонталі більша за цю величину, необхідно провести оцінювання ризику відповідно до 4.3.3.

4.3.2.2.2 Вертикальне розташування і переміщення

Вертикальне положення захвату (виміряного від суглоба середнього пальця до землі) потрібно встановлювати між 60 см і 90 см. Вертикальне переміщення об’єкта не має перевищувати 25 см. Якщо відстань по вертикалі менше чи більше ніж 25 см і (або) вертикальне переміщення перевищує 25 см, потрібно провести оцінювання ризику відповідно до 4.3.3.

4.3.2.2.3 Частота операцій

Машину потрібно спроектувати так, щоб уникати частого ручного переміщення. Частота ручного переміщення машини має бути регульованою. Конструкція машини має, по можливості, допускати певний ступінь автономності. Щодо оцінювання ризиків, які виникають у разі поєднання частоти і ваги, див. 4.3.3.

4.3.2.2.4 Робочі пози

Конструктор повинен уникати незручних поз (наприклад, поворотів, згинань, підіймань з землі) і тривалої дії, які призводять до втоми тіла, під час ручного переміщення або на кожному етапі експлуатації машини (включаючи збирання/монтаж, транспортування, введення в експлуатацію, використання, демонтаж). Потрібно передбачати тимчасові зміни робочої пози (див. EN 1005-4).

4.3.2.2.5 Ручне перенесення вантажів

Загалом, машини потрібно проектувати таким чином, щоб уникати ручного перенесення. Якщо це неможливо, максимальна відстань перенесення вручну має бути щонайменша (менше ніж 2 м).

4.3.2.2.6 Переміщення однією рукою

Якщо об’єкт переміщують лише однією рукою, це може бути небезпечним. Якщо неможливо уникнути переміщення однією рукою, потрібно провести оцінювання ризику (див. 4.3.3.3).

4.3.2.2.7 Переміщення за допомогою двох осіб

Щоб зменшити навантагу на оператора, можна провести переміщення за допомогою двох (чи більше) осіб, але це також створює додаткові небезпеки через неузгодженість в координації рухів і зусиль між двома (чи більше) людьми, які виконують підіймання разом. Ергономічне про­ектування має виключити необхідність використання двох (чи більше) людей для здійснення підіймання, крім окремих випадків, для яких потрібно провести оцінювання ризику (див. 4.3.3.3).

4.3.2.2.8 Переміщення із застосуванням обертання об’єкта

Потрібно уникати ручного переміщення об’єкта обертанням навколо його осі. Для заміни такого способу переміщення рекомендують перепроектування.

4.3.2.2.9 Додаткові фізичні вимоги

Додаткові фізичні вимоги щодо завдань ручного переміщення можуть містити нові небезпеки. Якщо їх не можна уникнути, потрібно провести оцінювання ризику (див. 4.3.3.3).

4.3.2.2.10 Зчеплення

Недостатнє зчеплення між руками і об’єктом під час переміщення чи між ногами і підлогою можуть призвести до небезпечних ситуацій. Якщо цього не можна уникнути, необхідно провести оцінювання ризику (див. 4.3.3.3).

4.3.2.3 Середовищні чинники

Середовищні чинники можуть спричинити небезпеки і додаткові ризики.

Якщо їх не можна уникнути, кваліфікований персонал має провести оцінювання ризику. До середовищних чинників входять вібрація, кліматичні умови, температурний режим (див. EN ISO 7730), освітлення, слизькість поверхні, шум і хімічні речовини (див. ENV 26385).

4.3.3 Схема оцінювання ризику

Схема оцінювання ризику містить три методи. Метод 1 – метод швидкого перегляду. Метод 2 потрібно застосовувати, якщо метод перегляду вказує на ризики. Метод 2 може враховувати деякі додаткові чинники ризику. Метод 3 – розширений метод оцінювання, який оцінює ризики більш ретельно і доповнений додатковими чинниками ризику, які не представлено в ме­тодах 1 і 2. Усі три методи мають різний рівень складності. Найефективніший підхід полягає у тому, щоб розпочати оцінювання ризику з методу 1 (найпростішого) і використовувати методи 2 або 3 лише тоді, коли припущення або наявні умови, зазначені в методі 1, не виконуються. Кожен метод потребує проведення трьох етапів:

– етап 1: розглянути еталонну масу стосовно передбачуваної групи користувачів (див. таблицю 1);

– етап 2: провести оцінювання ризику відповідно до робочої методики, див. 4.3.3.1 – 4.3.3.3;

– етап 3: визначити необхідні дії:

– ніяких дій, якщо рівень ризику задовільний;

– перепроектувати;

– скористатися складнішим методом оцінювання.

Конструктор може вирішити питання щодо перепроектовування вже після 3 етапу методу 1 і не переходити до методу 2. Метод 2 і метод 3 не є повним повторюванням, а містять більш детальне оцінювання, яке ґрунтується на однаковій методології.

Щодо практичного застосування див. додаток С.

Таблиця 1 – Еталонна маса (Мref), що відповідає передбачуваній групі користувачів

Сфера

застосування

Мref

(кг)

Відсоток Група користувачів
Ж і Ч Жінок Чоловіків
Побутове

використання a

5 Немає даних Діти і люди похилого віку Усе населення
10 99 99 99 Основні домашні користувачі
Професійне

використання

(загальне)b

15 95 90 99 Основне працездатне населення, включаючи молодих та старих Основне працездатне населення
25 85 70 90 Доросле працездатне населення
Професійне

використання

(виняткове)c

30

35

40

Немає даних Окремі групи працездатного населення Окремі групи працездатного населення
a У разі проектування машин для побутового використання за загальну еталонну масу для оцінювання ризиків потрібно взяти 10 кг. Якщо дітей і людей похилого віку включено до передбачуваної групи користувачів, еталонну масу потрібно знизити до 5 кг.

b У разі проектування машин для професійного використання еталонна маса звичайно не має перевищувати 25 кг.

c Якщо докладено усіх зусиль для уникнення ручного переміщення чи скорочення ризиків до найнижчого можливого рівня, можуть виникнути виняткові обставини, за яких еталонна маса може перевищувати 25 кг (наприклад, якщо технологічні розробки або їх впровадження ще недостатньо прогресивні). За таких умов потрібно вжити інших заходів для контролювання ризиків відповідно до EN 614-1 (наприклад, технічні засоби, інструкції і (або) спеціальна підготовка для передбачуваної групи і операторів).

 

 

4.3.3.1 Метод 1. Перегляд за критичними значеннями

У цьому методі конструктор може вибрати одну з трьох експлуатаційних ситуацій, які підходять до проекту. Використовуючи цей метод, можна провести швидкий перегляд. Обмежувальною умовою є те, що припущення щодо проведення переміщення виконувані.

4.3.1.1 Визначання еталонної маси (етап 1)

Визначити передбачувану групу користувачів і вибрати еталонну масу Mref відповідно до цієї групи (таблиця 1).

4.3.3.1.2 Проведення оцінювання ризику (етап 2)

Визначити (позначити), чи операції з переміщення відповідають таким критеріям:

– можливість діяти лише за допомогою двох рук;

– необмеженість рухів і пози стоячи;

– можливість переміщення лише однією людиною;

– плавність піднімання;

– хороше зчеплення між руками та об’єктом переміщення;

– хороше зчеплення між ногами та підлогою;

– ручне переміщення, окрім піднімання, є мінімальним;

– об’єкти, які потрібно підняти, не є дуже холодними[1]), гарячими або забрудненими;

– помірність навколишнього теплового середовища.

Якщо один чи більше з цих критеріїв не виконується, застосувати метод 2. Якщо усі критерії виконуються, тоді вибрати один з наступних критичних параметрів. Вони стосуються робочих змін у 8 год і менше.

4.3.3.1.2.1 Критичні параметри

а)      Критична маса (випадок 1)

– вантаж, що переміщують, не перевищує 70 % еталонної маси, вибраної в таблиці 1

– вертикальне переміщення вантажу не більше ніж 25 см і не нижче рівня стегна або не вище висоти плеча;

– тулуб прямий і неповернутий;

– вантаж перебуває близько до тіла;

– частота піднімання не більше ніж 3,33 х10-3 Гц (1 піднімання в 5 хв).

  1. Критичне вертикальне переміщення маси (випадок 2)

– вантаж, що переміщують, не перевищує 60 % еталонної маси, вибраної в таблиці 1;

– вертикальне переміщення не вище висоти плеча або не нижче висоти коліна;

– тулуб прямий і неповернутий;

– вантаж перебуває близько до тіла;

– частота піднімання не більше ніж 3,33 х10-3 Гц (1 піднімання в 5 хв).

  1. Критична частота (випадок 3)

– вантаж, що переміщують, не перевищує 30 % еталонної маси, вибраної в таблиці 1;

– вертикальне переміщення вантажу не більше ніж 25 см і не нижче рівня стегна або не вище висоти плеча;

– частота піднімання не більше ніж 0,08 Гц (5 піднімань за хвилину);

– тулуб прямий і неповернутий;

– вантаж перебуває близько до тіла

або

– вантаж, що переміщують, не перевищує 50 % еталонної маси, вибраної в таблиці 1;

– вертикальне переміщення вантажу не більше ніж 25 см і не нижче рівня стегна або не вище висоти плеча;

– частота піднімання не більше ніж 0,04 Гц (2,5 піднімань за хвилину);

– тулуб прямий і неповернутий;

– вантаж перебуває близько до тіла.

4.3.3.1.3 Вибір потрібної дії (етап 3)

Якщо проект відповідає одній з робочих ситуацій, описаних вище (випадки 1–3), оцінюван­ня ризику виконано успішно.

Якщо жодна з робочих ситуацій або жоден з критеріїв, зазначених в етапі 2, не виконано, тоді або

– розглянути можливість модифікування, або перепроектування машини, або

– застосувати детальнішу процедуру оцінювання для визначання критичних чинників ри­зику (метод 2).

4.3.3.2 Метод 2. Оцінювання за таблицями

4.3.3.2.1 Визначання еталонної маси (етап 1)

Визначити передбачувану групу користувачів і вибрати еталонну масу (Mref) відповідно до цієї групи (таблиця 1).

4.3.3.2.2 Проведення оцінювання ризику (етап 2)

Визначити (позначити), чи операції з переміщення відповідають таким критеріям:

– можливість діяти лише за допомогою двох рук;

– необмеженість рухів і пози стоячи;

– можливість переміщення лише однією людиною;

– плавність піднімання;

– хороше зчеплення між ногами та підлогою;

– ручне переміщення, окрім піднімання, є мінімальним;

– об’єкти, які потрібно підняти, не є дуже холодними, гарячими або забрудненими;

– помірність навколишнього теплового середовища.

Якщо принаймні один з цих критеріїв не виконується, звернутися до методу 3.

Якщо усі критерії виконуються, визначити рівень ризику обчисленням рекомендованої межі маси (RML2), використовуючи коефіцієнти, наведені в таблиці 2, та коефіцієнт ризику (RI):

фактична маса

RI =                                  .

RML2

 

4.3.3.2.3  Вибір потрібної дії (етап 3)

  • Якщо RI < 0,85, ризик можна вважати прийнятним (зелена зона).
  • 0,85 < RI < 1,0 показує, що існує суттєвий ризик (жовта зона). У цьому разі рекомендовано:
  • застосувати метод 3, щоб визначити, як можна скоротити ризик, або
  • потрібно перепроектувати машину, або
  • забезпечити, щоб ризик був прийнятний.

RI ≥ 1,0 означає, що необхідно перепроектування. Проект можна покращити, змінивши ситуації, що призвели до низьких коефіцієнтів (червона зона).

Обчислювання рекомендованої межі маси (RML2) для методу 2 можна виконати таким чином:

RML2  = Mref  х VM  x DM x HM x AM x CM x FM,

де Mref  – еталонна маса, кг

Таблиця 2 – Коефіцієнти для розрахунку рекомендованої межі маси (RML2)

Вертикальний коефіцієнт (VM)
Вертикальне розташування  1)  (см) 0 25 50 75 100 130 > 175
Коефіцієнт 0,78 0,85 0,93 1,00 0,93 0,84 0,00
Коефіцієнт відстані (Dm)
Вертикальне переміщення 1) (см) 25 30 40 50 70 100 > 175
 Коефіцієнт 1,00 0,97 0,93 0,91 0,88 0,87 0,00
Горизонтальний коефіцієнт (НM)
Горизонтальне розташування 1) (см) 25 30 40 50 56 60 > 63
Коефіцієнт 1,00 0,83 0,63 0,50 0,45 0,42 0,00
Коефіцієнт асиметрії (AM)
Кут асиметрії1)  [°] 0 30 60 90 120 135 > 135
Коефіцієнт 1,00 0,90 0,81 0,71 0,62 0,57 0,00
Коефіцієнт зчеплення (CM)
Якість захвату Хороша Задовільна Погана
Опис див. додаток С див. додаток С див. додаток С
Коефіцієнт 1,00 0,95 0,90
Коефіцієнт частоти (FM) 2)

Частота

 Гц

 

0,0033 0,0166 0,0666 0,1000 0,1500 0,2000 > 0,2500
Піднімань/хв 0,20 1 4 6 9 12 > 15
Тривалість (d)

d ≤  1 год

1,00 0,94 0,84 0,75 0,52 0,37 0,00
1год < d ≤2год 0,95 0,88 0,72 0,50 0,30 0,00 0,00
2 год  < d  ≤ 8 год 0,85 0,75 0,45 0,27 0,00 0,00 0,00
1) Щодо визначення див. EN 1005-1

2) Щодо високих частот див. EN1005-5

 

 

 

4.3.3.3  Метод 3. Розрахунки за формулою

4.3.3.3.1  Визначання еталонної маси (етап 1)

Визначити передбачувану групу користувачів і вибрати еталонну масу Mref відповідно до цієї групи (таблиця 1).

4.3.3.3.2   Проведення оцінювання ризику (етап 2)

Визначити (позначити), чи операції з переміщення відповідають таким критеріям:

  • необмеженість рухів і пози стоячи;
  • плавність піднімання;
  • хороше зчеплення між ногами та підлогою;
  • об’єкти, які потрібно підняти, не є дуже холодними, гарячими або забрудненими;
  • помірність навколишнього теплового середовища.

Якщо принаймні один з цих критеріїв не виконується, ризик – прийнятний (див. EN 614-1). Якщо усі критерії виконуються, визначити рівень ризику, обчисливши рекомендовану межу маси (RML).

4.3.3.3.2.1 Оцінювання ризику обчисленням рекомендованої межі маси (RML2)

а) Випадок 1

Скористатися розрахованою рекомендованою межею маси методу 2 у рівнянні:

RML = RML2 x OM x PM x AT ,

де:

RML2  – рекомендована межа маси (метод 2);

ОМ – коефіцієнт дії, виконуваної однією рукою;  ОМ = 0,6 – якщо дія виконується за допомогою однієї руки, ; якщо ні —  ОМ= 1,0;

РМ  – коефіцієнт дії, виконуваної двома особами; РМ =  0,85 – якщо дія виконується двома особами; якщо ні — РМ = 1,0;

АТ –  коефіцієнт додаткового завдання;  АТ = 0,8 — якщо така є; якщо ні — АТ = 1,0.

  1. b) Випадок 2

Якщо метод 2 не має відповідних величин для вертикального коефіцієнта (\/м), коефіцієнта відстані (DM), горизонтального коефіцієнта (Нм), коефіцієнта асиметрії (Ам), коефіцієнта зчеплення (См) або коефіцієнта частоти (FM), вибрати еталонну масу (Мf) для передбачуваної групи користувачів з таблиці 1 і скористатися таким рівнянням:

RML = Mref x VM x DM x HM x AM x CM x FM x OM x PM x A T

де

VM = 1 — 0,003 |V — 75|; VM = 0,78 ,  якщо V < 0 см; VM = 0, якщо V > 175 см

DM = 0,82 + 4,5/D ;      DM = 1, якщо D < 25 см;     DM = 0, якщо D > 175 см

HM = 25/H ;                  HM = 1 , якщо H < 25 см;     HM = 0, якщо H > 63 см

AM = 1 — (0,0032A)                                                   AM = 0, якщо A > 135°

де

Mref  – еталонна маса з таблиці 1, в кг;

V –   вертикальне розташування, в см;

D – вертикальне переміщення, в см;

H – горизонтальне розташування, в см;

A – кут асиметрії, в градусах;

CM – коефіцієнт зчеплення з таблиці 2;

FM – коефіцієнт частоти з таблиці 3;

ОM – коефіцієнт дії, виконуваної однією рукою, ОM = 0,6 – якщо дію виконують однією рукою; якщо ні – ОM = 1,0;

РM – коефіцієнт дії, виконуваної двома особами; РM = 0,85 – якщо дію виконують двома особами; якщо ні – РM = 1.0;

АT – коефіцієнт додаткового завдання; АT = 0,8 – якщо така є; якщо ні – АT = 1,0.

Обчислюють коефіцієнт ризику  (RІ) :

фактична маса

RІ =                                  .

RML

 

4.3.3.3.3 Вибір потрібної дії (етап 3)

– Якщо RІ, < 0,85, ризик можна вважати прийнятним.

– 0,85 < RІ < 1,0 показує, що існує суттєвий ризик. У цьому випадку рекомендовано:

– перепроектувати машину або

– гарантувати прийнятний ризик.

RІ > 1,0 означає, що необхідно перепроектування. Проект можна покращити, змінивши ситуації, що призводять до низьких коефіцієнтів.

Таблиця 3 – Коефіцієнт частоти (FM)

Частота

 

 

Коефіцієнт частоти (FМ)

 

 

Гц підні- мань/хв Тривалість роботи (d)
2год <d ≤ 8 год 1год <d ≤ 2 год d ≤ 1 год
V a < 75 см V a 75 см Va < 75 cм Va ≥ 75 cм Va < 75 cм Va ≥ 75 cм
≤0,00333 ≤0,2 0,85 0,85 0,95 0,95 1,00 1,00
0,00833 0,5 0,81 0,81 0,92 0,92 0,97 0,97
0,01666 1 0,75 0,75 0,88 0,88 0,94 0,94
0,03333 2 0,65 0,65 0,84 0,84 0,91 0,91
0,05000 3 0,55 0,55 0,79 0,79 0,88 0,88
0,06666 4 0,45 0,45 0,72 0,72 0,84 0,84
0,08333 5 0,35 0,35 0,60 0,60 0,80 0,80
0,10000 6 0,27 0,27 0,50 0,50 0,75 0,75
0,11666 7 0,22 0,22 0,42 0,42 0,70 0,70
0,13333 8 0,18 0,18 0,35 0,35 0,60 0,60
0,15000 9 0,00 0,15 0,30 0,30 0,52 0,52
0,16666 10 0,00 0,13 0,26 0,26 0,45 0,45
0,18333 11 0,00 0,00 0,00 0,23 0,41 0,41
0,20000 12 0,00 0,00 0,00 0,21 0,37 0,37
0,21666 13 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,34
0,23333 14 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,31
0,25000 15 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,28
> 0,2500 > 15 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
а  V –  вертикальне розташування

Положення

 

4.4 інформація для користувача

Конструктор має забезпечити інструкціями з експлуатації, які стосуються всіх етапів життєвого циклу машини (монтажу, транспортування, введення в експлуатацію, використання, демонтажу). Ці інструкції мають враховувати рівень підготовки операторів.

Щодо загальних аспектів, включених до інструкцій з експлуатації, див. EN 292-2:1991, розділ 5 і 17.4 додатка А. Інструкції (щодо ручного переміщення) мають містити таку інформацію:

а) Загальну інформацію:

– мету використання за призначенням;

– інформацію щодо передбачуваного використання;

– ризики і залишкові ризики;

– відповідне попередження про неусувні ризики;

– запобіжні заходи, що мають бути вжиті користувачем.

  1. b) Використання машини за призначенням:

– необхідний простір;

– умови зберігання та властивості поверхні пола;

– умови зменшення дискомфорту, втоми і стресу;

– інформацію щодо обслуговування;

– інформацію щодо утилізації відходів.

  1. c) Масу об’єкта:

– максимальну вагу об’єкта;

– наслідки переміщення маси.

  1. d) Технічне устатковання:

– коли використовують;

– вимоги, яких потрібно дотримуватися під час його використання (з прикладами);

– його використання.

  1. e) Маркування:

– маси, якщо маса об’єкта перевищує 25 кг, потрібно зазначити це на машині чи об’єкті;

– розподілу маси, якщо вона не однаково розподілена;

– розташування позначки (на об’єкті, упаковці);

– знаків щодо забороненого використання;

– знаків з попередженнями про змінність центра ваги;

– щодо шкідливого пакувального матеріалу.

  1. f) Інструкцію:

– яке технічне обладнання потрібно використовувати і коли;

– опис відповідних робочих методів і запланованої робочої практики;

– умови для монтажу, перевезення і введення в експлуатацію, використання, виведення з експлуатації, утилізації і демонтажу;

– інформацію щодо забороненого використання.

Інструкції надають у настанові з експлуатації.

ДОДАТОК А

(довідковий)

 

ХАРАКТЕРИСТИКИ НАСЕЛЕННЯ ТА СИСТЕМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

А.1 Характеристики населення

Наведена таблиця стосується основного працездатного населення. Цю інформацію надано відповідно до значень максимальної силової можливості, суб’єктивної оцінцки прийнятних меж і об’єктивних показників фізичних можливостей [2]).

Таблиця А.1 – Відсоткове співвідношення населення відповідно до критеріїв вимірювань і маси об’єкта

Варіанти Психофізичні дані, що відповідають  прийнятним зусиллям Значення, що відповідають граничним зусиллям Значення межі фізіологічних

можливостей

10 кг 99 % (Ж + Ч)

99 % Ж

99,9 % Ч

99 % (Ж + Ч)

99 % Ж

99,9 % Ч

99 % (Ж + Ч)

99 % Ж

99,9 % Ч

20 кг 95 % (Ж + Ч)

90 % Ж

99,9 % Ч

95 % (Ж + Ч)

90 % Ж

99,9 % М

95 % (Ж + Ч)

80 % — 85 % Ж

99,9 % М

25 кг 85 % (Ж + Ч)

75 % Ж

99,9 % Ч

85 % (Ж + Ч)

72 % — 75 % Ж

99,9 % Ч

85 % (Ж + Ч)

70 % Ж

99 % Ч

Ж – особи жіночої статі

Ч – особи чоловічої статі

 

 

 

 

Додатково до таблиці визначено групи населення, які мають підвищений ризик травмування: молодь, люди похилого віку, вагітні жінки і люди, які мають проблеми зі спиною. Для вагітних жінок не рекомендовано регулярно піднімати вантаж, вага якого перевищує 5 кг, а для молоді і людей похилого віку – не більше ніж 15 кг.

А.2 Системне проектування

Потрібно розглянути наступні взаємопов’язані аспекти:

А.2.1 Уникнення обмеження поз

Це положення має бути застосовано під час проектування (перепроектування) машин, які призводять до обмеження робочих поз і монотонної роботи. За таких умов дискомфорт і втома швидко зростають і ефективність м’язів знижується. Машини потрібно проектувати так, щоб, на­скільки можливо, мінімізувати статичні пози.

А.2.2 Прискорення і точність рухів

Прискорення потребує більше силових затрат і навантаг на тіло. Точність рухів збільшує час, необхідний для ручного переміщення, і посилює напруження м’язів. Необхідна точність певного розташування має бути визначена проектом.

А.2.3 Мінімізація дискомфорту, втоми і навантаження на оператора

Дослідження і досвід у промисловості показали, що попередження дискомфорту, втоми і навантаги під час роботи, що вимагає фізичних зусиль, зменшує погане почуття і збільшує продук­тивність. Важливо врахувати три чинники:

а) фізіологічні зусилля, що вимагаються;

  1. b) обсяг роботи з обмеженням пози;
  2. c) велика відмінність в індивідуальній схильності до втоми.

 

ДОДАТОК В

(довідковий)

РЕКОМЕНДОВАНІ ВИМОГИ ЩОДО ТЕПЛОВОГО КОМФОРТУ

Рекомендовано застосовувати стандарт EN ISO 7730 для встановлення вимог щодо теплового комфорту.

Рекомендовані межі стосовно вимог теплового комфорту під час ручного переміщення такі: (19 – 26) °С; (30 – 70) % вологості; швидкість повітря < 0,2 м/с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК С

(довідковий)

РОБОЧІ ТАБЛИЦІ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ

Схема оцінювання ризиків складається з трьох методів відповідно до рівня складності. Перший метод – процедура швидкого перегляду для оцінювання завдання. Метод 2 потрібно застосовувати, якщо процедура перегляду вказує на ризики. Цей метод враховує чинники додаткового ризику. Доцільно розпочати оцінювання ризиків з методу 1 (найпростішої процедури) і вико­ристовувати методи 2 або 3 лише тоді, коли припущення або наявні умови, визначені в методі 1, не виконано.

Кожен метод потребує виконання трьох етапів:

Етап 1. Визначання еталонної маси:

– відповідно до передбачуваної групи користувачів (див. таблицю С.1).

Етап 2. Оцінювання чинників ризику:

– відповідно до робочої таблиці.

Етап 3. Вибір потрібної дії:

– ніяких дій, якщо рівень ризику прийнятний;

– перепроектувати, якщо рівень ризику неприйнятний, або перевірити, чи є рівень ризику прийнятним;

– скористатися складнішим методом оцінювання ризику.

 

Таблиця С.1 – Еталонна маса (Mref), що відповідає передбачуваній групі користувачів[3])

Сфера

застосування

Mref (кг)

(кг)

Відсоток Група користувачів
жінок (Ж) і чоловіків (Ч) жінок чоловіків
Побутове вико-

ристання а

5 Немає даних Діти і люди похилого віку Усе населення
10 99 99 99 Основні домашні користувачі
Професійне використання (загальне) b 15 95 90 99 Основне працездатне населення, включаючи молодих та старих Основне працездатне населення
25 85 70 90 Доросле працездатне населення
Професійне використання (виняткове)с 30

35

40

Немає даних Окремі групи праце-

здатного населення

Окремі групи праце-

здатного населення

а У разі проектування машин для побутового використання за загальну еталонну масу для оцінювання ризиків потрібно взяти 10 кг. Якщо дітей і людей похилого віку долучено до передбачуваної групи користувачів, еталонну масу потрібно знизити до 5 кг.

b У разі проектування машин для професійного використання еталонна маса звичайно не має перевищувати 25 кг.

c Якщо докладено усіх зусиль для уникнення ручного переміщення чи скорочення ризиків до найнижчого можливого рівня, можуть виникнути виняткові обставини, за яких еталонна маса може перевищувати 25 кг (наприклад, якщо технологічні розробки чи їх впровадження ще недостатньо прогресивні). За таких умов потрібно вжити інших заходів для контролювання ризиків відповідно до EN 614-1 (наприклад, технічні засоби, інструкції і (або) спеціальна підготовка для передбачуваної групи операторів.

 

 

Робоча таблиця 1

Оцінювання ризику. Метод 1 – Перегляд за критичними значеннями
EN 1005 Безпечність машин. Фізичні можливості людини.

Частина 2. Ручне переміщення машин та їх складових частин

Цей метод забезпечує процедуру швидкого перегляду, щоб визначити, чи операція переміщення представляє ризик для оператора(-ів). Етап 2 вимагає вибір однієї з трьох критичних робочих ситуацій (випадки 1–3). Обмежувальною умовою є те, що припущення щодо операцій переміщення виконано.
Етап 1. Визначання еталонної маси

Визначте передбачувану групу користувачів і виберіть еталонну масу Mref відповідно до цієї групи (таблиця С.1).

Етап 2. Проведення оцінювання ризику

Будь ласка, позначте ці критерії, для операції переміщення якщо вони виконані:

можливість діяти лише за допомогою двох рук;
необмеженість рухів і пози стоячи;
можливість переміщення лише однією людиною;
плавність піднімання;
хороше зчеплення між руками та об’єктом переміщення;
хороше зчеплення між ногами та підлогою;
ручне переміщення, окрім піднімання, є мінімальним;
об’єкти, які потрібно підняти, не є дуже холодними, гарячими або забрудненими;
помірність навколишнього теплового середовища.

Якщо більше ніж один з цих критеріїв не виконується, застосуйте метод 2. Якщо усі критерії виконуються, тоді виберіть один з наступних критичних параметрів. Вони стосуються робочих змін у 8 год і менше.

 

 

 

 

 

Кінець робочої таблиці 1

Етап 3. Вибір потрібної дії

Якщо проект відповідає одній з робочих ситуацій (випадки 1–3), описаних вище, оцінювання ризику виконане успішно.

Якщо жодна з робочих ситуацій або жоден з критеріїв, зазначених в етапі 2, не виконано, тоді або

розгляньте можливість модифікування або перепроектування машини, або

використайте більш детальну процедуру оцінювання для визначання

критичних чинників ризику (метод 2).

 

 


Робоча таблиця 2а

Оцінювання ризику. Метод 2 — Оцінювання за таблицями
EN 1005 Безпечність машин. Фізичні можливості людини.

Частина 2. Ручне переміщення машин та їх складових частин

Етап 1. Визначення еталонної маси

Визначте передбачувану групу користувачів і виберіть еталонну масу Мref  відповідно до цієї групи (таблиця С.1).

Етап 2. Проведення оцінювання ризику

Будь ласка, укажіть (позначте), чи відповідає операція з переміщення таким критеріям:

можливість діяти лише за допомогою двох рук;
необмеженість рухів і пози стоячи;
можливість переміщення лише однією людиною;
плавність піднімання;
хороше зчеплення між руками та об’єктом переміщення;
хороше зчеплення між ногами та підлогою;
ручне переміщення, окрім піднімання, є мінімальним;
об’єкти, які потрібно підняти, не є дуже холодними, гарячими або забрудненими;
помірність навколишнього теплового середовища.
 

Якщо більше ніж один з цих критеріїв не виконується, зверніться до методу 3.

Якщо усі критерії виконуються,

Якщо усі критерії виконуються, визначте рівень ризику таким чином:

1. обчисліть рекомендовану межу маси (RML2), використовуючи

коефіцієнти, наведені в таблиці С.2.

2. обчисліть коефіцієнт ризику (RІ):

 

фактична маса                      (кГ)

      коефіцієнт ризику (RІ) =                                  =

RML                                  (кГ)

 

Етап 3. Вибір потрібної дії

      •   RІ ≤ 0,85    ризик можна вважати прийнятним.

•  0,85 < RІ < 1,0  існує суттєвий ризик. При цьому рекомендовано:

застосувати метод 3, щоб  визначити, як можна зменшити ризик або

потрібно перепроектувати машину, або

забезпечити, щоб ризик був прийнятний.

      •   RІ ≥ 1,0 означає, що необхідно перепроектування. Проект можна покращити, змінивши ситуації, що призвели до низьких коефіцієнтів.

 

 


Робоча таблиця  2b

Оцінювання ризику. Метод 2 – Оцінювання за таблицями
EN 1005 Безпечність машин. Фізичні можливості людини.

Частина 2. Ручне переміщення машин та їх складових частин

 


Таблиця  С.2 – Розрахунок  рекомендованої межі маси (RML2)

           RML2

             =

Еталонна  маса (Mref)

Еталонна маса (кг) (див. таблицю С.1) Mref

     

Вертикальний коефіцієнт (VM)                                                                                                                   х

Вертикальне розташування (см) 0 25 50 75 100 130 > 175 VM
Коефіцієнт 0,78 0,85 0,93 1,00 0,93 0,84 0,00

 

Коефіцієнт відстані (DM)                                                                                                                             х

Вертикальне переміщення (см) 25 30 40 50 70 100 > 175 DM
Коефіцієнт 1.00 0,97 0,93 0,91 0,88 0,87 0,00

              

Горизонтальний коефіцієнт (HM)                                                                                                               х

Горизонтальне розташування (см) 25 30 40 50 55 60 > 63 HM
Коефіцієнт 1,00 0,83 0,63 0,50 0,45 0,42 0,00

 

Коефіцієнт асиметрії (АM)                                                                                                                          х

Кут асиметрії  [º] 0 30 60 90 120 135 > 135 АM
Коефіцієнт 1,00 0,90 0,81 0,71 0,62 0,57 0,00

 

Коефіцієнт зчеплення (CM)                                                                                                                  х

Якість захвату хороша задовільна погана CM
Опис Довжина вантажу ≤ 40 см; висота вантажу

≤ 30 см; хороші ручки або прорізи для рук.

Легке переміщення неупакованих частин або предметів круговим захватом без надмірного відхилу зап’ясть

Довжина вантажу ≤40 см; висота вантажу ≤ 30 см; погані ручки або прорізи для рук, або згинання пальців під кутом 90º.

Легке переміщення неупакованих частин або предметів зі згинанням пальців під кутом 90º  без надмірного відхилу зап’ясть

Довжина вантажу >40 см; висота вантажу > 30 см; або складності в переміщенні частин чи предметів, що провисають, або із зміщеним центром ваги,  або нестійким вмістом, або таких, що важко захватити, або потребують

використання рукавиць

 
Коефіцієнт 1,00 0,95 0,90

 

Коефіцієнт частоти (FM), що залежить від тривалості роботи (d)                                                х

Частота  

FM

                                        (Гц) 0,0033 0,0166 0,0666 0,1000 0,1500 0,2000 > 0,2500
                       (піднімань/хв) 0,2 1 4 6 9 12 > 15
Тривалість роботи (d) d ≤ 1 год 1,00 0,94 0,84 0,75 0,52 0,37 0,00
1год < d≤ 2год 0,95 0,88 0,72 0,50 0,30 0,00 0,00
2 год < d ≤ 8год 0,85 0,75 0,45 0,27 0,00 0,00 0,00

=

RML2   =    Мref х VM x DM x HM x AM x CM x FM           =                                (кг)

 

 

 

Робоча таблиця 3 а

Оцінювання ризику. Метод 3 – Розрахунки за формулою
EN 1005 Безпечність машин. Фізичні можливості людини.

Частина 2. Ручне переміщення машин та їх складових частин

Етап 1. Визначення еталонної маси

Визначте передбачувану групу користувачів і виберіть еталонну масу Мref  відповідно до цієї групи (таблиця С.1).

Етап 2. Проведення оцінювання ризику

Будь ласка, укажіть (позначте), чи відповідає операція з переміщення таким критеріям:

необмеженість рухів і пози стоячи;
плавність піднімання;
хороше зчеплення між ногами та підлогою;
об’єкти, які потрібно підняти, не є дуже холодними, гарячими або забрудненими;
помірність навколишнього теплового середовища.

Якщо принаймні один  з цих критеріїв не виконується, зверніться до розділу 4 цього

стандарту, щоб розглянути способи виконання кожного критерію.

Якщо всі критерії виконуються, обчисліть рекомендовану межу маси (RML).

Випадок 1      Якщо рекомендована межа маси (RML2) вже відома (розрахована за методом 2)        розрахуйте рекомендовану межу маси  (RML) таким чином:

RML= RML2 х ОМ х РМ х АТ (кг),

де:

ОМ — коефіцієнт дії, виконуваної однією рукою;  ОМ = 0,6 – якщо    дія виконується за допомогою однієї руки, ; якщо ні –  ОМ = 1,0;

РМ  — коефіцієнт дії, виконуваної двома особами; РМ =  0,85 – якщо дія виконується

двома особами, ; якщо ні — РМ = 1,0;

АТ –  коефіцієнт додаткового завдання;  АТ = 0,8 – якщо така є; якщо ні – АТ = 1,0.

Випадок 2      Якщо рекомендовану межу маси (RML) не було обчислено,

                              розрахуйте рекомендовану межу маси  (RML) таким чином:

          RML= Мref х VM x DM x HM x AM x CM x FM х ОМ х РМ х АТ ,

де:

               VM = 1 — 0,003 |V — 75|     VM =  0,78,  якщо V < 0 см       VM =  0, якщо V > 175 см

               DM = 0,82 + 4,5/D            DM = 1, якщо D < 25 см            DM = 0, якщо D > 175 см

АM = 1 — (0,0032A)                                                           AМ = 0,  якщо  A > 135 °

               HM = 25/H                        HM = 1,  якщо   H < 25 см         HM = 0,  якщо  H > 63 см

Мref — еталона маса з таблиці 1,  в кг;

V — вертикальне розташування,  в см;

D — вертикальне переміщення,  в см;

H — горизонтальне розташування,  в см;

А  — кут асиметрії, в градусах ;

СМ — коефіцієнт зчеплення з таблиці 2;

FM  — коефіцієнт частоти з таблиці 3.

ОМ  — коефіцієнт дії, виконуваної однією рукою; ОМ = 0,6 – якщо дія  виконується однією рукою; якщо ні — ОМ = 1,0;

РМ     — коефіцієнт дії, виконуваної двома особами; РМ  = 0,85 –  якщо дія виконується двома особами; якщо ні — РМ  = 1,0;

АТ –  коефіцієнт додаткового завдання;  АТ = 0,8 — якщо така є; якщо ні — АТ = 1,0.

Обчисліть коефіцієнт ризику (RІ) таким чином:

фактична маса                             (кг)

      коефіцієнт ризику (RІ) =                               =

RML                                         (кг)

Етап 3. Вибір потрібної дії

      •   RІ ≤ 0,85           ризик можна вважати прийнятним.

•  0,85 < RІ < 1,0  існує суттєвий ризик. При цьому рекомендується:

перепроектувати машину або

забезпечити, щоб ризик був прийнятний.

      •   RІ ≥ 1,0             перепроектування необхідне. Проект можна покращити, змінивши ситуації, що   призвели до   низьких коефіцієнтів.

 

Робоча таблиця  3b

Оцінювання ризику. Метод 3 – Розрахунки за формулою
EN 1005 Безпечність машин. Фізичні можливості людини.

Частина 2. Ручне переміщення машин та їх складових частин

            Таблиця С.3 – Коефіцієнт зчеплення (СМ)

Якість захвату Хороша Задовільна Погана
Опис Довжина вантажу ≤ 40 см; висота вантажу ≤ 30 см; хороші ручки або прорізи для рук.

Легке переміщення неупакованих частин або предметів круговим захватом без надмірного відхилення зап’ястя

Довжина вантажу ≤40 см; висота вантажу ≤ 30 см; погані ручки або прорізи для рук, або згинання пальців під кутом 90 0.

Легке переміщення неупакованих частин або предметів зі згинанням пальців під кутом 90 º без надмірного відхилення зап’ясть

Довжина вантажу >40 см; висота вантажу > 30 см; або складнощі в утриманні частин чи предметів, що провисають, або із зміщеним центром ваги,  або нестійким вмістом, або таких, що важко захватити, або потребують

використання рукавиць

Коефіцієнт 1,00 0,95 0,90

 

Таблиця  C.4 — Коефіцієнт частоти (FМ)

Частота Тривалість роботи d
(Гц) (Підні-

мань/хв)

2 год <d ≤ 8 год 1 год <d ≤ 2 год d ≤ 1 год
V < 75 см V ≥ 75 см V < 75 cм V ≥ 75 cм V < 75 cм V ≥ 75 cм
≤ 0,00333 ≤ 0,2 0,85 0,85 0,95 0,95 1,00 1,00
0,00833 0,5 0,81 0,81 0,92 0,92 0,97 0,97
0,01666 1 0,75 0,75 0,88 0,88 0,94 0,94
0,03333 2 0,65 0,65 0,84 0,84 0,91 0,91
0,05000 3 0,55 0,55 0,79 0,79 0,88 0,88
0,06666 4 0,45 0,45 0,72 0,72 0,84 0,84
0,08333 5 0,35 0,35 0,60 0,60 0,80 0,80
0,10000 6 0,27 0,27 0,50 0,50 0,75 0,75
0,11666 7 0,22 0,22 0,42 0,42 0,70 0,70
0,13333 8 0,18 0,18 0,35 0,35 0,60 0,60
0,15000 9 0,00 0,15 0,30 0,30 0,52 0,52
0,16666 10 0,00 0,13 0,26 0,26 0,45 0,45
0,18333 11 0,00 0,00 0,00 0,23 0,41 0,41
0,20000 12 0,00 0,00 0,00 0,21 0,37 0,37
0,21666 13 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,34
0,23333 14 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,31
0,25000 15 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,28
> 0,2500 > 15 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
  V – вертикальне розташування

Положення

 

 

ДОДАТОК ZВ

(довідковий)

 

ЗВ’ЯЗОК МІЖ ЦИМ СТАНДАРТОМ ТА ОСНОВНИМИ ВИМОГАМИ

ДИРЕКТИВИ ЄС 2006/42/EC

 

Цей стандарт був підготовлений в рамках доручення, наданим CEN Європейською комісією і Європейською асоціацією вільної торгівлі, щоб забезпечити засоби відповідності основним вимогам Директиви Нового Підходу 2006/42/EC щодо машин.

Після того, як цей стандарт було опубліковано в Офіційному журналі Європейського Союзу в рамках цієї директиви і прийнято як національний стандарт принаймні однією державою-членом, дотримання нормативних розділів  цього стандарту, наданих у порівняннях таблиці ZB.1, в межах його сфери застосування дає презумпцію відповідності основним релевантним вимогам Директиви і пов’язаним з нею правилам EFTA.

Таблиця ZB.1 – Відповідність між цим стандартом і директивою 2006/42/ЕС

Розділ(и)/підрозділ(и) цього стандарту Основні вимоги (ERs) директиви 2006/42/ЕС Окремі зауваження/примітки
Усі розділи Додаток І: 1.1.5, 1.1.6

 

  УВАГА. Для продукції, на яку поширюється сфера застосування цього стандарту, можуть застосовуватися інші вимоги та інші директиви ЄС.

 

БІБЛІОГРАФІЯ

1 EN 292-1 Safety of machinery – Basic concepts, general principles for design – Part 1 : Basic terminology, methodology

2 EN 547-1 Safety of machinery – Human body measurements – Part 1; Principles for determining the dimensions required for openings for whole body access into machinery

3 EN 547-2 Safety of machinery – Human body measurements – Part 2: Principles for determining the dimensions required for access openings

4 EN 547-3 Safety of machinery – Human body measurements – Part 3: Anthropometric data

5 EN 1005-3 Safety of machinery – Human physical performance – Part 3: Recommended force limits for machinery operation

6 prEN 1005-41) Safety of machinery – Human physical performance – Part 4: Evaluation of working postures and movements in relation to machinery

7 EN ISO 7730 Moderate thermal environments – Determination of the PMV and PPD indices and specification of the conditions for thermal comfort {ISO 7730:1994)

8 ENV 26385 Ergonomic principles of the design of work systems (ISO 6385:1981)

9 NF X 35-106-3 Safety of machinery – Human physical performance – Part 3: Recommended force limits for machinery operation (French Version of EN 1005-3:2002)

10  90/269/EEC Council Directive of 29 May 1990 on the minimum health and safely requirements for the manual handling of loads where there is a risk particularly of back injury to workers (fourth individual Directive within the meaning of Article 16 (1) of Directive 89/391/EEC)

11 89/391/EEC Council Directive of 12 June 1989 on the introduction of measures to encourage improvements in the safety and health of workers at work

12 Monroe Keyserling W.: Analysis of Manual Lifting Tasks: A Qualitative Alternative to the NIOSH Work Practices Guide, Am. Ind. Hyg. Assoc. J. 50(3): 165–173 (1989)

13 Andersson, Gunnar B. J. MD, PhD: Point of View: Evaluation of the Revised NIOSH Lifting Equation, A Cross-Sectional Epidemiologic Study, Spine 1999 February: 24(4):395

14 Garg, Arun: An Evaluation of the NIOSH Guidelines for Manual Lifting, with Special Reference to Horizontal Distance, Am. Ind. Hyg. Assoc. J. 50(3): 157–164 (1989)

15 Waters, Thomas R. PhD; Baron, Sherry L. MD, MPH; Piacileili, Laurie A. MS; Andersen, Vern P. PhD; Skov, Torsten PhD; Haring-Sweeney, Marie PhD; Wall, David K. MAS; Fine, Lawrence J. MD, DrPH: Evaluation of the Revised NIOSH Lifting Equation, Spine 1999 February; 24{4):386–394

16 Guideline on Safety and Health Protection during manual handling. Special edition 9 and 43 of the Series of the Federal Institute of Occupational Medicine. Berlin 1994 and 1997

17 Scientific support documentation for the revised 1991 Lifting Equation: Technical contract reports. National Institute for Occupational Safety and Health, Cincinnati, OH; May 1991; U.S. Department of Commerce, National Technical Information Service, Springfield, VA 22161

18 Applications manual for the revised NIOSH Lifting Equation. U.S. Department of Health and Human Services, Public Health Service, Centres for Disease Control and Prevention, National institute for Occupational Safety and Health, Cincinnati, OH 45226, January 1994

19 Directorate of the Danish National Labour Inspection Service for machinery, Heavy lifts «backaches» compendium[4], Copenhagen, 1986

20 EN 614-2 Safety of machinery – Ergonomic design principles – Part 2: Interactions between the design of machinery and work tasks.

 

ДОДАТОК НА

(довідковий)

 

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ, ІДЕНТИЧНИХ З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ТА МІЖНАРОДНИМИ НОРМАТИВНИМ ДОКУМЕНТАМ,   ПОСИЛАННЯ НА ЯКІ Є В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

                         

 

ДСТУ EN 292-1-2001 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, методологія   (EN 292-1:1991, ІDT)

ДСТУ EN 292-2-2001 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 2. Технічні принципи та технічні умови (EN 292-2:1991, ІDT)

ДСТУ EN 547-1:2014 ДСТУ Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 1. Принципи визначення розмірів отворів для доступу до робочих місць у машинах (EN 547-1:1996+A1:2008, ІDT)

ДСТУ EN 547-2:2014 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 2. Принципи визначення розмірів отворів для доступу (EN 547-2:1996+A1:2008, ІDT)

ДСТУ EN 547-3:2014 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 3. Антропометричні дані (EN 547-3:1996+A1:2008, ІDT)

EN 614-1:2014 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Термінологія та загальні принципи (EN 614-1:2006+A1:2009, ІDT)

ДСТУ EN 614-2:2014 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 2. Взаємозв’язок між проектуванням машин і робочих завдань (EN 614-2:2000+A1:2008, ІDT)

ДСТУ EN 1005-1:2014 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 1. Терміни та визначення (EN 1005-1:2001+A1:2008, ІDT)

ДСТУ EN 1005-3:2014 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 3. Рекомендовані обмеження зусиль під час роботи з машинами (EN 1005-3:2002+A1:2008, ІDT)

ДСТУ EN 1005-4:2016 (EN 1005-4:2005+A1:2008, IDT) Безпечність машин. Фізичні властивості людини. Частина 4. Оцінювання робочих поз і рухів, пов’язаних з машиною

ДСТУ Б EN ISO 7730:2011 Ергономіка теплового середовища. Аналітичне визначення та інтерпретація теплового комфорту на основі розрахунків показників PMV і PPD та критеріїв локального теплового комфорту (EN ІSO 7730:2005, ІDT)

ДСТУ EN ISO 13732-3:2014  Ергономіка теплового середовища. Методи оцінювання реакції людини при контакті з поверхнями. Частина 3. Холодні поверхні (EN ІSO 13732-3:2008, ІDT).

 

 

 

 

 

 

 

 

Код УКНД  13.110; 13.180

Ключові слова: безпечність машин, оцінювання ризику, переміщення машин, фізичні можливості

 

 

 

 

 

 

Голова ТК 121,

директор УкрНДІ ДЕ,

керівник розробки                                                                     В.О. Свірко

 

 

 

 

Виконавець, снс                                                              А.Л. Рубцов

 

 

 

 

[1]) Див. EN ISO 13732-3.

[2]) Застосування такої інформації обмежене, і недоцільно розглядати ці величини як обмеження з безпеки. Підтвердження обмежень з безпеки для даних, наведених у цьому стандарті, – завданням майбутнього досліджування.

 

[3]) Ідентично таблиці 1.

[4] Address: Landskronagade 33-35, 2100 Copenhagen, Denmark.

Страницы