Home » Безпечність машин АНТРОПОМЕТРИЧНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ НА МАШИНАХ (Опубліковано 20.06.2018 року)

Безпечність машин АНТРОПОМЕТРИЧНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ НА МАШИНАХ (Опубліковано 20.06.2018 року)

Вступ EN ISO 14738 Завантажити ДСТУ EN ISO 14738                           ДСТУ EN ISO 14738 Завантажити ДСТУ EN ISO 14738

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

 

Безпечність машин

АНТРОПОМЕТРИЧНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ НА МАШИНАХ

Safety of machinery

ANTHROPOMETRIC REQUIREMENTS FOR THE DESIGN OF WORKSTATIONS AT MACHINERY

 

                                                                                   Чинний від___________

 

 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює принципи отримання розмірів, виходячи з антропометричних даних, і застосування їх у проектуванні автоматизованих робочих місць на нерухомих машинах. Цей стандарт ґрунтується на сучасних знаннях і антропометричних даних.

Цей стандарт встановлює вимоги до простору для тіла людини у положенні сидячи та стоячи під час нормальної роботи устатковання. Цей стандарт окремо не поширюється на вимоги до простору, потрібного для робіт з обслуговування, ремонтування і чищення.

Цей стандарт не встановлює спеціальних вимог для автоматизованих робочих місць, обладнаних відеотерміналами. Для цього потрібно користуватися ISO 9241-5 спільно з цим стандартом.

У ситуаціях, коли потрібно запобігти досяганню людиною небезпечних зон, треба звертатися до ISO 13852.

Видання офіційне

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті зазначено положення з інших стандартів через датовані й недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік нормативних документів подано нижче. У разі датованих посилань пізніші зміни до будь-якого з цих видань або перегляд їх стосуються цього стандарту тільки тоді, коли їх уведено внаслідок змін чи перегляду. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням наведених нормативних документів.

ISO 13852 Safety of machinery – Safety distances to prevent danger zones being reached by the upper limbs

ISO 15534-3 Ergonomic design for the safety of machinery – Part 3: Anthropometric data

ISO 7250:1996 Basic human body measurements for technological design.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 13852 Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання досягання небезпечних зон руками

ISO 15534-3 Ергономічне проектування щодо безпечності машин.    Частина 3. Антропометричні дані

ISO 7250:1996 Основні розміри людського тіла, застосовні для інженерного проектування.

 

3 ВИМОГИ ДО ЗАВДАННЯ

Проектування автоматизованих робочих місць на машинах має базуватися на аналізуванні вимог до завдань (див. EN 614-1 і EN 614-2), охоплюючи принаймні такі чинники:

– часові аспекти, наприклад, тривалість роботи на машині (див.         ISO 11226 і prEN 1005-4);

– розмір робочої зони;

– розмір об’єктів, які переміщують;

– вимоги до зусиль (див. prEN 1005-2 і prEN 1005-3);

– вимоги до дій (наприклад для завантаження і/чи видалення деталей з машини);

– динамічні розміри тіла (див. додаток В);

– вимоги до узгодженості;

– вимоги до стійкості;

– зорові вимоги;

– вимоги до комунікацій;

– частоту і тривалість рухів тіла, голови та кінцівок (див. ISO 11226 і prEN 1005-4).

Машини і автоматизовані робочі місця мають бути спроектовані так, щоб забезпечувати найкращі зразки робочих поз і рухів з урахуванням технічних і економічних обмежень.

4 ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНОЇ РОБОЧОЇ ПОЗИ

На рисунку 1 показано аналітичний метод визначення основної робочої пози на машині, а також показано, як треба використовувати деякі з різних чинників, наведених у розділі 3. Проект машини, робочого місця, робочого завдання та устатковання має заохочувати певну кількість рухів і змін пози. Проект також має дозволяти оператору вільно змінювати пози між положеннями сидячи і стоячи протягом робочого дня. Коли розробник вибирає основну робочу позу, сидіння, в основному, має бути переважніше. Поза стоячи менш рекомендована. Положень на колінах, на колінах і ліктях і положення лежачі як робочих поз треба уникати. На рисунку 1 також показано, яким чином можна змінити умови, щоб зробити можливою позу сидячи.

Потрібно перепроектувати; вибирання іншої робочої пози, тільки якщо перепроектування неможливо
Низькі вимоги до зусиль

для переміщення легких об’єктів

Високі вимоги до зусиль для переміщення важких об’єктів
Вимоги до зусиль?

Ручне переміщення?

Рисунок 1 – Аналітичний метод визначення основної робочої пози

 

5 РОЗМІРНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ

 

Для кожної робочої пози, описаної у цьому стандарті, наведено кілька розмірів для проектування автоматизованих робочих місць. Ці розміри ґрунтуються на антропометричних даних. Антропометричні дані засновані на статистичних розмірах оголених людей і не враховують рухів тіла, одягу, оснастки, умов керування машиною чи умов навколишнього середовища.

У таблиці А.1 додатку А наведено розміри людського тіла із урахуванням відомих діапазонів розмірів тіла європейців, потрібні для обчислення розмірів автоматизованих робочих місць. Таблиця А.2 охоплює антропометричні дані з інших регіонів світу (наприклад, зі Східної Азії, Південно-Східної Азії і Північної Америки). Познаки, використовувані у цьому стандарті та його додатках, спільні з познаками в частинах 1–3     ISO 15534. Фізичні розміри, пов’язані з автоматизованими робочими місцями, у таблицях 4–8 позначено великими літерами А, В, С тощо. У цих таблицях наведено розміри, обчислені на основі даних для європейських країн. Антропометричні розміри позначено буквами нижнього регістру з індексами. Якщо є посилання на певний перцентиль розміру тіла, то він позначається у дужках після індексу числом фактичного процента з літерою «Р» попереду (наприклад, а2(Р5) позначає 5 перцентиль розміру тіла а2, ширина плечей).

Розміри, наведені у таблиці 1, ґрунтуються на практичному досвіді і доповнюють антропометричні розміри, визначені у додатку А. Ці дані використовують разом для визначення розмірів автоматизованих робочих місць на машинах.

Обчислені розміри будуть мінімальними для розмірів запасу висоти і максимальними для розмірів досягання. За можливості, розміри запасу висоти збільшують, а розміри досягання зменшують.

Таблиця 1 – Припуски та додаткові розміри

Припуск до висоти (х)1) х1 – для взуття додати 30 мм

х2 – для взуття і рухів ніг додати 130 мм

х1 – для взуття і можливості схрестити ноги чи для регулювання похилого уперед крісла додати 130 мм

Припуск до ширини (у) у – для рухів ніг додати не менше ніж 350 мм
Припуск до глибини (z) z1 – для рухів на висоті колін додати не менше ніж 50 мм

z2 – для рухів ніг додати не менше ніж 100 мм

Інші важливі розміри: – товщина робочої поверхні як можна тонше, максимальна товщина переднього краю переважно 30 мм (див. розділ 6.1)

– ширина опори для ніг, переважно не менше ніж 700 мм

– глибина опори для ніг, переважно 700 мм

1) Для доступу до педалі та її використання додати висоту педалі плюс простір, достатній для потрібних зусиль, див. prEN 1005-3.

У додатку В наведено додаткову інформацію стосовно рухів тіла і пов’язаних з ними вимог до простору.

6 СИДІННЯ

Переваги робочої пози сидячи охоплюють:

– зменшення витрат фізіологічної енергії та стомлення;

– забезпечення  стабільної підтримки тіла;

– забезпечення  можливості виконувати точну роботу.

Її недоліками є:

– обмеженість робочої зони;

– обмеженість можливості докладання зусиль;

– можливість ризику змушеного перебування тривалий час у фіксованій позі.

Розміри автоматизованого робочого місця мають пристосовуватися до антропометричних розбіжностей груп користувачів і розмаїтості робочих завдань, наприклад, регулюванням (див. EN 614-1).

Найкращий метод пристосування автоматизованого робочого місця до користувача і до завдання зробити як робочу поверхню, так і стілець регульованими.

Відхил назад                                Прямо                                 Нахил уперед

Рисунок 2 – Приклади змін у позі сидячи

Щоб уникнути дискомфорту, спричиненого довготривалим сидінням у фіксованій позі, конструкція автоматизованого робочого місця має дозволяти змінювати позу. Це може бути виконано додаванням достатніх припусків, як це наведено у розділі 5 (див. також додаток В), до відповідних антропометричних розмірів під час обчислення вимог до простору згідно з таблицями 4 і 5. На рисунку 2 показано зміни у позі сидячи від незначного відхилу назад до незначного нахилу вперед, а також пов’язані з ними рухи ніг і тулуба.

Щоб досягти відповідних поз сидячи, треба передбачити достатній простір для вільних рухів тіла, особливо для ніг і ступнів. Робоча зона для рук має знаходитись усередині зони придатних відстаней, яка відповідатиме частоті та тривалості рухів тіла, голови і кінцівок. Наприклад, розташування місць завантаження і розвантаження машини має бути вибрано так, щоб робота виконувалась у переважній робочій зоні.

Також потрібно здійснити обчислення зорових вимог завдання, які визначають положення та рухи голови і тіла. Треба оцінити необхідність додаткового простору для забезпечення пов’язаних рухів тіла; у таблицях 2 і 3 наведено інформацію стосовно кутів можливих рухів голови і тіла під час сидіння. Також показано вплив рухів тіла на фактичне поле зору (див. також додаток В).

Кути α, β, γ, і δ, наведені в таблицях 2 і 3, рекомендовані для використання в проектуванні. Проте, їхні дійсні значення суттєво змінюються, і певні групи населення, наприклад молодші або старіші люди можуть мати, відповідно, дуже розширені чи обмежені здатності до руху частин тіла. Застосування очок або засобів індивідуального захисту, які обмежують поле зору, може збільшити потребу у рухах тіла. Такі чинники, як частота і тривалість, також є причиною цих рухів (див. також ISO 9355-2, ISO 11226 і prEN 1005-4.

 

 

Таблиця 2 – Горизонтальні робочі зони з зазначенням рухів очей, голови і тіла

Робоча поза Познака Значення Пояснення розміру
α 30° α = полю зору у разі частого керування та спостерігання без необхідності рухів голови та тіла

(див. ISO 9355-2 щодо докладної інформації)

 

 

 

 

 

 

α

β

 

30°

40°

55°

α = полю зору (рухам очей)

β = куту руху голови (уліво)

 

α/2 + β = полю зору (зліва) у разі періодичного  керування та спостерігання з рухом голови, але без необхідності руху тіла

 

 

 

 

 

 

Такі пози не можна утримувати протягом будь-якого періоду часу

 

α

β

 

 

 

γ

 

 

 

 

30°

40°

 

 

 

55°

 

 

110°

α = полю зору (рухам очей)

β = куту руху голови (уліво)

 

 

 

γ = куту розширеного руху голови і тіла (уліво)

 

α/2 + β + γ = полю зору (зліва) тільки у разі періодичного  спостерігання та керування без зусиль,  коли поворот голови та тіла допустимі

Примітка 1. Показано тільки рух уліво. Рухи вправо симетричні.

Примітка 2. Робочі зони позначено кривими лініями згідно з таблицею 4.

 

 

Таблиця 3 – Вертикальні робочі зони з зазначенням рухів очей, голови і тіла

Робоча поза Познака Значення Пояснення розміру
α 30° α = полю зору у разі частого керування та спостерігання без необхідності рухів голови та тіла (див. ISO 9355-2 щодо докладної інформації)

 

 

 

 

α

β

 

30°

30°

 

 

60°

α = полю зору (рухам очей)

 

β = куту руху голови без руху тіла вниз

 

α + β = полю зору для керування та візуального виявлення, коли рух голови вниз допустимий

Такі пози можна утримувати тільки протягом короткого періоду часу α

 

 

β

 

 

γ

 

 

 

 

30°

 

 

30°

 

 

30°

 

 

90°

α = полю зору (рухам очей)

 

β = куту руху голови без руху тіла вниз

 

γ = куту розширеного руху голови або руху голови та тіла (униз)

 

α + β + γ = полю зору тільки у разі періодичного керування та спостерігання, коли рух голови та тіла вниз допустимий

Такі пози не можна утримувати протягом будь-якого періоду часу

 

γ

 

90° γ = полю зору уверх тільки у разі періодичного керування та  спостерігання,  коли поворот голови та тіла допустимий
Примітка. Робочі зони позначено кривими лініями згідно з таблицею 4.

 

6.1 Робоча висота, висота робочої поверхні та її нахил

Під час роботи з предметом або з пристроєм може бути певна різниця між робочою висотою і висотою робочої поверхні. Робочою висотою у цьому стандарті називається висота рук під час роботи, у той час як  висота робочої поверхні означає висоту опорної поверхні. Робочу висоту треба вибирати такою, щоб забезпечити адекватну робочу позу і у той же час задовольнити зорові потреби. Вибір є компромісом між низькими навантагами шиї, рук, плечей і спини та необхідністю підтримувати відстань спостереження для відповідного візуального контролю. Оптимальна висота робочої поверхні та її нахил залежать від робочого завдання. На рисунку 3 наведено рекомендації для використання у більшості ситуацій.

 

Вимоги завдання Поза Робоча висота Висота робочої поверхні
Гарна узгодженість роботи руками (з підтримкою), поєднана з візуальним спостереженням у тій самій робочій зоні Вище, ніж висота ліктів Якнайвища робоча поверхня
Активні рухи руками, невеликі об’єкти На висоті ліктів Поверхня на висоті ліктів
Маніпулювання великими, але не занадто громіздкими чи тяжкими предметами Змінювана, залежно від розміру об’єкта Висота поверхні біля висоти ліктів із забезпеченням простору для ніг; сидіння з нахилом уперед потребує більше простору

Рисунок 3 – Рекомендації щодо робочої висоти

Для забезпечення достатнього запасу висоти для стегон і у той же час надання прийнятної робочої висоти для рук робоча поверхня має бути як можна тонше; це є передумовою  досягання користувачами необхідної робочої пози. Мінімальна товщина цієї поверхні залежатиме від характеристик міцності використовуваного матеріалу та інших технічних вимог. На практиці товщина поверхні 30 мм найчастіше забезпечує прийнятний компроміс між потребою у просторі і характеристиками міцності.

Робоча поверхня має бути похилою чи горизонтальною. Найприйнятніший кут нахилу поверхні – це компроміс між зоровими вимогами, що спричиняють навантагу на шию, спину і плечі, та деяким кутом, за яким об’єкти будуть залишатися на поверхні. Кут біля 15°  рекомендований для багатьох завдань, пов’язаних з точним маніпулюванням у разі високих зорових вимог.

Треба уникати тривалих робіт з піднятими плечима. Якщо це неможливо, потрібно забезпечити підтримку рук.

Робота руками має бути організована так, щоб руки переважно знаходилися у переважній робочій зоні (див. таблицю 4). Тривалих робот без підтримки рук треба уникати навіть у цій зоні. У разі періодичних завдань, виконуваних з неважкими об’єктами, можна використовувати максимальну робочу зону.

6.2 Крісло

Крісло має забезпечувати стабільну підтримку тілу у фізіологічно задовільній і відповідній виконуваному завданню чи діяльності позі, яка має залишатися комфортною протягом певного періоду часу. Звичайно крісло має бути обертовим.

Основні фізіологічні властивості роботи сидячи такі:

– утримання оптимальної пози потребує мінімальних мускульних зусиль;

– навантаження спини, мінімізоване утриманням середнього ступеня лордозу з мінімальним мускульним зусиллям.

Крісло має бути легко регульованим до індивідуальних вимог користувача. Діапазон регулювання та/чи розміри крісла мають відповідати   передбаченій групі користувачів (див. EN 614-1). Конструкція має дозволяти змінювати позу від нахилу вперед до відхилу назад. Ця конструкція має бути блокованою.

У більшості робочих ситуацій оптимальна висота крісла для якої-небудь людини має бути близькою до висоти її гомілки (з урахуванням взуття). Похиле уперед крісло рекомендовано для роботи в положенні з нахилом уперед і має допомагати, якщо неможливо зробити робочу поверхню з матеріалу достатньо тонкого, щоб підлагодити до деяких людей. Щоб досягти потрібної наладки, глибина крісла має бути дещо менше, ніж довжина між сідницею та задньою (підколінною) частиною коліна передбаченої групи користувачів, і/чи бути регульованою. Спинка має забезпечувати надійну опору спини, особливо її нижньої частини, у всіх відповідних позах. Спинка не має обмежувати необхідні вільні рухи рук.

Рисунок 4 – Приклад робочої пози сидячи

 

6.3 Сидіння. Розміри

Таблиця 4 – Сидіння. Межі робочої зони для рук

Поза Поз-

нака

Значення для європей-

ців, мм а

Пояснення розміру
 

А1

 

 

 

 

А2

 

 

 

 

 

В1

 

 

 

В2

 

 

 

 

 

 

С1

 

 

 

 

С2

 

 

505

 

 

 

 

730

 

 

 

 

 

480

 

 

 

1170

 

 

 

 

 

 

170

 

290

 

 

 

415

 

Переважна робоча зона, висота

А1 = h13(P5) (від висоти сидіння до висоти розташування плечей; центрується навколо висоти ліктя)

 

Максимальна робоча зона, висота

А2 = h12(P5) + h17 (від рівня на 50 мм нижче висоти крісла до висоти розташування очей)

 

 

Переважна робоча зона, ширина

В1 = t2(P5) + a2(P5), краї зони визначають кутом між руками = 60°

 

Максимальна робоча зона, ширина

В2 = 2 t3(P5) ∙ Sin 60° + a2(P5) (забезпечення рухів тіла може розширити цю зону, див. додаток В)

 

 

 

Переважна робоча зона, глибина

С1 = t2(P5) для роботи без підтримки рук

= до t2(P5) + 120 мм для роботи з підтримкою рук

 

Максимальна робоча зона, глибина

С2 = b2(P5) – 190 мм (фіксоване значення має враховувати рухи тіла)

 

 

 

 

Примітка. Розміри базовано на горизонтальній поверхні сидіння

 

Примітка. Щодо пояснення познак див. додаток А.
а Значення для інших регіонів світу (наприклад Східної Азії, Південно-Східної Азії та Північної Америки) будуть включені за наявності (див. розділ 5).

        

Таблиця 5 – Сидіння. Вимоги до простору для ніг і ступнів

Поза Поз-

нака

Значення для європей-

ців а, мм

Пояснення розміру
Висота робочої поверхні,

регульована

 

Висота робочої поверхні,

нерегульована

 

 

 

А

 

 

 

 

 

B

 

 

 

C

 

D

 

E

 

F

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

820

495

 

720

 

790

 

 

 

547

 

882

 

285

 

 

535

370

 

 

 

0

165

 

 

 

 

Висота простору для ніг, сидячи, регульована

Аmax=h16(P95)+b18(P95)+х3

Аmin=h16(P5)+b18(P5)+х1

нерегульована:

А=h16(P95)+b18(P95)+х1

Простір для ступнів і ніг, ширина

В=a17(P95)+y

(ширину «В» для доступу до фіксованих крісел див. у таблиці 6)

Простір для ніг, глибина на висоті колін

С=с1(P95)-b15(P5)+z1

Глибина для ступнів простору для ніг

D=c1(P95)-b15(P5)+c2(P95)+z2

Простір для рухів ніг під сидінням

E=c2(P95)

Висота сидіння над опорою для ніг, регульована

Fmax=h16(P95)+x1

Fmin=h16(P5)+x1

Висота опори для ніг (регульована – потрібна тільки у разі нерегульованої висоти робочої поверхні)

Gmin=0

Gmax= h16(P95)- h16(P5)

 

 

 

 

Примітка 1. Щодо припусків x, y, z див. розділ 5.

Примітка 2. Щодо пояснення познак див. додаток А.

а Див. таблицю 4.

 

7 ПІДНЯТЕ СИДІННЯ

Коли робота може виконуватися як сидячи, так і стоячи, необхідність використання високої робочої поверхні виникає за різних причин (наприклад, підтримання того самого рівня очей, що й у стоячої людини; технічна необхідність; змінювані вимоги до завдання).

Переваги пози з піднятим сидінням ті самі, що й у разі сидіння на звичайному кріслі. Вона також дозволяє змінювати позу сидячи на позу стоячи.

Недоліки цієї пози такі:

– утруднення руху крісла відносно машини;

– ризик падіння під час всідання на чи вставання з крісла;

– ризик спотикання о ніжки під час проходу повз крісла;

– утруднення у прийманні зручного положення сидячи.

Для забезпечення роботи стоячи переважніше застосовувати метод регулювання висоти основної робочої зони. Якщо це неможливо, можна передбачити засіб регулювання висоти підлоги. Якщо потрібно використовувати робочу зони з фіксованою висотою, цю висоту треба встановити такою, що вона задовольняла більшість передбаченої групи користувачів. Вона має враховувати:

– вимоги до завдань, див. 6.1 і таблицю 8;

– можливість забезпечення індивідуального регулювання робочої висоти (наприклад, встановленням рухомої і/чи регульованої платформи);

– обмеження можливої робочої висоти, пов’язані з діапазоном завдань.

Фіксовані робочі висоти і висоти робочої поверхні потрібно вибирати з  відповідних максимальних і мінімальних робочих висот, наведених у таблиці 8. Ці висоти потім можна використовувати для обчислення вимог до простору, наведених у таблиці 6.

Отримання прийнятної пози сидячи забезпечують можливістю регулювання крісла та достатнім простором для ніг під робочою поверхнею. Крім того, потрібно забезпечувати машину правильно спроектованою опорою для ніг. Діапазон регулювання сидіння та опори для ніг має бути не менше ніж у разі роботи сидячи (див. розділ 6).

Ризик відсунення сидіння під час його використання, всідання на чи вставання з нього має бути мінімізований. Опору для користувача потрібно змонтувати під час установлення крісла.

Переваги і недоліки періодичного прийняття пози стоячи ті самі, що й наведені у розділі 9. Для забезпечення необмеженого руху під час стояння, треба передбачити простір біля машини для звільненого крісла.

Межі робочої зони для рук під час сидіння визначено у таблиці 4. Стояння збільшує максимальну робочу зону.

Рисунок 5 – Приклад піднятого сидіння

 

7.1 Підняте сидіння. Розміри

         Таблиця 6 – Підняте сидіння. Вимоги до простору для ніг і ступнів

Поза Поз-

нака

Значення для європей-

ців а, мм

Пояснення розміру
Висота робочої поверхні

нерегульована

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

 

 

 

B

 

 

C

 

D

 

E

 

 

F

 

 

G

 

 

 

 

 

H

 

K

 

 

W

 

 

 

 

 

 

 

 

820

495

 

720

 

 

1094

 

547

 

882

 

 

285

 

905

745

 

535

210

 

 

375

 

1030

≤30

 

 

 

1060

 

 

Висота простору для ніг, сидячи, регульована:

Аmax=h16(P95)+b18(P95)+х3

Аmin=h16(P5)+b18(P5)+х1

нерегульована:

А=h16(P95)+b18(P95)+х1

Простір для ступнів і ніг, ширина (для доступу до сидіння)

В=2С

Простір для ніг, глибина на висоті колін

С=с1(P95)-b15(P5)+z1

Глибина для ступнів простору для ніг

D=c1(P95)-b15(P5)+c2(P95)+z2

Простір для рухів ніг під сидінням, у положенні сидячи

E=c2(P95)

Висота сидіння (регульована)

Fmax=Hb18(P5)

Fmin=H(b18(P95)+x3x1)

Висота опори для ніг, регульована

Gmax=HAmin

Gmin= HAmax

нерегульована: (тільки спільно з регульованою висотою робочої поверхні)

G=h1(P95)-h11(P95)- h16(P95)

Висота простору для ніг від підлоги

H=WK

Товщина робочої поверхні (рекомендований максимум), див. розділ 6.1

Висота робочої поверхні

W=0,5(h4(P95)+ h4(P95))

чи W=h4(P50)

Щодо припусків x, y, z див. розділ 5.

Кінець таблиці 6

Поза Поз-

нака

Значення для європей-

ців а, мм

Пояснення розміру
Висота робочої поверхні

регульована

Примітка. Оптимальне регулювання висоти робочої поверхні потрібно здійснювати, починаючи від висоти ліктя невеликої людини, що сидить, до висоти ліктя великої людини, що стоїть, але у машинах це нездійсненно.

На практиці треба забезпечувати діапазон регулювання не менше ніж Wadj.

Wadj

 

 

W

 

 

265

 

Діапазон регулювання висоти робочої поверхні

Wadj=h4(P95)- h4(P5)

Рівень регулювання, який потрібно забезпечувати, вибирають відповідно до робочого завдання, див. таблицю 8. Стосовно регулювання опори для ніг людини, що стоїть, див. таблицю 8.

Примітка. Щодо пояснення познак див. додаток А.
а Див. таблицю 4.

 

8 СТОЯННЯ З ОПОРОЮ

Стільцем для сидіння/стояння треба забезпечувати тільки такі автоматизовані робочі місця, в яких неможливо використовувати лише позу сидячи або комбіновану позу сидячи-стоячи. Краще використовувати стілець для сидіння/стояння, ніж вимагати тривалого стояння.

Переваги використання стільця для сидіння/стояння такі:

– він підтримує до 60% ваги тіла;

– з нього легко переміститися у позу стоячи.

Його недоліки такі:

– локалізоване стискування і утруднення циркуляції крові;

– тенденція до напухання ніг за часом;

– обмеженість у виборі робочих поз.

Якщо робота вимагає досягання простягнутими руками, потрібно забезпечувати достатній простір для колін і ступнів. Якщо простір для колін і ступнів не забезпечено, потрібно зменшити відстань досягання руками порівняно з відстанню для звичайного стояння.

Потрібно, що стілець для сидіння/стояння мав форму сідла чи нахиленої уперед чаші сидіння з відносно малою глибиною. Висота поверхні сидіння стільця для сидіння/стояння має легко регулюватися. Стільці для сидіння/стояння маятникового типу не рекомендуються з причин безпечності. Стільці для сидіння/стояння мають бути стійкими, легкими і легко складованими, якщо ними не користуються.

Вимоги до простору для ніг і ступнів наведено у таблиці 7.

 

Рисунок 6 – Приклад стояння з використанням стільця

для сидіння/стояння

 

 

 

 

 

8.1 Стояння з опорою. Розміри

Таблиця 7 – Стояння із стільцем для сидіння/стояння. Вимоги до простору для ніг і ступнів

 

Поза Поз-

нака

Значення для європей-

ців, мм а

Пояснення розміру
A

 

 

 

B

 

 

C

 

 

D

 

 

 

F

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

790

 

 

285

 

 

 

570

 

 

 

840

630

Робоча висота

А=див. позу стоячи у таблиці 8:

А, В, С

 

Ширина простору для ніг

В=а17(Р95)+у

 

Глибина простору для ніг на висоті колін

С=с2(Р95)

 

Глибина простору для ніг на висоті щиколоток

D=2c2(P95)

 

Висота стільця для сидіння/стояння (регульована)

Fmax=0,9h6(P95) + x1

Fmin=0,9h6(P5) + x1

 

Кут чаші сидіння для сидіння у формі сідла

α = від 0° до 15°

для всіх інших стільців α = 15°

 

 

 

Щодо припусків x, y див. розділ 5.

 

Примітка. Щодо пояснення познак див. додаток А.
а Див. таблицю 4.

 

 

9 СТОЯННЯ

Автоматизовані робочі місця для роботи стоячи потрібно проектувати лише в тому разі, якщо вимоги до завдань не дозволяють оператору використовувати крісло чи стілець для сидіння/стояння.

Переваги стояння такі:

– воно дозволяє людині мати високу мобільність;

– воно розширяє прийнятну робочу зону;

– можуть докладати більші фізичні зусилля, тому що ступні забезпечено гарною опорою та використовується вага тіла.

Його недоліки такі:

– статичне навантаження мускулів ніг;

– утруднене використання ножних органів керування;

– тривале стояння може спричинити біль у спині.

Розміри висот в основному залежать від робочих вимог і розмірів групи користувачів. Висоту робочої поверхні потрібно регулювати як для того, щоб пристосувати до діапазону розмірів тіла людини, так й до роботи з деталями різних розмірів або до індивідуальних силових можливостей. Регулювання має бути таким легким, щоб оператор міг змінювати висоту робочої поверхні відповідно до різних чинників (наприклад, виконуваних завдань, змін робочої пози). Якщо регульовану робочу поверхню не можна застосувати, використовують регульовану платформу, щоб підіймати оператора на прийнятну робочу висоту, але це менш доцільно з погляду безпеки (наприклад, у разі переходу з одного робочого місця на інше чи використання стільця для сидіння/стояння).

Фіксовану висоту робочої поверхні без регульованої платформи можна вибирати лише тоді, коли автоматизоване робоче місце завжди зайняте одним й тим самим оператором і коли використовують заготівки одного й того самого розміру чи коли автоматизоване робоче місце використовують нечасто і протягом невеликих періодів часу.

Вимоги до робочої висоти і запасу висоти для ніг наведено у таблиці 8.

Рисунок 7 – Приклад стояння на робочому місці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.1 Стояння. Розміри

Таблиця 8 – Стояння. Вимоги до робочої висоту і запасу висоти для ніг

Поза Поз-

нака

Значення для європей-

ців, мм а

Пояснення розміру
Робоча висота для високих візуальних вимог і/чи вимог високої точності

 

Робоча висота для середніх візуальних вимог, середніх вимог точності

 

 

 

Робоча висота, що дозволяє свободу рухів рук і маніпулювання тяжкими об’єктами, до яких низькі візуальні вимоги

 

А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

D

 

 

E

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1584

1053

 

 

від 1315

до1554

 

 

 

 

1225

960

 

 

1195

 

 

1105

867

 

 

1075

 

 

226+G

 

 

210

 

 

 

265

0

 

 

 

 

 

 

Робоча висота, регульована

Аmax = 1,3h4(P95)+х1

Аmin = 1,1h4(P5)+х1

 

нерегульована

А=k∙h4(P95)

коефіцієнт k змінюється між 1,1 і 1,3 відповідно до візуальних вимог (1,1≤k≤1,3)

 

Робоча висота, регульована

Вmax = h 4(P95) + х1

Вmin = h 4(P5) + х1

 

нерегульована

Вmax = h 4(P95)

 

Робоча висота, регульована

Сmax = 0,9 h 4(P95) + х1

Вmin = 0,9 h 4(P5) + х1

 

нерегульована

С = 0,9 h 4(P95)

 

Простір для ступнів, висота

D = h 8(P95) + х2 + G (якщо це потрібно)

 

Простір для ступнів (глибина)

E = 0,74c2(P95)

 

Висота платформи (регульована), якщо робоча висота нерегульована

Gmax= h4(P95)- h4(P5)

Gmin= 0

 

 

 

Щодо припуску x див. розділ 5.

 

Примітка. Щодо пояснення познак див. додаток А.
а Див. таблицю 4.

 

ДОДАТОК А

(довідковий)

 

АНТРОПОМЕТРИЧНІ ДАНІ

А.1 Дані для європейського регіону

У таблиці А.1 наведено розміри тіла, потрібні для обчислення розмірів робочих місць з урахуванням відомих діапазонів розмірів тіла європейців. Ці дані ґрунтуються на інформації щодо антропометричних досліджень, репрезентативних для груп європейського населення у кількості не менше ніж три мільйона людей. Враховано як чоловіки, так і жінки. Дані ґрунтуються на сучасній інформації.

У таблиці А.1 наведено визначення та відповідні значення антропометричних розмірів, використовуваних у цьому стандарті. За можливості використано ті самі дефініції, що й в ISO 7250. У стовпчику «Значення Р5, мм» наведено значення відповідних антропометричних розмірів для 5 перцентиля. У стовпчику «Значення Р95, мм» наведено значення відповідних антропометричних розмірів для 95 перцентиля.

Таблиця А.1 – Познаки, пояснення і дані щодо розмірів для 5 і 95 перцентилів європейців, використовувані у цьому стандарті

 

Познака Пояснення Значення

Р5, мм

Значення

Р95, мм

Визначення

див.

Викорис-тання див.
а2 Ширина плечей (біакроміальна) 310 430 ISO 7250:1996

4.2.8

Таблиця 4
а17 Ширина стегон в положенні сидячи 440 ISO 7250:1996

4.2.11

Таблиці 5 і 7
b2 Досяжність під час захоплення; досяжність уперед 605 ISO 7250:1996

4.4.2

Таблиця 4
b15 Товщина «сідниця-живіт» в положенні сидячи 190 ISO 7250:1996

4.2.17

Таблиці 5 і 6
b18 Висота стегна над сидінням 125 185 ISO 7250:1996

4.2.13

Таблиці 5 і 6
c1 Довжина від сідниці до коліна 687 ISO 7250:1996

4.4.7

Таблиці 5 і 6

 

 

Кінець таблиці А.1

Познака Пояснення Значення

Р5, мм

Значення

Р95, мм

Визначення

див.

Викорис-тання див.
c2 Довжина ступні  

 

285 ISO 7250:1996

4.3.7

Таблиці 5, 6, 7 і 8
d1 Діаметр плеча, фіксоване значення 121

 

121 ISO 15534-3 t2 базоване на цьому
h1 Зріст (висота тіла)  

 

1881 ISO 7250:1996

4.1.2

Таблиця 6
h4 Висота ліктя 930 1195 ISO 7250:1996

4.1.5

Таблиці 6 і 8
h6 Висота промежини 665 900 ISO 7250:1996

4.1.7

Таблиця 7
h8 Висота щиколотки, фіксоване значення 96 96 ISO 15534-3 Таблиця 8
h11 Висота людини, що сидить (прямо) 790 1000 ISO 7250:1996

4.2.1

Рисунок 6
h12 Висота розташування очей у положенні сидячи 680 870 ISO 7250:1996

4.2.2

Таблиця 4
h13 Висота плечей у положенні сидячи 505  

 

ISO 7250:1996

4.2.4

Таблиця 4
h16 Довжина нижньої частини ноги (підколінна висота) 340 505 ISO 7250:1996

4.2.12

Таблиці 5 і 6
h17 Висота розташування кулака нижче поверхні сидіння, висота сидіння – фіксована 50 50 ­_ Таблиця 4
t2 Досяжність передпліччя, відстань до ліктя під час захоплення мінус діаметр плеча 170 ISO 7250:1996

4.4.3

ISO 15534-3

Таблиця 4
t3 Досяжність руки у бік 495 ISO 15534-3 Таблиця 4

 

 

 

 

 

 

 

 

А.2 Дані для інших регіонів

Таблиця А.2 підготовлена для внесення антропометричних даних з інших регіонів.

 

Таблиця А.2 – Познаки, пояснення і дані розмірів для 5 і 95 перцентилів з інших регіонів, використовувані у цьому стандарті

 

Познака Пояснення Значення

Р5, мм

Значення

Р95, мм

Визначення

див.

Викорис-тання див.
а2 Ширина плечей (біакроміальна) ISO 7250:1996

4.2.8

Таблиця 4
а17 Ширина стегон в положенні сидячи ISO 7250:1996

4.2.11

Таблиці 5 і 7
b2 Досяжність під час захоплення; досяжність уперед ISO 7250:1996

4.4.2

Таблиця 4
b15 Товщина «сідниця-живіт» в положенні сидячи ISO 7250:1996

4.2.17

Таблиці 5 і 6
b18 Висота стегна над сидінням ISO 7250:1996

4.2.13

Таблиці 5 і 6
c1 Довжина від сідниці до коліна ISO 7250:1996

4.4.7

Таблиці 5 і 6
c2 Довжина ступні  

 

ISO 7250:1996

4.3.7

Таблиці 5, 6, 7 і 8
d1 Діаметр плеча, фіксоване значення ISO 15534-3 t2 базоване на цьому
h1 Зріст (висота тіла) ISO 7250:1996

4.1.2

Таблиця 6
h4 Висота ліктя ISO 7250:1996

4.1.5

Таблиці 6 і 8
h6 Висота промежини ISO 7250:1996

4.1.7

Таблиця 7
h8 Висота щиколотки, фіксоване значення ISO 15534-3 Таблиця 8
h11 Висота людини, що сидить (прямо) ISO 7250:1996

4.2.1

Рисунок 6
h12 Висота розташування очей у положенні сидячи ISO 7250:1996

4.2.2

Таблиця 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кінець таблиці А.2

Познака Пояснення Значення

Р5, мм

Значення

Р95, мм

Визначення

див.

Викорис-тання див.
h13 Висота плечей у положенні сидячи ISO 7250:1996

4.2.4

Таблиця 4
h16 Довжина нижньої частини ноги (підколінна висота) ISO 7250:1996

4.2.12

Таблиці 5 і 6
h17 Висота розташування кулака нижче  поверхні сидіння, висота сидіння — фіксована _ Таблиця 4
t2 Досяжність передпліччя, відстань до ліктя під час захоплення мінус діаметр плеча ISO 7250:1996

4.4.3

ISO 15534-3

Таблиця 4
t3 Досяжність руки у бік ISO 15534-3 Таблиця 4

 

 

ДОДАТОК В

(довідковий)

 

ДИНАМІКА ТІЛА ЛЮДИНИ

Візуальні вимоги завдання часто визначають пози тіла, які потрібно приймати. Конструкція робочої зони має враховувати такі чинники:

– кути спостереження;

– відстані спостереження;

– легкість візуального розпізнавання;

– тривалість і частота завдань;

– будь-які спеціальні обмеження для груп користувачів, наприклад, носіння очок або необхідність захисних очок.

Якщо робочу зону зосередити трохи по один бік, людина прагнутиме повернути голову, щоб бачити її. Якщо зона спостереження розташована переважно по один бік, людина волітиме повернутися усім тілом. У такому разі має бути забезпечено простір, який дозволятиме ногам і ступням рухатися за тулубом, що повертається.

Якщо робоча зона для рук зміщена в один бік, людина звичайно буде повертатися усім тілом для досягання цієї зони. У такому разі має бути забезпечено простір, який дозволятиме ногам і ступням рухатися за тулубом, що повертається.

Якщо є періодична потреба у роботі поза звичайними межами досягання рук, автоматизоване робоче місце має дозволяти нахилятися тілу вперед чи в бік.

Для оцінювання вибраних поз і рухів рекомендовано користуватися ISO 11226 і prEN 1005-4.

На рисунку В.1 наведено простір, потрібний як для людини Р5, так і Р95, якщо використано фіксовану висоту поверхні сидіння. Необхідність регулювання висоти робочої поверхні та/чи висоти крісла з регулюванням опори для ніг очевидна.

 

Рисунок В.1 – Ілюстрація необхідності додаткового простору для рухів тіла у положенні сидячи, потрібного як для 5, так і для 95 перцентиля людей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗГИНАННЯ
ТЯГНЕННЯ
ШТОВХАННЯ
НА КОЛІНАХ

Рисунок В.2 – Вільний простір для деяких робочих поз (у мм)

 

На рисунку В.2 наведено інформацію стосовно вимог до додаткового простору для різних поз тіла у динаміці, які використовують протягом звичайної роботи та у разі переміщення за середніх потреб у зусиллях.

 

 

Рисунок В.3 – Ілюстрація додаткового простору, потрібного, щоб сісти на крісло і щоб рухатись перед автоматизованим робочим місцем

 

Якщо операторі сідає чи встає, потрібно мати додатковий простір біля крісла, щоб можна було стояти. На рисунку 3 наведено інформацію стосовно розмірів цього простору. 720 мм – мінімальний розмір, заснований на вивченні динаміки тіла. Відстань 1000 мм заснована на діючих в деяких європейських країнах нормативах мінімального вільного простору для рухів тіла перед машиною.

Інформацію, наведену на рисунках В.2 і В.3 засновано на відомих практичних застосуваннях, які безпосередньо не стосуються розмірів користувачів Р95. У будь-якому випадку треба забезпечувати якнайбільший простір.

БІБЛІОГРАФІЯ

EN 614-1 Safety of machinery – Ergonomic design principles – Part 1: Terminology and general principles

EN 614-2 Safety of machinery – Ergonomic design principles – Part 2: Interactions between the design of machinery and work tasks

prEN 1005-2 Safety of machinery – Human physical performance – Part 2: Manual handling of machinery and component parts of machinery

prEN 1005-3 Safety of machinery – Human physical performance – Part 3: Recommended force limits for machinery operation

prEN 1005-4 Safety of machinery – Human physical performance – Part 4: Evaluation of working postures in relation to machinery

Національна примітка

На сьогодні чинні:

EN 1005-2:2003+A1:2008 Safety of machinery – Human physical performance – Part 2: Manual handling of machinery and component parts of machinery

EN 1005-3:2002+A1:2008 Safety of machinery – Human physical performance – Part 3: Recommended force limits for machinery operation

EN 1005-4:2005+A1:2008 Safety of machinery. Human physical performance – Part 4:  Evaluation of working postures and movements in relation to machinery

ISO 9241-5 Ergonomic requirements for office work with visual display terminals (VDTs) – Part 5: Workstation Layout and postural requirements

ISO 9355-2 Ergonomic requirements for the design of displays and control actuators – Part 2: Displays

ISO 11226 Ergonomics – Evaluation of static working postures

ISO 15534-1 Ergonomic design for the safety of machinery – Part 1: Principles for determining the dimensions required for openings for whole-body access into machinery

ISO 15534-2 Ergonomic design for the safety of machinery – Part 2: Principles for determining the dimensions required for access openings.

 

 

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 614-1-2001 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Термінологія та загальні принципи

EN 614-2-2002 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 2. Взаємозв’язок між проектуванням машин і робочих завдань

prEN 1005-2 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин

ЕN 1005-3 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 3. Рекомендовані обмеження зусиль під час роботи з машинами

prEN 1005-4 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 4. Оцінювання робочих поз відносно машини

ISO 9241-5 Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі. Частина 5. Вимоги до компонування робочого місця та до робочої пози

ISO 9355-2 Ергономічні вимоги до проектування індикаторів та органів керування. Частина 2. Органи керування

ISO 11226 Ергономіка. Оцінювання статичних робочих поз

ISO 15534-1 Ергономічне проектування безпечності машин. Частина 1. Принципи визначення розмірів отворів, потрібних для доступу тіла людини у машину

ISO 15534-2 Ергономічне проектування безпечності машин. Частина 2. Принципи визначення розмірів отворів, потрібних для доступу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК ZВ

(довідковий)

 

ЗВ’ЯЗОК МІЖ ЦИМ СТАНДАРТОМ ТА ОСНОВНИМИ ВИМОГАМИ

ДИРЕКТИВИ ЄС 2006/42/EC

 

Цей стандарт було підготовлено в рамках доручення, наданого CEN Європейською комісією і Європейською асоціацією вільної торгівлі, щоб забезпечити засоби відповідності основним вимогам Директиви Нового Підходу 2006/42/EC щодо безпеки машин.

Після того, як цей стандарт було опубліковано в Офіційному журналі Європейського Союзу в рамках цієї директиви і прийнято як національний стандарт принаймні однією державою-членом, дотримання нормативних розділів цього стандарту, наведених у таблиці ZB.1, у межах його сфери застосування дає презумпцію відповідності основним релевантним вимогам Директиви і пов’язаним з нею правилам EFTA.

Таблиця ZB.1 – Відповідність між цим стандартом і директивою 2006/42/ЕС

Розділ(и)/підрозділ(и) цього стандарту Основні вимоги (ERs) директиви 2006/42/ЕС Окремі зауваження/примітки
Усі розділи Додаток І: 1.1.6, 1.1.7, 1.1..8, 3.2

 

УВАГА. Для продукції, на яку поширюється сфера застосування цього стандарту, можуть застосовуватися інші вимоги та інші директиви ЄС.

 

 

 

 

 

 


ДОДАТОК НА

(довідковий)

 

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ,

ІДЕНТИЧНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ТА МІЖНАРОДНИМ НОРМАТИВНИМ

ДОКУМЕНТАМ, ПОСИЛАННЯ НА ЯКІ Є В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

 

ДСТУ EN 614-1:2014 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Термінологія та загальні принципи                     (EN 614-1:2006+A1:2009, ІDT)

ДСТУ EN 614-2:2014 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 2. Взаємозв’язок між проектуванням машин і робочих завдань (EN 614-2:2000+A1:2008, ІDT)

ДСТУ EN 1005-2:2014 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин              (EN 1005-2:2003+A1:2008, ІDT)

ДСТУ EN 1005-3:2014 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 3. Рекомендовані обмеження зусиль під час роботи з машинами (EN 1005-3:2002+A1:2008, ІDT)

ДСТУ EN 1005-4:2016 (EN 1005-4:2005+A1:2008, IDT) Безпечність машин. Фізичні властивості людини. Частина 4. Оцінювання робочих поз і рухів, пов’язаних з машиною

ДСТУ ISO 7250-2002 Основні розміри людського тіла, застосовні для інженерного проектування (ІSO 7250:1996, ІDT)

ДСТУ ISO 9241-5:2004 Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі. Частина 5. Вимоги до компонування робочого місця та до робочої пози (ІSO 9241-5:1998, ІDT)

ДСТУ ISO 11226:2009 Ергономіка. Оцінювання статичних робочих поз (ІSO 11226:2000, ІDT)

 

 

 

Код УКНД згідно з ДК 004: 13.110; 13.180

Ключові слова: положення тіла, робоча висота, робоча поза, сидіння, стояння

 

 

 

 

Голова ТК 121,

директор УкрНДІ ДЕ,

керівник розробки                                                                     В.О. Свірко

 

 

 

Виконавець, снс                                                              А.Л. Рубцов

 

 

 

Страницы